Міжпарламентський союз () - міжнародна організація, створена в 1889 році Фредеріком Пассі (Франція) та Рандалом Крімером (Велика Британія). Це був перший постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів. Спочатку організація складалася з окремих парламентарів, але з тих пір перетворилася на міжнародну організацію парламентів суверенних держав. Національні парламенти 180 країн є членами союзу разом з 15 регіональними парламентськими асамблеями, які є асоційованими членами Члени Союзу на офіційному сайті Міжпарламентського Союзу. Союз має постійних спостерігачів в Генеральній Асамблеї ООН та загальний консультативний статус в Економічній і соціальній раді.Міжпарламентський союз був створений у Франції. Україна стала членом IPU у липні 1999 року.
Історія Вісім провідних діячів з Міжпарламентського союзу отримали Нобелівську премію миру: 1901: Фредерік Пассі (Франція) 1902: Гоба Шарль Альбер (Швейцарія) 1903: Рандал Вільям Крімер (Велика Британія) 1908: Фредрик Байєр (Данія) 1909: Огюст Марі Франсуа Бернарт (Бельгія) 1913: Анрі Лафонтен (Бельгія) 1921: Крістіан Лоус Ланге (Норвегія) 1927: Фердінанд Едуард Бюіссон (Франція)
Початковою метою організації був арбітраж конфліктів. Союз зіграв важливу роль у створенні Постійної палати третейського суду в Гаазі. З часом, його основною місією стало сприяння демократії і міжпарламентського діалогу. Союз працював на створення установ на міжурядовому рівні, в тому числі Організації Об'єднаних Націй, організації, з якою він співпрацює в якій він має статус постійного спостерігача.
Численні органи висловили зацікавленість в можливості перетворення Міжпарламентського Союзу в Парламентську Асамблею ООН, серед них Комітет з демократії ООН, німецькийБундестаг та Соціалістичний інтернаціонал. Ліберальний інтернаціонал також притримується такої думки.
Штаб-квартира союзу була перенесена кілька разів з моменту її створення: 1892-1911: Берн, Швейцарія 1911-1914: Брюссель, Бельгія 1914-1920: Осло, Норвегія З 1921: Женева, Швейцарія
Члени і організації Члени Міжнародні парламентські асамблеї можуть бути допущені Радою керуючих як асоційовані члени. Кожен парламент, утворений відповідно до законів суверенної держави, населення якого він представляє, і на території якого він функціонує може запросити членство в Міжпарламентському союзі. Рішення про прийняття до союзу повинне бути прийняте Радою керуючих.
Члени союзу зобов'язані передавати резолюції союзу в їхні парламенти, представляти їх своєму уряду, стимулювати їх реалізацію та інформувати секретаріат союзу часто та повно, наскільки це можливо, зокрема, у своїх щорічних доповідях, про зроблені кроки та отримані результати.
Асоційовані члени Учасниками парламентської асамблеї крім національних парламентів є: Андійський парламент (Andean Parliament) Центральноамериканський парламент (Central American Parliament, PARLACEN) Східноафриканська законодавча асамблея (East African Legislative Assembly, EALA) Європейський парламент (European Parliament, EP) Міжпарламентський комітет Західноафриканського економічного і валютного союзу (Inter-Parliamentary Committee of the West African Economic and Monetary Union, WAEMU) Латиноамериканський парламент (Latin American and Caribbean Parliament, PARLATINO) Парламент Економічного співтовариства західноафриканських держав (Parliament of the Economic Community of West African States, ECOWAS) Парламент економічного і валютного співтовариства Центральної Африки (Parliament of the Central African Economic and Monetary Community, CEMAC) Парламентська асамблея Ради Європи (Parliamentary Assembly of the Council of Europe, PACE) Арабський парламент (Arab Parliament) Міжпарламентська Асамблея держав – учасниць СНД (Interparliamentary Assembly of Member Nations of the Commonwealth of Independent States) Панафриканський парламент (Pan-African Parliament) Парламентська асамблея франкофонії (Parliamentary Assembly of La Francophonie, APF) Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва (Parliamentary Assembly of the Black Sea Economic Cooperation, PABSEC) Парламент МЕРКОСУР, PARLASUR (Parliament of MERCOSUR, PARLASUR)
Органи
Органами Міжпарламентського союзу є: Асамблея - збирається двічі на рік. Асамблея складається з парламентаріїв, призначених як делегати від членів Союзу. Асамблея допомагає у своїй роботі комітетам, число яких і коло ведення визначаються Радою керуючих. Комітети, як правило, готують доповіді і проекти резолюцій для Асамблеї. Рада керуючих - зазвичай проводить дві сесії на рік. Рада керуючих складається з трьох представників від кожного члена союзу. Термін повноважень члена Ради керуючих триває від однієї асамблеї до наступної і всі члени Ради керуючих повинні бути членів асамблеї. Рада керуючих обирає Голову Міжпарламентського союзу на три роки. Вона обирає членів Виконавчого комітету та призначає Генерального секретаря Союзу. Виконавчий комітет - складається з Президента Міжпарламентського союзу, п'ятнадцяти членів, які належать до різних парламентів (обираються Радою керуючих; не менше дванадцяти обирається з числа членів Ради керуючих) та Президента координаційного комітету асоціації жінок-парламентарів. Тільки парламентарі з держав, де жінки мають як право голосу і право на участь у виборах, можуть потрапити до Виконавчого комітету. Виконавчий комітет є адміністративним органом Міжпарламентського союзу. Секретаріат - включає сукупність співробітників організації під керівництвом Генерального секретаря Союзу.
