«Робітник і колгоспниця» () — пам'ятник у Москві, визначна пам'ятка радянського монументального мистецтва, «ідеал і символ радянської епохи», що являє собою динамічну скульптурну групу з двох фігур із піднятими над головами серпом і молотом. Автор — Віра Мухіна; концепція і композиційний задум архітектора Бориса Іофана. Монумент виконаний з нержавіючої хромонікелевої сталі. Висота 24,5 м, висота павільйону-постаменту — 34,5 м.Скульптура Рабочего и колхозницы в субботу вернется на прежнее место // «Фокус», 27.11.09 Загальна вага (у 2009 році, після реставрації) — 185 тонн.«Рабочий и Колхозница» встали на своё место за 47 миллионов рублей // Александр Бойко, «Комсомольская правда», 28 ноября 2009 Розташований у Москві перед Північним входом ВДНГ.
Історія З 1932 року від створення єдиної Спілки архітекторів СРСР починається новий етап розвитку радянської архітектури. Завершується період блискучого авангардного розвитку, відбувається формування державної тоталітарної системи мистецтв. Цей новий період розпочинається під гаслами штучно створеного напряму — так званого «соціалістичного реалізму», що охопив усі сфери художньої культуриКонспект лекцій з курсу «Теорія і критика архітектури ХХ століття» Частина 2. Архітектура радянської доби: підсумки розвитку (для студентів 5 курсу спец. 8.120 102 « Містобудування») Укл. М. Л. Мухортов. — Харків: ХНАМГ, 2005. — 54с.. Новостворена радянська архітектура сперлася на відомий історичний досвід оформлення міського середовища періоду Російської імперії, семантика якого відповідала ідеологічним настановам робітничо-селянської держави з вождем на чоліБачинська Л. Г. Способи реалізації державноідеологічної сутності у радянській архітектурі 1940-х — 1950-х років / Журнал WEB OF SCHOLAR. ISSN 2518-167X Доступ: http://archive.ws-conference.com/wp-content/uploads/wos0297.pdf .
Створений для павільйону СРСР на Міжнародній виставці в Парижі (1937).Рабочий и колхозница вышли на пенсию // «Газета.Ru», Анна Семенова 25.05.2017, 08:44Мухіна Віра Гнатівна // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 5-17 Час проведення всесвітньої виставки в Парижі, яка проводилася під девізом «Мистецтво і техніка в сучасному житті» (), збігся з роковинами святкування двадцятиріччя Жовтневої революції. Після завершення виставки скульптурна група «Робітник і Колгоспниця» отримала нове життя: її було перевезено до Москви, де знову змонтовано напроти головного входу Всесоюзної сільськогосподарської виставки (зараз Північний вхід ВДНГ). Ця скульптура донині залишається яскравим радянським символом.
Для натурного виконання скульптури було вперше використано технологію формування тонкостінної нержавіючої сталевої оболонки, скріпленої зварними швами. Змагання скульпторів у розмірах скульптури закріплювало традицію, що народилася у проектуванні Палацу Рад, котрий мав завершитися могутньою постаттю Леніна. В СРСР підтримували тих митців, які зуміли виразніше і переконливіше показати пафос соціалістичного будівництва і заслуги в ньому більшовицької партії та її вождів.
У 1947 зображення скульптури стало заставкою кіностудії «Мосфільм».
Див. також Класове співробітництво
Примітки
Посилання
«Рабочий и колхозница». Инфографика В. Николаев и П. Тарасенко. «Гигантская статуя из нержавеющей стали» — ВСХВ. Советский павильон на Парижской выставке 1937 года Париж-37: «Рабочий и колхозница» «Железная парочка» Огонёк, № 11, 12—18 марта 2007 года Архнадзор — Рабочий и колхозница 27 июля 2007 «Рабочий и колхозница» вернулись на своё место у ВВЦ Открытие скульптуры «Рабочий и колхозница» (фоторепортаж) 4 декабря 2009 Б. Руденко. «Рабочий и колхозница». Возвращение // «Наука и жизнь» № 11, 2009. Интервью с руководителем авторского коллектива по реставрации монумента Вадимом Церковниковым, передача «Своими глазами», радио «Эхо Москвы», 8.10.2010 Суздалев П. «Рабочий и колхозница» // Новый мир, № 7, 1971.