Кам'яні річки (), також Куруми (старотюркське qorum) — кам'яні потоки, які утворюються в гірських районах вище лінії снігів і в районах поширення багаторічної мерзлоти завдяки сезонному таненню верхнього шару ґрунту. Кам'яні розсипи і розвали в гірських улоговинах і балках набувають рухомого характеру, оскільки розміщені на зледенілому ложі і є водонасиченими. Ширина потоків досягає десятків і сотень метрів.

Загальний опис Як правило, куруми — рухливі скупчення жорстви, щебенисто-брилового матеріалу на схилах різної крутизни (3-45°). Характерні для гірських районів з суворим кліматом, багаторічною і глибокою сезонною мерзлотою. Утворюються в результаті інтенсивного фізичного вивітрювання.

Куруми — це скельна форма рельєфу, що утворилася в результаті ерозії певних різновидів гірських порід, спричинених циклами замерзання-відтавання в перигляціальних умовах протягом останнього льодовикового періоду.

Фактичне формування кам'яних пагорбів включало п'ять процесів: вивітрювання, соліфлюкцію, морозне пучення, сортування морозом та змивання.Stone, Phillip. Periglacial Princes Street — 52° South. The Edinburgh Geologist. Issue No 35, 2000. Кам'яні річки суттєво відрізняються від морен, кам'яних льодовиків та гірських потоків або інших гірських явищ, що включають фактичний потік кам'яних блоків під напругою, достатньою для руйнування цементу або для спричинення дроблення.Harris, Stuart A. Climatic Zonality of Periglacial Landforms in Mountain Areas. Arctic, Vol. 47, No. 2, June 1994, pp. 184-92. На противагу цьому, валуни кам'яної річки закріплені досить стабільно, що забезпечує безпечніший її пішохідний перетин.

Кам'яні річки — це скупчення валунів без дрібнішого матеріалу між ними. На Фолклендських островах вони зустрічаються на схилах від 1 до 10 градусів і є продуктом руху маси та сортування каменів протягом минулих періодів холодного клімату. Вони повсюдно зустрічаються в поєднанні з погано сортованими, багатими на глину відкладеннями соліфлюкції.ALDISS, D T, and EDWARDS, E J. 1999. The Geology of the Falkland Islands. British Geological Survey Technical Report, WC/99/10.

Географічне поширення

Фолклендські острови та гора Вітоша (Болгарія) мають велику кількість кам'яних річок. Дуже специфічне поєднання особливих кліматичних умов та різновидів гірських порід, що існували там протягом четвертинного періоду, пояснює як формування кам'яних пагорбів на цих двох територіях, так і їх відсутність у районах з іншими порівнянними природними умовами.

Наприклад, хоча сучасний клімат Фолклендських островів досить схожий на клімат Шотландії, останній був повністю льодовиковим, а не перигляціальним протягом відповідного періоду, що не дозволило б утворити кам'яні річки. З іншого боку, через геологічні та інші особливості південних помірних та субантарктичних територій з кліматичною історією, подібною до Фолклендських (острова Принца Едуарда, острови Крозе, острови Кергелен, острів Маккуорі, острови Кемпбелл або сусідні Вогняна Земля та Патагонія), жоден з них не має форм рельєфу, порівнянних з кам'яними пагорбами Фолклендських островів.Hall, Kevin.Review of Present and Quaternary periglacial processes and landforms of the maritime and sub-Antarctic region . South African Journal of Science, Vol. 98, January/February 2002. pp. 71-81.

Так само, специфічна геологія Вітоші пояснює досить обмежену кількість прикладів подібних форм рельєфу в інших болгарських або навіть Балканських горах з порівнянним кліматичним записом, серед яких Вітоша є однією з найменших, простягаючись лише на 15 км (9,3 милі) на 10 км (6,2 милі). Однак навіть на цій невеликій території кам'яні вали існують разом з осипами та іншими скельними формами рельєфу, що свідчить про те, що правильні перигляціальні умови та склад гірських порід є необхідними, але не достатніми умовами для формування кам'яних валиків.Vitosha Nature Park: Management Plan 2005—2014. Ministry of Environment and Waters, Sofia, 2005. (in Bulgarian).

Інші приклади кам'яних річок зустрічаються в Англії, зокрема в Стіперстоунс, Шропшир.GOUDIE, A S, and PIGGOTT, N R. 1981. Quartzite tors, stone stripes, and slopes at the Stiperstones, Shropshire, England. Biuletyn Periglacjalny, Vol. 28, 47-56.CLARK, R. 1994. Tors, rock platforms and debris slopes at Stiperstones, Shropshire, England. Field Studies, Vol. 8, 451—472. Вони також відомі в Пенсільванії.SMITH, H T U. 1953. The Hickory Run boulder field, Carbon County, Pennsylvania. American Journal of Science, Vol. 251, 625—642. Невеликі приклади, ймовірно, дуже поширені там, де відкладення соліфлюкції містять великі концентрації морозостійких кам'яних блоків.

Фолклендські кам'яні річки Фолклендські кам'яні річки складаються з твердих кварцитових блоків. Вони більш поширені та більші на Східному Фолкленді, особливо в районі Вікхем-Хайтс, де найбільші з них простягаються на понад 5 км у довжину. Тих, що на Західному Фолкленді та малих островах, менше, і вони менші за розмірами. «Велика долина уламків» Дарвіна, згодом перейменована на Кам'яний шлях Прінсес-стріт на честь Единбурзької Прінсес-стріт, яка на той час була вимощена бруківкою, займає неглибоку долину довжиною 4 км та шириною 400 м, що простягається зі сходу на захід. Ця споруда розташована біля дороги до Порт-Луї, приблизно за 20 км на північний захід від Стенлі.Andersson, J.G. 1907. Contributions to the geology of the Falkland Islands. In: Wissenschaftliche Ergebnisse der Schwedischen Südpolar-Expedition 1901-1903, ed. O. Nordenskjöld, Stockholm, Vol. 3.Onshore Geology – the stone runs. British Geological Survey website.Aldiss, Donald and Phillip Stone. The Falkland Islands Stone Runs. Falklands Island Government and British Geological Survey Publication, 2001.Rosenbaum, M.S. Stone runs in the Falkland Islands. Geology Today. Vol. 12, 1996. pp. 151-54.

Ранній опис кам'яних валів Фолклендських островів було надано у звіті французького письменника Антуана-Жозефа Пернеті про його дослідження островів під час французької експедиції 1763–1764 років під командуванням Луї Антуана де Бугенвіля, яка заснувала поселення Порт-Сен-Луї на Східному Фолкленді. Перетинаючи перешийок між затокою Аккарон (Берклі-Саунд) та затокою Марвіль (Сальвадор-Вотер), він детально описав дві конкретні кам'яні річки, які він назвав «Міськими воротами» та «Амфітеатром»:

Спостереження Пернеті продовжив молодий Чарльз Дарвін, який відвідав Фолклендські острови у 1833 та 1834 роках:

Література

Інтернет-ресурси

Image Gallery of Zlatnite Mostove Stone Run Large Collection of Images from Stone Runs in Bulgaria

Google views Princes Street Stone Run, Falkland Islands Zlatnite Mostove (‘Golden Bridges’) Stone River, Vitosha Mountain, Bulgaria

Примітки