Сербія — одна з ключових країн Південно-Східної Європи, природні умови якої сформувалися на перетині великих фізико-географічних регіонів континенту. Її територія є своєрідним «містком» між Центральною Європою та Балканським півостровом, між рівнинними просторами Паннонії та складною гірською мозаїкою Балкан. Саме це проміжне положення зумовило надзвичайну різноманітність рельєфу, клімату, водних ресурсів, ґрунтів, біоти і ландшафтів.

Фізико-географічні особливості Сербії відігравали вирішальну роль у формуванні її історичного розвитку, господарської спеціалізації та системи розселення населення. Через територію країни з давніх часів пролягали важливі міграційні, торговельні та військові шляхи, що пов'язували Західну і Східну Європу, Подунав'я та Егейський басейн. У природному відношенні Сербія є регіоном переходу: тут поєднуються континентальні та субсередземноморські кліматичні риси, рівнинні та гірські ландшафти, степові, лісостепові й лісові природні комплекси.

Етимологія Назва країни Сербія (; ) не має точного пояснення свого походження. Імовірно має індоєвропейський корінь *ser — стежити, захищати. Можна порівняти з іншими мовами  — зберігати, охороняти, захищати; давньоанглійське searu — зброя, броня;  — сторож. Ім'я лужицьких сербів у сучасній Німеччині має те саме походження.

Розташування

80 % території Сербії лежать на Балканському півострові, 20 % займає Панонська низовина. Протяжність кордонів дорівнює 2027 км (з Румунією — 476 км, з Болгарією — 318 км, з Македонією — 221 км, з Чорногорією — 203 км, з Албанією — 115 км, з Боснією і Герцеговиною — 302 км, з Хорватією — 241 км, з Угорщиною — 151 км). Загальна протяжність кордонів становить 2397 км, з яких 680 км пролягають по річках.

Крайні пункти Північна: 46 ° 11 'пн.ш. (поблизу Хайдуково ()) Південна: 41 ° 52 'N (поблизу Драгашу в Косово) 42°14' N (Прешево ()) Східна: 23 ° 01'в. Д. (Косовиця, біля Димитровграда ()) Західна: 18 ° 51'в. Д. (поблизу Бездана () у Воєводині)

Геологія

Геологія Сербії — це складна мозаїка тектонічних блоків і геологічних структур, що виникали протягом сотень мільйонів років у результаті взаємодії літосферних плит, орогенезу і ерозійних процесів. Територія країни знаходиться на периферії Євразійської плити і є частиною великого орогенічного поясу, який включає Альпи, Динариди, Карпати та Балкани — ці структури відображають тектонічну складність регіону.

Північ Сербії — Паннонська низовина — має переважно осадову геологічну будову — тут переважають молоді, м'які відклади неогенового й четвертинного віку, що формувалися в межах давнього Паннонського моря. Ці осадові породи складають підґрунтя більшості рівнин у долинах Дунаю й Тиси.

На заході та у центральних частинах розташовані складніші тектонічні елементи — Динарські Альпи і Вардальський масив. Ці структури сформувалися внаслідок зіткнення плит і містять стародавні метаморфічні, магматичні й осадові породи, у тому числі офіоліти — фрагменти древньої океанічної кори, що зазвичай виступають у вигляді гірських блоків. Схід Сербії належить до Карпато-Балканського арку, де поширені вапняки та доломіти, часто розвинуті у вигляді карстових форм рельєфу: печер, проваль, підземних водотоків.

Слід також зазначити, що Сербія має певну сейсмічну активність через наявність розломів і зон тектонічних напружень, що може призводити до помірних землетрусів, особливо в центральних і східних районах.

Сейсмічність

Корисні копалини

Рельєф

Рельєф Сербії різноманітний. На півночі у Воєводині — родючі рівнини. На південному сході — стародавні гори. У центральній Сербії переважають пагорби і низькі гори.

Гори займають більшу частину Середньої Сербії та Косова. У Сербії виділяють 4 гірські системи. Динарське нагір'я займає велику територію на заході, тягнучись з північного заходу на південний схід. Стара-Планіна і Східно-Сербські гори знаходяться на сході, відділені від Дінарського нагір'я річкою Моравою. На півдні знаходяться стародавні гори — частина Ріла-Родопської системи. Вища точка Сербії — гора Джеравица (2656 м). 15 гір Сербії мають висоту більше 2000 метрів над рівнем моря.

