Гелен Гейс (; 10 жовтня 1900, Вашингтон — 17 березня 1993, Наяк, Нью-Йорк) — американська акторка, разом з подругою Кетрін Корнел мала звання «Перша леді американського театру». Володіє рекордом тривалості строку між присудженням премії «Оскар» — 38 років.
Біографія та кар'єра Гелен Гейс Браун () народилася в Вашингтоні. Її бабуся і дідусь по материнській лінії були іммігрантами з Ірландії та Англії.
Почала акторську кар'єру в ранньому віці. 1909 року вперше з'явилася на Бродвеї, а через рік дебютувала на великому екрані в одному з німих фільмів. Голлівудська кар'єра почалася після того, як її чоловік, драматург Чарльз Макартур, підписав контракт з однією з кіностудій.
Першим звуковим фільмом за участю акторки стала стрічка «Гріх Мадлон Клоді», за який вона отримала премію «Оскар» в номінації «найкраща акторка». Далі були ролі у фільмах «Прощавай, зброє» (1932), «Біла черниця» (1933) і «Інша мова» (1933). 1935 року покинула Голлівуд, зосередивши всі сили на кар'єрі в театрі. У наступні десятиліття залишалася однією з найзатребуваніших акторок Нью-Йорку.
1953 року Гейс стала першою лауреаткою «Премії Сари Сайддонс» за роботу в театрах Чикаго. В той самий час відбулося її повернення до Голлівуду з ролі в драмі Лео Маккері «Мій син Джон». Наступною успішною роллю в кіно стала вдова імператриця Марія Федорівна в успішній мелодрамі «Анастасія» (1956) з Інгрід Бергман у головній ролі. 1971 року отримала свого другого «Оскара» за роль пасажирки Ади Куонсетт у фільмі-катастрофі «Аеропорт».
Багато років Гейс боролася з астмою, яка стала причиною кількох госпіталізацій і через яку в 1971 році була змушена завершити 60-річну акторську кар'єру. 1983 року один з нью-йоркських театрів на Західній 45-й вулиці став іменуватися театром Гелен Гейс. Написала три збірки мемуарів: «Подарунок радості», «В тіні» і «Моє життя в трьох діях».
У середині 1980-х Гейс втілила образ міс Марпл у двох телепостановках CBS — «Міс Марпл в Вест-Індії» (1983) і «Вбивство з дзеркалами» (1985), роль в якій стала останньою в її акторській кар'єрі. 1990 року була відзначена Президентською медаллю Свободи з рук Рональда Рейгана. Гелен Гейс померла в День Св. Патріка, 17 березня 1993 в 92-річному віці. За свій внесок в кінематограф її відзначено зіркою на Голлівудській алеї слави.
Вибрана фільмографія 1931 — Ерроусміт / Arrowsmith 1931 — Гріх Мадлон Клоде / The Sin of Madelon Claudet 1932 — Прощавай, зброє / A Farewell to Arms — Кетрін Барклі 1933 — Біла черниця / The White Sister 1934 — Що знає кожна жінка / What Every Woman Knows 1943 — Сестра його дворецького / Stage Door Canteen 1956 — Анастасія / Anastasia — вдова імператриця Марія Федорівна 1959 — Третя людина на горі / Third Man on the Mountain 1970 — Аеропорт / Airport 1974 — Герби знову на ходу / Herbie Rides Again 1975 — Зниклий динозавр / One of Our Dinosaurs Is Missing — Хетті 1977 — Свічка в черевику (Садиба Кенделшу) / Candleshoe 1983 — Карибська таємниця / A Caribbean Mystery — міс Марпл 1985 — Вбивство з дзеркалами / Murder with Mirrors — міс Марпл
Нагороди «Оскар» 1932 — «Найкраща жіноча роль» («Гріх Мадлон Клоді») 1971 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Аеропорт»)
Примітки
Посилання Офіційний сайт