або Project Shrine Maiden — серія відеоігор у жанрі даммаку, створена японською компанією Team Shanghai Alice, що складається з однієї людини, Джюн'я Ота (, ), відомого під псевдонімом ZUN.

Перша гра серії вийшла в 1996 році на японських комп'ютерах NEC PC-98, 6-та і всі наступні частини були випущені на PC. Крім офіційних, існує велика кількість фанатських ігор за мотивами основної серії.

Також на основі відеоігор видано кілька офіційних друкованих творів у вигляді манґи, артбуків та «енциклопедій». В жовтні 2010 року серія потрапила до Книги рекордів Гіннеса як «найбільш плідна доджін-серія шутерів». Вигаданий світ серії оснований на японському та, меншою мірою, західноєвропейскому фольклорі.

Ігровий процес

Бої

Для більшості ігор серії характерні типові для жанру скролл-шутера елементи геймплею: персонаж (всі героїні Touhou-ігор вміють літати) може вільно переміщатися у вертикальному і горизонтальному напрямках, а також спочатку здатний вести безперервну стрілянину. Як правило, кулі покривають вузьку область у формі колони або конуса протяжністю від героя до верхньої межі. Оскільки Touhou-ігри відносяться до «маніакального» типу скролл-шутерів, персонажу доводиться ухилятися від великої кількості куль і зіткнення з будь-якою з них є смертельним.

Вогнева міць збільшується при збиранні певних предметів, які випадають з переможених ворогів; залежно від персонажа змінюється і характер стрільби. Інші бонус-предмети можуть давати додаткові очки, життя чи бомби — «карти заклинань».

Бомби () — потужні закляття, що дають короткочасну невразливість і, як правило, повністю очищають екран від куль і ворогів. Завдають значних ушкоджень босам.

Гравець може використовувати режим фокусування, що зменшує швидкість персонажа та робить видимим хітбокс (, область спрайта персонажа для виявлення зіткнень), що дозволяє легше маневрувати серед великої кількість куль; при цьому зазвичай змінюється і тип атаки. Якщо хітбокс персонажа стикається з кулею або противником, то втрачається одне життя, а вогнева міць зменшується; її можна частково відновити, якщо встигнути зібрати випали при загибелі предмети.

«Грейзинг» (від , «злегка торкатися») — концепція пересування, при якій хітбокс персонажа проходить дуже близько від кулі противника. Дає додаткові очки і, залежно від гри, може здійснювати певний вплив на перебіг бою. Отримати graze-очки з однієї кулі можна лише один раз.

В окремих іграх можуть бути спеціальні шкали чи лічильники, які впливають на ігровий процес. Наприклад, у восьмій частині шкала «йокай-людина» впливає на силу і тип атаки.

В кінці кожної стадії гравець повинен битися з босом. Поєдинку зазвичай передує короткий діалог. Боси теж можуть використовувати карти заклинань, або спеллкарти (): на персонажа при цьому обрушуються особливо складні кульові завіси, звані серед фанатів паттернами (, Візерунок).

Сюжет подається через репліки та діалоги персонажів. Windows-ігри основної серії можна проходити за декількох персонажів, що впливає на зміст діалогів, поведінку противників і фінал. Для повного розуміння сюжету рекомендується проходити за всіх доступних персонажів.

Для успішного завершення гри потрібно пройти всі стадії, в Windows-іграх їх зазвичай 6. Якщо гравець жодного разу не скористався «продовженнями» (), тобто жодного разу не втратив всіх життів, то він побачить «хороше закінчення» (); в іншому випадку побачить «погане закінчення» ().

Можливий вибір рівня складності: Easy (легкий), Normal (звичайний), Hard (важкий), Lunatic (божевільний). Залежно від складності змінюються швидкість і щільність куль і використовувані противниками карти заклинань. Якщо гравець пройшов всі рівні складності (від Normal і вище), не використовуючи продовжень, то стає доступною екстра-стадія — секретний рівень підвищеної складності.

Записи ігор

Після проходження гри на екран виводиться загальний рахунок; якщо гравець не скористався продовженнями, то в Windows- іграх серії також пропонується зберегти реплей. Реплей можна програвати повністю, з прискореною прокруткою шляху до боса, або показуючи лише битви з босами. Можливість обмінюватися записами ігор і порівнювати свій рахунок з іншими гравцями вносить в Touhou-спільноту дух змагання, і деякі фанатські сайти повністю присвячені ігровим рекордам .

