Арістон Хіоський, часом Аристон (; бл. 300 до н. е. —після 269 до н. е.) — давньогрецький філософ-стоїк. Прізвиська «Сирен» та «Фалант».
Життєпис Народився на о. Хіос приблизно у 300 році до н. е. Про молоді роки мало відомостей. Зарано переїхав до Афін, де навчався у Зенона Кітіонського та Полемона, голови Академії. Поступово відійшов від традицій Зенона та Академії, заснувавши власну школу. Став відомим за своє красномовство (звідси прізвисько Сирен). Усе подальше життя провів в Афінах, де мав численних учнів (отримали назву Арістонеї) — Аоллофана, Мільтіада, Діфіла, Ератосфена. Наприкінці життя внаслідок облисіння отримав прізвисько Фалант. Помер від сонячного удару.
Філософія Про ідеї Арістона відомо завдяки переважно Діогену Лаертському. У доробку було 15 праць. Намагався поєднати їдеї Сократа із стоїцизмом. На відміну від Зенона Арістон відкидав логіку та фізику як несуттєве навчання для досягнення гармонії та розуміння світу. Найбільшу увагу приділяв етиці, при цьому звертаючи увагу саме на практичні аспекти цієї науки. За Арістоном головна мета життя — це пошук вищого блага. При цьому він погоджувався разом із Зеноном, що доброчесність є первісним добром, проте відкидав її зовнішні ознаки (багатство, здоров'я). Впровадив поняття «байдужості» по відношенню до тих речей, які могли вплинути на чесноти (багатство, бідність, кар'єра).
Примітки
Джерела Christian Guérard, François Queyrel: Ariston de Chios. In: Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques, Band 1, CNRS, Paris 1989, , стор. 400—404 Porter, J., «The Philosophy of Aristo of Chios.» In The Cynics: The Cynic Movement in Antiquity and Its Legacy. (ed. Branham and Goulet-Cazé), Berkeley: University of California Press, (1996)