Клімат

Сербія знаходиться на Балканському півострові, оточеному теплими морями — Адріатичним, Егейським і Чорним. Іншим важливим чинником, що визначає сербський клімат, є рельєф. У Сербії переважає континентальний клімат на півночі, помірно-континентальний — на півдні і гірський клімат — у горах. Зими в Сербії короткі, холодні і сніжні, літо — тепле. Найхолодніший місяць — січень, найтепліший — липень. Середня температура — +10,9 °C. Середньорічна кількість опадів — 896 мм. Дощі найчастіше випадають в червні і травні.

Найсильнішими місцевими вітрами Сербії є: Кошава (холодний і сухий вітер на півночі країни). Северац (холодний і сухий північний вітер). Моравац (холодний і сухий північний вітер, що дме в долині річки Морави). Південний вітер (теплий і сухий південний вітер, що дме в долині річки Морави). Південно-західний вітер (теплий і вологий, дме з боку Адріатики переважно на Заході Сербії).

Гідрографія

Велика кількість незабруднених поверхневих вод і безлічі джерел підземних природних мінеральних вод дає можливість для експорту та економічного розвитку. Однак широке використання і виробництво бутильованої води почалося лише недавно. Сербія володіє великим геотермальним потенціалом.

Річки

92 % території Сербії належить до басейну Дунаю і, відповідно, Чорного моря, 5 % — до басейну Адріатичного моря, 3 % — до басейну Егейського моря. Довжина Дунаю територією Сербії становить 588 км, по ньому проходить кордон з Румунією та Хорватією. Основні притоки Дунаю в Сербії — Тиса (тече з півночі), Сава (із заходу), Дрина (з півдня, природна межа з Боснією і Герцеговиною), Велика Морава (з півдня, повністю в Сербії). Річка Довжина в Сербії Загальна довжинаДунай 588 км 2783 кмЗахідна Морава 308 км 308 кмПівденна Морава 295 км 295 кмІбар 272 км 272 кмДрина 220 км 346 кмСава 206 км 945 кмТімок 202 км 202 кмВелика Морава 185 км 185 кмТиса 168 км 966 кмНішава 151 км 218 кмТаміш 118 км 359 кмБегей 75 км 244 км

Озера

Природні озера в Сербії невеликі, зустрічаються рідко. Більшість з них розташована у Воєводині. Зате в Сербії багато водосховищ. Найбільші з них — Джердап на Дунаї, Перучац на Дрині.

Ґрунтові води

Ґрунти

Сербія володіє різноманітним ґрунтовим покривом. У Воєводині знаходяться великі ділянки родючих чорноземних ґрунтів. У силу недостатньої зволоженості цього регіону присутні і засолені ґрунти. У гірських районах розвинуті бурі лісові, гірські лісові бурі і гірські лісові перегнійно-карбонатні ґрунти. Інтрозональні алювіальні ґрунти, поширені в долинах багатьох річок, відомі своєю родючістю Сербия И Черногория  — в енциклопедії Кругосвет.

Рослинний світ

Флора Завдяки перетину балканського, середземноморського та паннонського кліматичних впливів, флора Сербії налічує близько 3600 видів судинних рослин, у тому числі: покритонасінних — близько 3400 видів, голонасінних — 25 видів; папоротеподібних — 70 видів; мохоподібних — понад 600 видів.Biologer Serbia — Open database on biodiversity of SerbiaBotanica Serbica - Volume 41 Issue 2

Ендеміки представлені рамондою сербською (Ramonda serbica) та рамондою Наталії (Ramonda nathaliae) — відомими «воскресаючими» рослинами, волошкою Дервента (Centaurea derventana), тюльпаном сербським (Tulipa serbica) та водозбором Панчича (Aquilegia pancicii).

Серед реліктових видів треба відмітити смеричку сербську (Picea omorika) — третинного релікта, що зберігся в каньйоні річки Дрина; діоскорею балканську (Dioscorea balcanica) та ліщину ведмежу (Corylus colurna).

