Щоденне шоу () — американська телепередача — вечірнє ток-шоу і . Іде з понеділка по четвер на телеканалі Comedy Central. Телепередача називає себе «фейковим випуском новин», а гумор і сатиру бере з поточних подій, політичних фігур, медіаорганізацій, а також часто використовує самовідносний гумор.

Прем'єра півгодинного шоу відбулася 21 липня 1996 року, першим ведучим був  (до 17 грудня 1998 року). Його змінив Джон Стюарт, який вів передачу від 11 січня 1999 року по 6 серпня 2015; під його керівництвом шоу більше зосередилося на  і новинній сатирі, на відміну від поп-культури, як у Кілборна. Стюарта змінив Тревор Ноа, прем'єрний випуск з ним вийшов в ефір 28 вересня 2015 року. Залежно від ведучого, шоу мало офіційну назву The Daily Show with Jon Stewart у 1999—2015 роках і починаючи з 2015 року називається The Daily Show with Trevor Noah. The Daily Show — найдовготриваліша програма на каналі Comedy Central (рахуючи всіх ведучих), що виграла 24 прайм-тайм премії «Еммі».

Програма популярна серед молодих глядачів; за оцінками таких організацій як Pew Research Center, глядачі віком від 18 до 49 років складають 74 % постійних глядачів, а 10 % глядачів дивляться шоу перш за все як новини, 2 % для глибшого розуміння, 43 % як розважальну програму, порівняно з 64 %, які дивляться CNN для отримання новин.

Критики дорікали Стюарту, що той не достатньо ефективно проводить інтерв'ю зі своїми політичними гостями, декого з яких він міг висміювати у попередніх випусках. Стюарт та інші автори The Daily Show відповіли, що вони не несуть ніякої журналістської відповідальності і, що як гумористи зобов'язані лише розважати глядачів. Поява Стюарта у шоу Crossfire на CNN підняла цю дискусію, коли він дорікнув журналістам і ведучим CNN, що ті не проводять інформативних та актуальних інтерв'ю.

Формат

Вступний сегмент Кожен епізод починається зі слів диктора Дрю Бірнса, який повідомляє дату і вступну фразу «From Comedy Central's World News Headquarters in New York, this is The Daily Show with Trevor Noah» («Зі світової штаб-квартири новин Comedy Central у Нью-Йорку, з вами The Daily Show із Тревором Ноа»). Раніше фраза звучала як «З вами The Daily Show, найголовніша телевізійна програма усіх часів». Ведучий потім відкриває шоу монологом, що окреслює поточні новини і питання. Раніше шоу було поділене на сегменти під назвою «Заголовки», «Інші новини», «Щойно»; ці назви вийшли з регулярного вжитку 28 жовтня 2002 року, і востаннє були використані 6 березня 2003 року. Деякі епізоди починаються з інтро на 1-3 хвилини про невелику історію (або невеликий набір історій) перед повним переходом до основної теми дня.

Сегменти з кореспондентами За сегментом з монологом часто йде сегмент діалогу з кореспондентом — зазвичай, його представляють як «старшого» спеціаліста у галузі, про яку йдеться — або за столом ведучого, або репортажем з несправжнього місця перед зеленим екраном, на якому показують відеоматеріал. Заявлені галузі спеціалізації кореспондентів залежать від новини, яка обговорюється, і можуть варіюватися від порівняно загальних (наприклад, старший політичний аналітик) до абсурдно конкретних (наприклад, старший кореспондент з питань релігійних реєстрів). Акторський склад кореспондентів досить різноманітний, і чимало з них часто саркастично зображують екстремальні стереотипи про себе, що додає гумору в новину, наприклад, «старший кореспондент-латиноамериканець», «старший кореспондент молоді» або «старший чорношкірий кореспондент». Вони, як правило, обігрують абсурдні або жартівливо перебільшені точки зору на поточні події, контрастуючи з ведучим як звичайним чоловіком.

Хоча кореспонденти, які нібито ведуть репортаж з-за кордону, як правило, роблять це в студії на тлі зеленого екрану, в рідкісних випадках актори роблять записи на місці. Наприклад, упродовж тижня з 20 серпня 2007 року у шоу показували низку репортажів під назвою «Операція „Тихий грім“: The Daily Show в Іраку», в якій кореспондент Роб Ріґґл вів репортаж з Іраку. У серпні 2008, Ріґґл їздив у Китай для серії сегментів під назвою «Роб Ріґґл: », що була присвячена Олімпіаді 2008 року в Пекіні.