Ігровий світ

Події ігор відбуваються у вигаданому світі Ґенсокьо (, букв. «Село-ілюзія»), що нагадує феодальну Японію і населений фольклорними істотами. У минулому це була непривітна місцевість Японії, наповнена йокаями, які нападали на заблукалих мандрівників і тероризували населення прилеглих земель. В якийсь момент на захист людських поселень стали могутні маги. Врешті люди і йокаї дійшли компромісу і був створений магічний Хакурейський Бар'єр (), який відділив Ґенсокьо від навколишнього світу. Ізольований світ продовжував розвиватися і згодом в нього стали прибувати йокаї, для яких світ людей став ворожим, та інші «гості». Тому там, як і раніше, нерідкі сутички, причому не лише між людьми і йокаями, а і йокаїв між собою. Єдиний відомий портал в наш світ перебуває в храмі Хакурей (), розташованому на східному кордоні Ґенсокьо. Проте численні персонажі і навіть цілі споруди впродовж ігор таємно потрапляли в Ґенсокьо ззовні, а підтримувач бар'єру — Юкарі Якумо, може вільно переміщуватися з Ґенсокьо в наш світ і назад.

ZUN не зображав мап Ґенсокьо, але фанати неодноразово створювали їх за маршрутами подорожей героїв відеоігор. Діаметр території складає кілька десятків кілометрів, там розміщені ліси, гори, водойми і проходи в інші світи. Відомі на 2017 рік місця видимого Ґенсокьо включають Гору йокаїв, Храм Морія, Магічний ліс, Пропащий бамбуковий ліс, де розташований маєток жителів Місяця Ейентей, Особняк Багряної Дияволиці з озером біля нього, Село людей з Храмом Хакурей та річку Сандзу.

Ґенсокьо включає в себе ще кілька світів: Хіґан, Мейкай, Макай, Підсвіт і Небо. Хіґан () є місцем у вигляді безкінечного квітучого поля, де тимчасово перебувають душі померлих. У небі Ґенсокьо знаходиться прохід до Світу Мертвих, інакше відомого як Мейкай (), в якому проживають привиди та стоїть храм Хакуґьокуро (). Макай () є світом під Ґенсокьо, куди було можливо пройти крізь печеру. Там живуть демони й духи, а сам світ є негостинним і небезпечним. Також під землею існує багатоярусний Підсвіт або Чітей (), що колись слугував Пеклом. Небо або Тенкай () є сукупністю кількох безтурботних світів, куди можливо потрапити просвітленим людям чи вилізши на Гору йокаїв. Крім того з Ґенсокьо можна потрапити на Місяць, той самий що існує в нашому світі, але з невидимими зазвичай містами та їх жителями. В іграх та супутній літературі згадуються ще кілька безіменних і малоописаних світів. Додатково ZUN вигадав комічний світ Сутінкового бару, який розташований десь у Токіо і зображений у відеогрі Uwabami Breakers, створеній ним же у 2007 році.

Літочислення Ґенсокьо починається з моменту створення Бар'єру (приблизно 1885 н. е.). Назви місяців взяті з традиційного японського календаряКалендарні дати Ґенсокьо вперше представлені у творі «Bohemian Archive in Japanese Red»..

Персонажі

Більшість персонажів, представлених в іграх та літературі серії, — жіночої статі. Попри те, що більшість з них надприродні істоти, їх зовнішність, як правило, не відрізняється від людської. Належність до певного типу істот зазвичай показується стилізованим одягом.

Головних героїнь двоє:

, жриця храму Хакурей — протагоніст Touhou Project, вона з'являється у всіх частинах серії за винятком Shoot the Bullet та Fairy Wars. Вона є єдиною жрицею храму і займається розслідуванням інцидентів в Ґенсокьо; носить традиційний одяг міко (синтоїстської жриці)Офіційний Touhou-фанбук Perfect Memento in Strict Sense/Reimu Hakurei.  — друга головна героїня, вперше зустрічається в The Story of Eastern Wonderland як супротивник, але потім стає подругою Рейму. Є чаклункою західного зразка (літає на мітлі, носить чаклунський ковпак і віддає перевагу європейській кухні)Офіційний Touhou-фанбук Perfect Memento in Strict Sense/Marisa Kirisame.