Асоціація генеральних секретарів парламентів є консультативним органом Міжпарламентського союзу.
Обрані на посади Президентом Міжпарламентського Союзу є Тулія Аксон (Ms. Hon. Dr. Tulia Ackson) (Танзанія), обрана на цей пост на три роки 27 жовтня 2023 на 147ій сесії Міжпарламентського союзу в Луанді (Ангола) President на офіційному сайті. Генеральний секретар Союзу - Мартін Чунгонг (Martin Chungong) (Камерун). Президентом комітету з демократії та прав людини (Committee on Democracy and Human Rights) є Дж. Махмуд (Ms. J. Mahmood) (Мальдіви).
Конференції Асамблея Міжпарламентського союзу (раніше відома як Міжпарламентська конференція) є основним органом, який виражає погляди Міжпарламентського союзу з політичних питаньАсамблеї на офіційному сайті Міжпарламентського союзу.
№ Країна Місто Рік 1 Париж 1889 2 Лондон 1890 3 Рим 1891 4 Берн 1892 5 Гаага 1894 6 Брюссель 1895 7 Будапешт 1896 8 Брюссель 1897 9 Христианія Сполучене королівство Швеції та Норвегії 1899 10 Париж 1900 11 Відень 1903 12 Сент-Луїс 1904 13 Брюссель 1905 14 Лондон 1906 15 Берлін 1908 16 Брюссель 1910 17 Женева 1912 18 Гаага 1913 19 Стокгольм 1921 20 Відень 1922 21 Копенгаген 1923 22 Берн 1924 23 ВашингтонОттава Канада 1925 24 Париж 1927 25 Берлін 1928 26 Лондон 1930 27 Бухарест 1931 28 Женева 1932 29 Мадрид 1933 30 Стамбул 1934 31 Брюссель 1935 32 Будапешт 1936 33 Париж 1937 34 Гаага 1938 35 Осло 1939 36 Каїр 1947 37 Рим 1948 38 Стокгольм 1949 39 Дублін 1950 40 Стамбул 1951 41 Берн 1952 42 Вашингтон 1953 43 Відень 1954 44 Гельсінкі 1955 45 Бангкок 1956 46 Лондон 1957 47 Ріо-де-Жанейро 1958 48 Варшава 1959 49 Токіо 1960 50 Брюссель 1961 51 Бразиліа 1962 52 Белград 1963 53 Копенгаген 1964 54 Оттава 1965 55 Тегеран 1966 56 Ліма 1968 57 Нью-Делі 1969 58 Гаага 1970 59 Париж 1971 60 Рим 1972 61 Токіо 1974 62 Лондон 1975 63 Мадрид 1976 64 Софія 1977 65 Бонн 1978 66 Каракас 1979 67 Берлін 1980 68 Гавана 1981 69 Рим 1982 70 Сеул 1983 71 Женева 1984 72 Женева 1984 73 Ломе 1985 74 Оттава 1985 75 Мехіко 1986 76 Буенос-Айрес 1986 77 Манагуа 1987 78 Бангкок 1987 79 Гватемала 1988 80 Софія 1988 81 Будапешт 1989 82 Лондон 1989 83 Нікосія 1990 84 Пунта-дель-Есте 1990 85 Пхеньян 1991 86 Сантьяго 1991 87 Яунде 1992 88 Стокгольм 1992 89 Нью-Делі 1993 90 Канберра 1993 91 Париж 1994 92 Копенгаген 1994 93 Мадрид 1995 94 Бухарест 1995 95 Стамбул 1996 96 Пекін 1996 97 Сеул 1997 98 Каїр 1997 99 Віндгук 1998 100 Москва 1998 101 Брюссель 1999 102 Берлін 1999 103 Амман 2000 104 Джакарта 2000 105 Гавана 2001 106 Уагадугу 2001 107 Марракеш 2002 108 Сантьяго 2003 109 Женева 2003 110 Мехіко 2004 111 Женева 2004 112 Маніла 2005 113 Женева 2005 114 Найробі 2006 115 Женева 2006 116 Нуса-Дуа, Балі 2007 117 Женева 2007 118 Кейптаун 2008 119 Женева 2008 120 Аддис-Абеба 2009 121 Женева 2009 122 Бангкок 2010 123 Женева 2010 124 Панама 2011 125 Берн 2011 126 Кампала 2012 127 Квебек 2012 128 Кіто 2013 129 Женева 2013 130 Женева 2014 131 Женева 2014 132 Ханой 2015 133 Женева 2015 134 Лусака 2016 135 Женева 2016 136 Дакка 2017 137 Санкт-Петербург 2017 138 Женева 2018