відвідав Іран на початку червня 2009 року, щоб зробити репортаж про іранські вибори, а Джон Олівер був у Південній Африці, де зняв ряд сегментів «В Африку» щодо Чемпіонату світу з футболу 2010. У березні 2012 року Джон Олівер вирушили до Габона, на західне узбережжя Африки, де робив репортаж про рішення габонського уряду пожертвувати $2 млн для ЮНЕСКО після того, як Сполучені Штати скоротили своє фінансування ЮНЕСКО на початку цього ж року. 19 липня 2016  був у прямому ефірі з Республіканської національної конвенції і говорив про афроамериканську підтримку Дональда Трампа.

Для сегментів з кореспондентами програма має команду, члени якої відвідують різні місця, щоб зробити комедійні репортажі щодо поточних новин та взяти інтерв'ю у людей, пов'язаних з питанням дня. Теми широко варіюють; у ранні роки телепередачі вони зосереджувались на історіях окремих людей, як-то ентузіастів Бігфута. З приходом Стюарта як ведучого, в центрі уваги шоу опинилися більш політичні та подієві епізоди, що більш точно відображають поточні питання та дебати. За ведучого Кілборна і в перші роки Стюарта, більшість опитаних або не знали, або не зовсім розуміли комедійний характер The Daily Show. Однак з часом, коли передача стала набирати популярність (особливо після висвітлення президентських виборів 2000 і 2004 років), більшість учасників знають про комедійний елемент.

Повторювані сегменти Деякі сегменти періодично повторювалися у різні періоди, наприклад як «Back in Black» (сегменти коміка ) і «Your Moment of Zen». Після вторгнення в Ірак 2003 року частим сегментом став «Mess O' Potamia», де приділялась увага політиці США на Близькому Сході, особливо в Іраку. Вибори в США стали фокусом сегмента «Indecision» («Нерішучість») у ведучих Стюарта і Ноа (назва  час в якості приймаючої (назва «InDecision» — пародія на сегмент «Decision» NBC News). Починаючи з 2000 року, шоу почало записувати тиждень спецвипусків з міст, що приймають Демократичну і Республіканську національні конвенції. Під час  тиждень епізодів знімався в Огайо. Висвітлення у сегментах  «Indecision» та «Democalpyse» («Демокаліпсис») виборів 2000, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010, 2012, 2014, 2016 років завершувалися спецвипусками наживо у вечір виборів.

Інтерв'ю У третьому акті шоу ведучий проводить інтерв'ю зі знаменитістю в гостях. Гості можуть бути з різних культурних середовищ, у тому числі актори, музиканти, письменники, спортсмени, експерти, політичні експерти та політичні діячі. У Стюарта гості шоу були переважно авторами нехудожніх книг та політичними експертами, також були видні посадовці. У ранні роки шоу з труднощами вдавалося запрошувати високопоставлених політиків. Однак зі зростанням популярності, особливо після висвітлення виборів 2000 і 2004, шоу стало — за висловом зі статті в «Rolling Stone» (2006) — «гарячим місцем для тих, хто хоче продати книги або здаватися модними, від кандидатів у президенти до військових диктаторів». «Ньюсвік» назвав його «найкрутішим піт-стопом на телебаченні».

До видатних політичних гостей шоу належать президент США Барак Обама, віце-президент США Джо Байден, екс-президенти Джиммі Картер та Білл Клінтон, колишні прем'єр-міністри Британії Тоні Блер і Ґордон Браун, екс-президент Пакистану Первез Мушарраф, президент Ліберії Елен Джонсон-Серліф, президент Болівії Ево Моралес, йорданський король Абдалла II, прем'єр-міністр Естонії Тааві Рийвас, канадський прем'єр-міністр Джастін Трюдо і колишній президент Мексики Вісенте Фокс.

У шоу виступали колишні і нинішні члени адміністрації президента, а також члени конгресу США. Численні кандидати в президенти з'явилися на шоу під час своїх кампаній, у тому числі Джон Маккейн, Джон Керрі, Барак Обама і Гілларі Клінтон.

