«Інтервенція» () — російський радянський художній фільм 1968 року, вистава-буф за мотивами однойменної п'єси Льва Славіна.
Зміст Безліч історій відбувалося в Одесі, коли до неї потрапила сила-силенна західних солдатів під час Першої світової війни. Вони освоювалися на незнайомій землі, а оточення охоче з ними взаємодіяло. Старому місту було чим їх здивувати, так само, як і жителям. Іскрометна комедія, яка довго не могла пройти цензуру в СРСР.
Історія створення Після гучного успіху «Республіки ШКІД» режисерові Геннадію Полокі в січні 1967 року була доручено зняти фільм за п'єсою Льва Славіна «Інтервенція», до того часу вже стала класикою радянської драматургії. Як розповідав сам режисер, «запеклий штампами, накопиченими нашим „офіціозним кінематографом“ у фільмах про громадянській війні», він в одному з інтерв'ю закликав «відродити традиції театру і кіно перших років революції, традиції балаганних, вуличних, скомороських уявлень».
Акторів Геннадій Полока не запрошував: «добровольці», готові взяти участь в експерименті, приходили самі — Юрій Толубієв, Юхим Копелян і багато інших. Одним з перших прийшов Всеволод Абдулов; його проба на роль Жені Ксідіаса виявилася невдалою, в результаті цю роль зіграв Валерій Золотухін; однак саме Абдулов рекомендував режисерові зовсім невідомого йому в той час Володимира Висоцького.
Ініціатори екранізації п'єси Л. Славіна приурочували фільм до 50-річчя Жовтневої революції, але робота затягнулася, і закінчений він був тільки в червні 1968 року.
Фільм, стилізований під театральні вистави початку 20-х років, в тому числі постановки Всеволода Мейєрхольда, про яких нагадує афішна тумба на початку, знімався під робочою назвою «Інтервенція», але вже в процесі монтажу був перейменований в «Велич і падіння будинку Ксідіас».
Однак у листопаді 1968 року голова Держкіно О. В. Романов наклав на нього заборону: «Фільм „Велич і падіння будинку Ксідіас“ є очевидною творчою невдачею кіностудії „Ленфільм“ та режисера Г. Полоки, що не зуміли знайти точного художнього рішення картини і тим самим допустили серйозні ідейні прорахунки».
За деякими свідченнями, фільм Полоки не сподобався не тільки партійним чиновникам, а й автору п'єси Льву Славіну.
Намагаючись врятувати фільм, знімальна група звернулася з листом до Л. І. Брежнєва; через багато років Г. Полока стверджував, що автором листа був В. Висоцький.
Відповіді на лист не було; лише в 1987 році фільм був знятий з полиці і випущений в прокат.
Ролі Володимир Висоцький — Бродський, він же Мішель Воронов (в деяких епізодах озвучував Олексій Булдаков Валерій Золотухін — Женя Ксідіас Ольга Аросєва — мадам Ксідіас Гелена Івлієва — Санька-квіткарка Юфим Копелян — Филіп, кримінальний авторитет Руфіна Ніфонтова — мадам Токарчук, нальотчиця Володимир Татосов — Імерцакі, картковий шулер Юрій Толубієв — Соломон Шустер, аптекар Юлія Буригіна — Жанна Барб'є, комуністка Валентин Буров — Бондаренко, більшовик Валентин Гафт — Довгий, французький солдат Марлен Хуцієв — головнокомандувач Георгій Штиль — Марсіаль, французький солдат Микола Дупак — капрал Барбару Андре Сеголо — Алі, сенегалець, солдат французьких колоніальних військ Станіслав Соколов — лейтенант Бенуа Юрій Родіонов — Селестен, французький солдат Сергій Юрський — маски (аристократ, спекулянт, дама півсвіту і білогвардієць)
Решта акторів в титрах вказані як виконавці епізодичних ролей: М. Дворкін А. Іванова Анатолій Королькевич — конферансьє Юрій Катін-Ярцев — мосьє Золотницький, заслужений «ведмежатник» (фахівець зі злому сейфів) Борис Лескін — підприємець Юрій Мальцев Микола Мартон — капітан Симон Олександр Масарський — Нестор Олексій Миронов — нальотчик Валентин Мультатулі Марк (Михайло) Нікельберг Олександр Орлов — конферансьє Павло Панков — переводчик Павло Первушин — Степан Юрій Погребничко — французький солдат Валерій Родченко Галина Рибак — куплетістка Юрій Ричков — Петя Сергій Сібель — Степіков Борис Січкін — куплетист-чечоточник (виконує пісню «В Валіховському провулку») В. Ткачов Михайло Уржумцев — французький солдат Микола Федорцов — Гастон Анатолій Шагінян Анатолій Шведерський — полковник Несвицький Євген Шифферс — Полоки, полковник контррозвідки Михайло Щеглов
Знімальна група Режисер-постановник: Геннадій Полока Оператори: Володимир Бурикін, Євген Мезенцев Художник: Михайло Щеглов Композитор: Сергій Слонімський Текст пісень: Володимир Висоцький Звукооператори: Лев Вальтер, Елеонора Казанська Диригент: Лео Корхін Режисери: Євген Мезенцев, В. Сергієв, В. Степанов Монтаж: Г. Корнілова, Зінаїда Шейнеман Костюми, художник-декоратор: Валерій Юркевич Директора: С. Рабинов, В. Семенець
Посилання