В пізніших іграх додалася третя героїня,  — жриця (міко) храму Морія і нащадок богині Сувако, що прибула із зовнішнього, людського світу.

У деяких іграх основної серії є інші ігрові персонажі, зокрема Сакуя Ідзайой, Йому Компаку та Рейсен Удонґеїн Інаба.

Відомих персонажів чоловічої статі небагато, хоча мається на увазі, що чоловіче населення Ґенсокьо доволі велике. В іграх та манзі фігурують: Ґенджі — велетенська черепаха, компаньйон Рейму в Touhou-іграх покоління PC-98, Йокі Компаку (наставник Йому Компаку, згадується в Perfect Cherry Blossom), Рінноске Морічіка — персонаж твору «Curiosities of Lotus Asia», Ундзан — дух-компаньйон боса Ічірін Кумой в Undefined Fantastic Object, і бог Тайсуй Сіндзюнь в образі гігантського сома, який з'являється в Touhou Hisoutensoku.

Примітною особливістю Touhou є те, що частина персонажів мають реальні історичні прототипи. При цьому, навіть якщо прототип був чоловіком, ZUN зображає персонажа жіночої статі. Наприклад, Тойосатомімі-но Міко заснована на князеві Шьотоку.

Ігри серії

Назви більшості ігор і літератури серії побудовані за схемою: 東方 [японська назва] ~ [англійська назва]. Якщо офіційний переклад англійською відсутній, усталений неофіційний наведено в дужках. Назви українською наведено за перекладом з японського і англійського варіантів назв.

PC-98-ігри

Дата виходу: листопад 1996. Перша гра серії. Ігровий процес багато в чому схожий з аркадою Breakout (арканоїд), володіючи при цьому рядом унікальних рис. Тут вперше з'являється Рейму Хакурей, головна героїня «Touhou Project». Вона керує сферою, яку спрямовує магічними пострілами, щоб знищувати перешкоди та ворогів. За сюжетом Рейму шукає винуватців руйнування Хакурейського храму і бореться з ворогами, використовуючи магічні сфери.

Дата виходу: 15 серпня 1997 (52-й Комікет). Перша гра серії в жанрі даммаку з притаманними йому рисами: великою кількістю ворожих пострілів і необхідністю маневрувати між ними. За сюжетом, Рейму повертається після тренування в храм Хакурей, виявляючи його наповненим йокаями. Під управлінням гравця, вона розслідує причини вторгнення, стикаючись по дорозі з Марісою Кірісаме — другою головною героїнею наступних ігор серії.

Дата виходу: 29 грудня 1997 (53-й Комікет). Скролл-шутер, розрахований на 2-х гравців. Ігровий процес побудований таким чином: персонаж гравця і його противник знаходяться в різних областях ігрового простору, розділеного навпіл вертикальною лінією. Атакувати опонента прямо не можна, але за певних умов можна вплинути на кількість ворожих куль, що з'являються на його полі. Слідуючи сюжетної лінії, персонаж, обраний гравцем, вирушає досліджувати таємничі руїни, що з'явилися неподалік від храму Хакурей, де стикається з іншими героїнями. Крім сюжетної частини, гра дає можливість битися з будь-яким персонажем на вибір, зіграти з іншою людиною, або ж подивитися на битву двох персонажів, керованих штучним інтелектом.

Дата виходу: 14 серпня 1998 (54-й Комікет). Четверта частина серії, в якій вперше представлений фокус-режим, що став важливим елементом геймплею наступних Touhou-ігор. Значними нововведеннями стали відображення кількості очок життя босів у вигляді смужок і запровадження концепції грейзингу. Сюжетну лінію гравець може пройти за Рейму або Марісу: героїням потрібно дістатися до розташованого високо в горах озера, звідки виходить дивна енергія.

Дата виходу: 30 грудня 1998 (55-й Комікет) П'ята і остання Touhou-гра на платформі PC- 98. Згідно з сюжетом, в Ґенсокьо без видимої причини стали прибувати жителі Макаю. Одна з чотирьох героїнь, обрана гравцем, вирушає в Макай, брама до якого знаходяться в гірській печері, розташованій за храмом Хакурей.

Windows-ігри

Дата виходу: 11 серпня 2002 (62-й Комікет). Шоста частина серії і перша Touhou-гра, випущена для платформи Windows.