Заключний сегмент У заключному сегменті є короткий відступ для фінальних титрів, коли ведучий оголошує «Your Moment of Zen» («Ваша хвилинка дзену») — це жартівливе відео без коментаря; ця хвилинка є частиною шоу з часу його появи у 1996 році. Сегмент часто пов'язаний з основною розповіддю епізоду або ж може бути просто гумористичним чи смішним кліпом. Іноді сегмент використовують, щоб віддати шану тим, хто помер.

Іноді перед «хвилинкою дзену» дають коротку рекламу. Ведучий може сказати про передачу, яка слідує одразу за цією, як наприклад було з шоу @midnight. Цей час також використовується для просування фільмів, книг або стенд-ап подій, які пов'язані з ведучим.

У жовтні 2005 року, після прем'єри The Colbert Report, до заключного сегмента додалася нова риса: Стюарт перекидається кількома словами з «нашим хорошим другом, Стівеном Коулбером із The Colbert Report», яка йшла в ефір одразу після завершення передачі. Двоє ведучих на екрані, кожен у своїй студії, обмінюються заготовленими репліками. У 2007 році це скоротили до двох разів на тиждень, і до 2009 року вже до разу на тиждень, аж поки поступово цей прийом перестали використовувати. Ноа використовує цей елемент для передачі .

Студія

Ведучий сидить за столом на підвищенні сцени в стилі традиційних випусків новин. Шоу переїхало з першої студії в Нью-Йорку наприкінці 1998 року до NEP Studio 54 у району Нью-Йорку під назвою Hell's Kitchen (дослівно Пекельна кухня), де залишалося до 2005 року, коли студію зайняла програма The Colbert Report. 11 липня 2005 шоу вийшло у своїй новій студії NEP Studio 52, за декілька кварталів на захід від свого попереднього розташування. Вигляд нової студії більш згладжений і формальний, тлом слугують три великі проєкційні екрани. Традиційний гостьовий диван, який був у студії з початку шоу, замінили прості крісла. Зміни спочатку не були підтримані, викликавши негативну реакцію серед деяких шанувальників, які почали кампанію «Поверніть диван на місце». Кампанію згадував у подальших випусках Стюарт, її підтримував один з авторів Daily Show . Диван врешті розіграли в лотереї, переможець якої отримав диван, квитки туди-назад в Нью-Йорк, квитки на шоу, і невелику суму грошей.

9 квітня 2007 року шоу вийшло в оновленій студії. Проекційні екрани були оновлені (один великий екран за Стюартом, менший так само за гостем), велика карта світу прямо за ведучим, більш відкрита студія, J-подібний стіл, що упирається одним кінцем у глобус. Інтро також оновили; малюнки, назви, дати, лого — все змінилося.

28 вересня 2015, разом з дебютом Тревора Ноа у ролі ведучого, студію оновили знову. За словами Ларрі Гартмана, Ноа надихався вибором Стюарта. Кольори студії стали світлішими, графіку, музичну тему, лого тощо також оновлено. 19 липня 2016 зробили тимчасові зміни, щоб зобразити Democalypse 2016, тема Вашингтона була покликана показати, що Вашингтон «трохи зламався» і потребує «ремонту».  Хоча студія повернулася до попереднього вигляду, коли тиждень виборів закінчився, зміни графіки було збережено.

Виробництво Письменники шоу починають кожен день з ранкової наради, де вони розглядають матеріал, який дослідники зібрали з основних газет, Ассошіейтед прес, новин на кабельному телебаченні, і обговорюють заголовний матеріал для основного сегмента. Упродовж ранку вони працюють над написанням уривків на основі поточних новин та над довготривалими проєктами. До обіду Ноа, — який описує свою роль як капітана команди, — починає вичитувати жарти. Сценарій завершують до 3 години дня, а о 4:15 починається репетиція. Година, що залишилася, витрачається на переписування тексту, о 6 вечора передачу записують перед живою аудиторією.

Зазвичай The Daily Show випускає чотири нові епізоди на тиждень, з понеділка по четвер, сорок два тижні на рік. Шоу транслюється об 11 вечора за Східним/10 вечора за Центральним часом, у час, коли місцеві телеканали показують свої новини, і приблизно за півгодини до більшості інших гумористичних вечірніх програм. Програма повторюється кілька разів наступного дня, у тому числі о 7:30 вечора за східним/6:30 вечора за центральним часом, тобто у прайм-тайм.

Історія

Ведучий Крейг Кілборн (1996-98)