До рідкісних видів рослин належать горицвіт весняний (Adonis vernalis), півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia), шафран Кошаніна (Crocus kosaninii) тощо.Institute for Nature Conservation of Serbia

Рослинність Основні типи природної рослинності Сербії: паннонський степ в межах Середньодунайської рівнини, хвойні, широколистяні й мішані ліси в горах. У Воєводині ліси рідкісні і зустрічаються тільки на горбистих грядах. Культурна рослинність Середньодунайської рівнини представлена ​​значними за площею посівами кукурудзи, пшениці, цукрового буряку, соняшнику, льону, а також фруктовими садами і плантаціями хмелю, а в річкових долинах — посівами рису. Основні посіви пшениці і кукурудзи зосереджені у Воєводині. Сербія є великим виробником слив та інших плодів, ягід і винограду.

У горах Сербії нижній пояс зайнятий дібровами, а верхній — буковими лісами. Зустрічаються також змішані буково-дубові та буково-ялицеві ліси, а також чисті ялинники з ендемічної ялини сербської (Picea omorika) та смереки (Picea). До листопадних порід цієї області належать також берест (Ulmus), ясен (Fraxinus), клен (Acer), каштан (Castanea), горіх (Juglans regia), липа (Tilia), тополя (Populus) та верба (Salix). Ялина сербська(Picea omorika)Ліс на горі Црни врхПарк в ПожаревацеЛуки ШумадіїЛіс Зобнатица

Тваринний світ

Сербія володіє багатим фауністичним різноманіттям завдяки поєднанню умов Паннонської низовини, балко-карпатських гірських масивів та річкової системи Дунаю. Загалом у країні зареєстровано понад 4300 видів хребетних і безхребетних.

Хребетні представлені понад 610 видами, у тому числі ссавці — близько 100 видами, птахи — понад 360 видами, плазуни —25 видами; земноводні — 19 видами, риби — близько 110 видамиBiologer Serbia (Fauna database).

У гірських лісах мешкають ведмідь бурий (Ursus arctos), козиця (Rupicapra rupicapra), вовк (Canis lupus), шакал (Canis aureus), а також сарна європейська (Capreolus capreolus). На рівнинах Воєводини поширені заєць сірий (Lepus europaeus) та ховрах європейський (Spermophilus citellus). У річках мешкають сом (Silurus glanis) та стерлядь (Acipenser ruthenus).

Ендеміки відомі переважно серед рептилій, амфібій та печерної фауни Балкан: протей європейський (Proteus anguinus), який трапляється в підземних карстових водах Південно-Західної Сербії, а також жук-печерник балканський (Remyella bosnica). До реліктових видів належать сліпець понтичний (Spalax leucodon), гадюка степова (Vipera ursinii), стерлядь (Acipenser ruthenus).

Серед рідкісних тварин Сербії найвідомішими є сип білоголовий (Gyps fulvus — найбільша гніздова популяція мешкає в каньйоні річки Увац), орел-могильник (Aquila heliaca), рись балканська (Lynx lynx balcanicus) та тхір степовий (Mustela eversmanii).

Стихійні природні явища

Згідно з оцінками ризиків, територія Сербії схильна до кількох ключових типів природних небезпекResearchGate: Environmental Issues in Serbia — Pollution and Nature Conservation World Bank: Serbia Country Climate and Development Report: Паводки та повільні повені. Найбільш руйнівне стихійне лихо (зокрема в басейнах річок Дунай, Сава, Дрина та Морава). Повені спричиняються як тривалими дощами, так і швидким таненням снігу в гірських районах. Посухи та спека. Тривалі посушливі періоди регулярно завдають збитків сільському господарству в Паннонській низовині (Воєводина). Часто супроводжуються аномальними хвилями спеки. Зсуви ґрунту та ерозія. Швидке розмивання схилів є поширеною проблемою для передгірських та гірських регіонів Шумадії і півдня країни. Лісові пожежі. Виникають у літній період у гірських та лісових масивах. Сейсмічна активність. Помірний рівень сейсмічного ризику (землетруси магнітудою 5—6) фіксуються переважно в центральній частині країни — райони Кралєво, Валево, Копаоник).

Охорона природи

Природоохоронні території