Поправки до Статуту Будь-яка пропозиція про внесення поправок до Статуту повинна бути представлена письмово до Секретаріату Союзу, принаймні за три місяці до засідання Асамблеї. Секретаріат негайно повідомляє про всі такі пропозиції членів Союзу. Розгляд таких запропонованих поправок автоматично включений до порядку денного Асамблеї.
Вислухавши думку Ради керуючих, виражену простою більшістю голосів, асамблея приймає рішення про такі пропозицій у дві третини голосів.
Документи Міжпарламентського союзу Резолюція «Демократія в епоху цифрових технологій і загроза недоторканності приватного життя та індивідуальних свобод» (133-й Асамблея Міжпарламентського союзу, Женева, 21 жовтня 2015); Резолюція "Забезпечення та застосування практики належного управління як засіб просування миру і безпеки: вивчення уроків нещодавніх подій на Близькому Сході та у Північній Африці" (126-а Асамблея Міжпарламентського союзу, м.Кампала, 5 квітня 2012 року); Резолюція "Розподіл матеріальних благ і владних повноважень: право власності міжнародного порядку денного" (126-а Асамблея Міжпарламентського союзу, м.Кампала, 5 квітня 2012 року); Резолюція "Доступ до охорони здоров’я як першочергове право: роль парламентів у вирішенні ключових питань щодо забезпечення здоров’я жінок та дітей" (126-а Асамблея Міжпарламентського союзу, м.Кампала, 5 квітня 2012 року); Квебекська декларація «Громадянство, особистість та мовне й культурне розмаїття в глобалізованому світі» (127-а Асамблея Міжпарламентського союзу та пов’язані з нею засідання, м. Квебек, 21-26 жовтня 2012 року).
Міжпарламентський союз та ООН Міжпарламентський сою відзначав 50-річчя ООН шляхом проведення спеціальної сесії в Залі Генеральної Асамблеї до початку сесії, де вони запланували тіснішу співпрацю з Організацією Об'єднаних Націй. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, яка була прийнята в ході цієї сесії попросила Генерального секретаря дати цьому хід. Міжпарламентський союз та Генеральний секретар ООН підписали 24 липня 1996 угоду, згодом ратифіковану резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, де Організація Об'єднаних Націй визнає Міжпарламентський союз як всесвітню організацію парламентів. Відповідно до цієї резолюції, Генеральний секретар представив доповідь. Цей звіт детально описував заходи, які були прийняті, в тому числі відкриття відділення зв'язку в Нью-Йорку, а також співробітництво з таких питань, як забезпечення представницької демократії. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, в якій просто заявила, що вона "сподівається на подальшу тісну співпрацю"
В 1999 Генеральна Асамблея прийняла декларацію «Парламентське бачення міжнародного співробітництва на зорі третього тисячоліття" і закликала Генерального секретаря вивчити нові шляхи, в якому відносини могли б бути посилені.
19 листопада 2002 Міжпарламентському союзу було надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї.
У резолюції 59/19, Про співпрацю між Організацією Об'єднаних Націй та Міжпарламентським союзом, Генеральна Асамблея ООН приймає до уваги рекомендації щодо більш систематичного залучення парламентаріїв у роботу ООНResolution adopted by the General Assembly , 17 грудня 2004.