Сухопутні війська Польщі (; WL) — один з чотирьох видів Збройних сил Республіки Польща, поряд з Військово-повітряними силами, Військово-морським флотом і Силами спеціальних операцій Польщі.

Чисельність військ становить близько 60 тисяч військовослужбовців. Війська активно беруть участь в операціях НАТО — в Афганістані, Іраку, Республіці Чад.

Історія

1918—1938 Див.

Коли Польща відновила незалежність у 1918 році, вона відновила свою армію, яка брала участь у Польсько-радянській війні 1919—1921 років, і в двох менших конфліктах (Польсько-українській війні (1918—1919) та Польсько-литовській війні (1920)).

Спочатку, відразу після Першої світової війни, Польща мала п'ять військових округів (1918—1921): , штаб у Познані ), штаб у Кракові ), штаб у Лодзі ), штаб у Варшаві ), штаб у Любліні.

Польські сухопутні війська перед Польсько-радянською війною складалися з солдатів, які раніше служили в різних імперіях, та деякої кількості міжнародних волонтерівJanusz Cisek, Kosciuszko, We Are Here: American Pilots of the Kosciuszko Squadron in Defense of Poland, 1919—1921, McFarland & Company, 2002, , Google Print . Борис Савінков стояв на чолі армії переважно російських військовополонених (від 20 000 до 30 000 осіб) і його супроводжували Дмитро Мережковський та Зінаїда Гіппіус. Польські сили зросли з близько ста тисяч в 1918 році до понад п'тисот тисяч вояків на початку 1920, p83.

У серпні 1920 року польська армія досягла загальної чисельності 737 767 осіб. Половина з них була на передовій. Враховуючи радянські втрати, між двома арміями був приблизно чисельний паритет. На час початку Варшавської битви поляки могли навіть мати невелику перевагу в чисельності та логістиціDavies, White Eagle…, Polish edition, p.162 and p.202..

Серед основних формувань, залучених з польського боку, було кілька фронтів, включаючи , та близько 7 армій, включаючи .

1939—1945 Див.

Німецьке вторгнення до Польщі розпочалося 1 вересня 1939 року. Вермахт швидко захопив половину Польщі, незважаючи на сильний польський опір. Серед помилкових міфів, породжених цією кампанією, були розповіді про наступ проти Німецьких танків, якого насправді не було. На сході Червона армія зайняла іншу половину країни відповідно до статей Нацистсько-Радянського пакту. Після падіння країни польські солдати почали перегрупування в те, що мало стати .

Військо Польське на Заході та Польські військові формування на Сході, а також внутрішні (партизанські) сили, передусім представлені в Армії Крайовій (AK) мали сухопутні війська під час Другої світової війни. У той час як війська, які воювали під прапором Союзників, підтримувалися польською авіацією та флотом, партизанські війська були виключно сухопутними формуваннями..

Діюча сьогодні армія сягає корінням у сурогатні сили, сформовані на підтримку радянських інтересів під час встановлення Польської Народної Республіки після Другої світової війни. Дві польські армії, Перша армія та Друга армія билися разом з Червоною армією на Східному фронті, за підтримки деяких підрозділів польських повітряних сил. Формування 3-ї армії було розпочато, але не завершено.

1945—1989 Див.

Кінець війни застав польське військо в умовах інтенсивного організаційного розвитку. Хоча від реалізації концепції Польського фронту було відмовлено, створено нові тактичні одиниці та види військ. У результаті мобілізації чисельність військ у травні 1945 року досягла 370 тис. вояків, а у вересні 1945 р. — 440 тис. На звільнених територіях оранізовувалися військові округи. Округи здійснювали безпосереднє управління підрозділами, які дислокувалися на підпорядкованій їм території.

Після повернення до Польщі, на 2-гу армію було покладено завдання охорони західного кордону держави від Єленя-Гури до Камень Поморський, і на базі її штабу, було створено штаб Познанської військової округи в Познані. Південний кордон від Єленя-Гури до залізничної станції Ужок (на стику польського, радянського та чехословацького кордонів) займали підрозділи 1-ї армії. Її штабний персонал став основою для формування .

