Лари́са Миха́йлівна Покальчук (Артюгіна) ( , м. Вінниця) — українська кінорежисерка. Член Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, творчого об'єднання Вавилон'13 та Асамблеї діячів культури УкраїниКультура vs пральня ̣// Українська правда. Життя. — 24.02.2014.. Керівник громадської організації «Новий Донбас»Прес-конференція «Як Україна втрачає своїх громадян на Сході» // Телекритика, 2 жовтня 2015. Продюсерка docUA Platform - Платформа української документалістики.

Біографія Народилася 1971 року в місті Вінниця.

Освіта 1993 р. закінчила КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю прикладна ядерна фізика. 1999 р. закінчила КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого, кафедру телережисури за фахом режисер, журналіст, оператор. 2006 р. закінчила курси "Школи Голлівуду" у Києві.Лариса Артюгіна на сайті Сценарної Майстерності. майстерня сценарію Річарда Креволіна, акторська майстерня Баррі Праймуса, продюсування Ларрі Костроффа. 2007 р. стажувалася за Міжнародною візитерською лідерською програмою Державного департаменту США «Фільм як віддзеркалення національної ідентичності». 2008 -2015 р. викладачка КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого. 2016 р. закінчила Літню Інтегральну Школу “Емпатія-2016”. 2019 р. закінчила Школу бізнесу Unit School of Business.

Творчість 2019: Проєкт «Університет без кордонів», керівник проєкту. Проєкт "Школа документалістики та медіа у Литві для підлітків, яких зачепила війна". Проєкт «Платформа docUA», керівниця проєкту. Документальний фільм «Тато», режисерка продюсерка. Проєкт «Досвід Литви для України - нові можливості співпраці з ЄС», партнерка й тренерка. 2018: Проєкт «Абілітаця дітей, які постраждали у війні за допомогою культурно-історичних просвітницьких та художніх студій», керівниця проєкту. 2017: Проєкт «Адаптація ВПО та постраждалих від війни дітей, шляхом розвитку навичок культури спілкування», керівниця проєкту. Проєкт «Літній табір різноманітності», керівниця проєкту. 2016: "Літній кінотабір миру" для постраждалих дітей, у якому вони зняли свої перші фільми. Керівниця проєкту та лекторка. 2015: Українська незалежна ініціатива «Платформа української документалістики», керівниця проєкту, кінорежисерка та продюсерка. Вибрана фільмографія (документальні фільми):«Тато» режисерка продюсерка 2019р."Як ми стали добровольцями», реж.Л.Артюгіна 2015р. "Богданове щастя", реж. Л. Артюгіна 2015р. "Колективне червоне" реж. Л. Артюгіна 2000р. 2014: ГО«НОВИЙДОНБАС» - керівниця організації, яка допомагає прифронтовим містечкам Донбасу відновлювати школи та будувати мирне життя, через діалог та культурні інцативи. Культурна ініціатива “Асамблея діячів культури України” - співзасновниця. 2013: Творче об'єднання “BABYLON 13”-українська громадська протестна спілка режисерів, співзасновниця та режисерка. Документальний фільм "Сильнше, ніж зброя", співрежисерка. 2012: Короткометражна комедя «Жовта квітка для месьє Бурійона», режисерка, Україна-Франіця, який брав участь у 66-му Каннському кінофестивалі (Short Film Corner section). 2011: Короткометражний фільм "Без ГМО", сценаристка й режисерка, з альманаху "Україно, Goodbye!" 2008-2015: Викладачка Київського національного університету театру, кіно телебачення І.К.Карпенка-Карого. 1993: Режисерка, журналістка, ведуча програм у різних ЗМІ.

Фільмографія: 1996 — телепрограма «Мікро-фон» виробництво УТ-1 — тележурналіст. 1997-98 — документальний альманах «Майстерня» виробництво «Інтерньюз-Україна» — режисер, журналіст. 1999 — авторський документальний фільм «Колективне червоне» — сценарист, режисер, оператор. 2000 — документальний фільм «Місце для покаяння» виробництво Європейський інститут ЗМІ — режисер, оператор. 2001 — ролик соціальної реклами «Майбутнє української школи» виробництво «Інтерньюз-Україна» — режисер. 2001 — документальний фільм «Коли я повернуся» виробництво «Інтерньюз-Україна» — режисер. 2002 — проєкт соціальної реклами «Українські балади» — режисер. 2003 — кінопроєкт «Любов — це…», короткометражний ігровий фільм, «ПтахоLove» — режисер і співавтор сценарію, виробництво «ЗЄІ». 2004 — документальний телефільм «Епоха Кучми» — режисер і продюсер, виробництво телестудія «Новий Формат». 2005 — телепередача «21 вересня» — режисер, телеканал К-1. 2006 — серія роликів політичної реклами за сюжетами робіт Пабло Пікассо, Тараса Шевченка, Пабло Неруди — співавтор сценарію, режисер. 2006 — художній фільм «Здійснення бажань». Актриса, головна роль. Студія «Інтерфільм». 2006 — художній фільм «Las Meninas», другий режисер, виробництво MF Film. 2007 — театральний проєкт «Веселий апокаліпсис», режисер з акторів. 2007 — антикорупційний ролик соціальної реклами, співавтор сценарію, режисер. 2007 — телепрограма «Небитий шлях», режисер. Продакшн студія «Свit-tv». 2007 — документальна телепрограма «Мосфільм», режисер. СТБ-продакшн. 2008 — документальна телепрограма «Професія — аферист», режисер. Продакшн-студія «Active-vision». 2008 — серія роликів соціально-політичної реклами «Захисти своє місто». 2009 — публіцистичний фільм «Справа честі», режисер, продюсер. Продакшн-студія «Мой кіно». 2010 — телепрограма «Таїна», режисер, автор сценарію. Продакшн-студія «Мой кіно». 2011 — телевізійний серіал «Одержимі», режисер-постановник. Департамент художньо-документальних проєктів телеканалу «1+1». 2012 — короткометражний фільм «Без ГМО», частина кіноальманаху «Україно, Goodbye!». 2012 — короткометражний фільм «Жовта квітка для месьє Бурійона». 2014 — документальний фільм «Автомайдан» з циклу документальних фільмів «Зима, що нас змінила». 2015 — документальний фільм «Як ми стали добровольцями». 2019 — документальний фільм "Тато"

Нагороди 1998 — Міжнародний кінофорум слов'янських і православних народів «Золотий Витязь» — приз «Бронзовий Витязь» присуджений альманаху «Майстерня» за випуск «Многая літа». 2001 — Міжнародний фестиваль телепрограм і фільмів на правоохоронну тематику «Золотий Георгій». Приз «Срібний Георгій» в номінації «найкращий документальний фільм на правоохоронну тематику» — за фільм «Місце для покаяння» (2000). 2002 — 6 Форум Кінематографій країн СНД, Латвії, Литви і Естонії — проєкт «Українські балади». 2003 — Кінофестиваль «Зачарована Десна» — перший приз ім. О. Довженка за кінофільм «Птахоlove». 2007 — фестиваль «Мобільне кіно від DJUCE», спеціальний приз за фільм «Real democracy».

Громадська позиція У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018

Примітки

Посилання Блог Лариси Артюгіної на сайті газети Лівий Берег Режисер Лариса Артюгіна: Майдан навчив українців нічого не боятись