Стильбіт (; ) — мінерал, гідратований кальцієво-натрієво-калієвий алюмосилікат з групи цеолітів.
Етимологія та історія Назва — від грецьк. «стильбо» — блищу (R.J.Haüу, 1796; Bruk, 1822). Син. — десмін, сигедрит, цеоліт променистий, цеоліт сноповидний.
Назва Десмін була придумана в 1818 році Августом Брейтхауптом і стосується характерного пучка або снопоподібної сукупної форми мінералу (давньогрецьке δεσμή desme, німецьке, пучок)Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 200 (Stichwort Desmin).
Загальний опис Хімічна формула: 1. За К.Фреєм: Na2Ca4[Al10Si26O72]•34H2O. 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): NaCa2Al5Si13O36•14(H2O).
Домішки: Ba, Sr.
Сингонія моноклінна. Кристали таблитчасті або утворюють снопоподібні аґреґати. Спайність довершена по (001). Хрестоподібні двійники проростання по (001). Густина 2,1-2,2. Тв. 3,5-4. Блиск скляний. Безбарвний, білий, жовтий, коричневий, червоний. Прозорий до напівпрозорого. Зустрічається в порожнинах базальтів та інш. вулканічних та інтрузивних породах. Асоціює з шабазитом та гейландитом. Кінцевий продукт зміни плагіоклазів у габроїдах. Розвивається в пустотах метаморфічних порід, спільно з іншими гідротермальними мінералами. Заміщає вулканічне скло і плагіоклази в андезитах.
Поширення Виявлений у конґломератах третинної формації Грін-Туф (Центр. Японія), Санкт-Андреасберґ (Гарц, ФРН), Бьоржьонь (Півн.-Зах. Угорщина), Тейгаргорн і Беруфьордур (Ісландія), Конгсберґ (Швеція), Кілпатрік (Шотландія), Корейський п-ів, у трапах Сх. Сибіру (РФ), у Індії. В Україні є в околиці г. Карадаг (Крим).
Різновиди Розрізняють: стильбіт листуватий (гейландит), стильбіт натріїстий (різновид стильбіту з ґраніт-порфірів Онігайо, Японія, що містить 3,6 % Na2O).
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Посилання