В середині 1945 року, після закінчення Другої світової війни польське військо, як частина загальних збройних сил, Польської народної армії, були поділені на шість (пізніше сім) округ. Це були: Варшавська військова округа, штаб у Варшаві Люблінська військова округа, штаб у Любліні Краківська військова округа, штаб у Кракові Лодзька військова округа, штаб у Лодзі Познанська військова округа, штаб у Познані Поморська військова округа, штаб у Торуні (сформований зі штабу короткочасного LWP 1-го армійського корпусу) Сілезька військова округа, штаб у Катовіце, створений восени 1945 року.

У червні 1945 року на 1-у, 3-ю та 8-му піхотні дивізії було покладено обов'язки внутрішньої охорони. була реорганізована для створення (KBW). Здебільшого, військові частини використовувалися насамперед проти Української повстанської армії (УПА), а підрозділи Корпусу внутрішньої безпеки використовувався для боротьби зі збройним підпіллям.

Однак часто армійські частини боролися з підпільним опором, і «навпаки». Кульмінацією операції з придушення УПА стала так звана операція «Вісла», яка відбулася в 1947 році. Одночасно відбулася демобілізація, що перевело збройні сили на мирний рівень. 10 серпня 1945 року був виданий «указ про часткову демобілізацію» збройних сил. Наступні етапи демобілізації відбулися в лютому та грудні 1946 року.

Одним із найважливіших завдань, що стояли перед армією після війни, було розмінування. З 1944 по 1956 рік у розмінуванні було задіяно 44 інженерних підрозділи або близько 19 тис. саперів. Вони знешкодили міни та інші боєприпаси в районі розмінування понад 250 000 квадратних кілометрів (80 % території країни). Виявлено та вилучено 14,75 мільйона боєприпасів різних типів і 59 мільйонів куль, бомб та інших боєприпасів. Розмінування коштувало життя 646 саперам.

У 1949 кількість військових округ була скорочена до чотирьох: Поморська військова округа, штаб у Бидгощі , штаб у Вроцлаві , штаб у Варшаві Краківська військова округа зі штаб-квартирою в Кракові.

У листопаді 1953 року Краківський військовий округ було розпущено, і до 1992 року Польща була поділена на три округи.

Після перемоги та переміщення польських кордонів ці війська та інші польські солдати, яких вважали лояльними до своїх радянських володарів, були сформовані в силу, яка мала стати частиною Варшавського пакту. Війська польської армії становили б частину другого стратегічного ешелону, розгорнутого для наступу НАТОвське Союзне командування Центральна Європа. Штаб Польського фонту був сформований в 1958 році, раом із формуванням трьох армій від 1955, 1-ша польська, 2-га польська та 4-та полська армії, мобілізаційні штаби, які мали бути сформовані в межах трьох округЕндрю А. Міхта, «Червоний орел: армія в польській політиці 1944—1988», Hoover Press, 1990, стор.54. Міхта каже, що в 1958 році заступник міністра оборони Польщі генерал Душинський запропонував, щоб Інспекція підготовки стала ядром «польського фронту». Згідно з планом, у воєнний час п'ятнадцять польських дивізій діяли б у складі трьох армій як «фронт» під командуванням польського командувача. Згідно з одним джерелом, радянська влада прийняла пропозицію і дозволила Інспекції навчання стати скелетом фронту. Поняття фронту було змінено в середині 1960-х років, і генерал Душинський був відправлений у відставку в 1964 році. Див. також Michta, 1990, стор.56..

Штаб Польського фронту було деактивовано в 1990 році, а мобілізаційну схему трьох армій також було скасовано. Сухопутні війська Польщі за комуністичної епохи включали війська, призначені для внутрішньої безпеки —  — і контролю кордонів країниGlenn E. Curtis (ed.), Poland: a country study, p. 267, Washington: GPO, 1994.

До падіння комунізму в Європі престиж армії продовжував падати, оскільки комуністичний уряд використовував її для насильницького придушення кількох спалахів протесту, зокрема протестів в Познані 1956, протести в Польщі 1970, а також протести під час Воєнного стану в Польщі у 1981—1982 роках. Війська Сілезької військової округи також брали участь у придушенні процесу демократизації Чехословаччини 1968 року, широко відомого як Празька весна.

У 1989 році Поморська військова округа включала , 12-ту, , та , Сілезька військова окруа включала , , , та , а Варшавська військова округа , та , плюс прямого підпорядкування командуванню, була розташована у Поморській військовій окрузі, але скоріше всього також безпосередньо підпорядковувалася командуванню фронту.

У 1990 році кожна з двох округ, що були дотичними до Німеччини, контролювала чотири дивізії, які нещодавно були реорганізовані, відповідно до радянської оборонної доктрини кінця 1990-х років, із суміші мотострілецьких танкових полків у співвідношенні 3:1 у суміш мотострілецьких і танкових полків 2:2Chris Westhorp, 'The World's Armies,' Salamander Books, 1991, p.92 . See also Jane's Soviet Intelligence Review for March 1990..

на сході включала лише . Дві інші механізовані дивізії цієї округи були розформовані у бази зберігання в 1988 році. Також там були 6-та повітрянодесантна дивізія та 7-ма повітрянодесантна дивізія, можливо, призначені для формування частин вторгнення Варшавського пакту до Данії, щоб відкрити Балтійські протоки до Північного моря і далі. Чисельність особового складу становила 205 тис. осіб, з них 168 тис. призовників.

Після 1989 Після сухопутні війська були різко скорочені та реорганізовані. У 1992 році було відтворено Краківський військовий округ. У 2001 році планувалося скоротити загальну кількість дев'яти дивізій до чотирьох і шести окремих бригадGrzegorz Holdanowicz, 'Polish government agrees to modernisation plan,' Jane's Defence Weekly, 4 February 2001. З 1 січня 1999 року Польща поділена на дві військові округи, Поморську зі штабом в Бидгощі, яка включає північ Польщі, та зі штабом у Вроцлаві, яка включає південь Польщі.

З цього часу колишня Краківська військова округа стала штабом повітряно-механізованого корпусу, який згодом став штабом . Від 1 вересня 2011 року була розформована.

Після створення структура сухопутних військ значно змінилася.

У травні 2014 року міністр оборони Томаш Семоняк анонсував плани майбутньої закупівлі ударних гелікоптерів AW149 у відповідь на російське вторгнення в Україну в 2014 році. 25 листопада 2015 року голова Комісії національної оборони Міхал Ях заявив про необхідність збільшення чисельності польських військ зі 100 тис. до 150 тис. Проте Ях підкреслив, що процес складний і не варто поспішати.

У вересні 2018 року було оголошено про формування нової 18-ї дивізії. Вона буде створена на базі 1-ї Варшавської бронетанкової бригади та 21-ї бригади підгалянських стрільців, до її складу увійде також сформована з нуля нова механізована бригада. Ця дивізія стане четвертою у складі збройних сил Польщі, буде дислокуватися на східному березі Вісли в районі Седльце неподалік кордону з Республікою Білорусь.

17 червня 2022 року після російського вторгнення в Україну в 2022 році і збільшення збройних сил Польщі до 300 тисяч ос. було оголошено про формування двох нових механізованих дивізій.

Структура

З'єднання (Цеханув)У Польщі створюють нову піхотну дивізію 1-ша бронетанкова бригада Легіонів, 2-га механізована бригада Легіонів, Бродниця 3-тя механізована бригада Легіонів, Слюбово 1-ша мотопіхотна бригада Легіонів, Кольно (Кельці)Poland will form two new combined arms divisions 8-ма бронетанкова бригада, Мелець та Кольбушова механізована бригада, Лазиська механізована бригада, Радуч моторизована бригада, Лешно 11-та Любуська дивізія бронетанкової кавалерії імені короля Яна III СобеськогоУ деяких країнах, наприклад, в США і Великій Британії, історично склалося іменувати кавалерією деякі бронетанкових з'єднань і повітряних (зазвичай вертолітних) тактичних або розвідувальних частин. Таке найменування у них перейняла і сучасна Польща. (Жагань) 12-та Щецинська механізована дивізія імені Болеслава Кривоустого (Щецин)