Гідрографія — галузь прикладних наук, яка займається вимірюванням та описом фізичних особливостей океанів, морів, прибережних районів, озер і річок, а також прогнозом їх змін з часом з основною ціллю забезпечення безпечної навігації і підтримки всіх інших видів морської діяльності, включаючи економічний розвиток, безпеку і оборону, наукові дослідження та охорону навколишнього середовища.
Статус Гідрогра́фія — розділ гідрології суходолу, який вивчає й описує водні об'єкти (річки, озера тощо), їхнє розташування, походження, розміри, режим, зв'язки з іншими елементами географічного середовища — кліматом, гірськими породами, ґрунтами, рослинністю, рельєфом тощо.
Гідрографія тісно пов'язана з гідрологією річок, озерознавством та болотознавством. Дослідження з гідрографії мають велике значення для управління водним фондом, освоєння водних ресурсів, зокрема для гідроенергетики, розвитку меліорації, водопостачання. Дані досліджень узагальнюються у водному кадастрі і використосуються Державним агентством водних ресурсів України та іншими відповідними, в тому числі місцевими, профільними установами.
Значний внесок у розвиток гідрографії в Україні у свій час зробили М. І. Максимович, Є. В. Оппоков, А. В. Огієвський.
У 2013 році колективом вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Вінницького національного технічного університету спільно з фахівцями Державного агентства водних ресурсів України розроблено сучасну Схему гідрографічного районування території України згідно з вимогами Водної рамкової директиви Європейського Союзу.
Міжнародні зобов'язання
У Положенні 9 Глави V Конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS) визначаються гідрографічні послуги, які мають надавати держави, що приєдналися до Конвенції. Надання таких гідрографічних послуг, по суті, є обов'язком країн-учасниць, відповідно до міжнародного договірного права.
Зокрема, Конвенція SOLAS проголошує: «Держави, що приєдналися до Конвенції, зобов'язуються організувати збір і накопичення гідрографічних даних, а також публікацію, поширення й оновлення усієї морської інформації, необхідної для забезпечення безпеки судноплавства.
Зокрема, держави-учасниці зобов'язуються співпрацювати одна з одною, максимально можливою мірою, при наданні наступних морських і гідрографічних послуг, у спосіб, що є найбільш придатним для сприяння судноплавству:
1. забезпечити проведення гідрографічних досліджень, що сприяють підвищенню безпеки судноплавства;
2. складати й видавати морські карти, керівництва для плавання, переліки вогнів, таблиці припливів та інші морські публікації, що сприяють підвищенню безпеки судноплавства;
3. поширювати повідомлення мореплавцям для уможливлення регулярного оновлення морських карт і публікацій; а також
4. організувати управління даними для підтримки надання цих послуг.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити максимально можливу однорідність карт і морських публікацій та брати до уваги, по можливості, відповідні міжнародні резолюції і рекомендації.
Держави-учасниці зобов'язуються координувати свою діяльність максимально можливою мірою для забезпечення у світовому масштабі, наскільки це можливо, швидкого й надійного доступу до достовірної та однозначної гідрографічної і морської інформації.».
Всесвітній день гідрографії Всесвітній день гідрографії щорічно відзначається 21 червня. 29 листопада 2005 року Організація Об'єднаних Націй прийняла резолюцію A / 60/30 , яка включає заяву — привітання з нагоди прийняття Міжнародною гідрографічною організацією Всесвітнього дня гідрографії, який щорічно відзначається 21 червня, з метою належного оприлюднення своєї роботи на всіх рівнях та збільшення охоплення гідрографічною інформацією на глобальній основі, і настійно закликає всі держави співпрацювати з цією організацією для сприяння безпечній навігації, особливо в районах міжнародної навігації, в портах, де є вразливі або захищені морські райони.
Див. також Гідрографія Європи Гідрологія Гідрографічне районування України Промірні роботи
Примітки
Джерела Гідрографія// Енциклопедія сучасної України, Процитовано 21 червня 2022 року
Література Хільчевский В.К. Особливості гідрографії Європи: річки, озера, водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 4(66). C. 6-16. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2022.4.1 International Hydrographic Organization
Словник-довідник учителя географії. — Київ, 1981. Методики гідрографічного та водогосподаського районування території України відповідно до вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу / В. В. Гребінь, В. Б. Мокін, В. А. Сташук, В. К. Хільчевський, М. В. Яцюк, О. В. Чунарьов, Є. М. Крижановський, В. С. Бабчук, О. Є. Ярошевич — К.: Інтерпрес, 2013. — 55 с. Гидрография моря: [практ. пособие] / С. В. Симоненко, Н. Ф. Голодов. — Киев: ГУ «Госгидрография», 2015. — 296 с. : ил., табл. — Библиогр.: с. 293—294 (20 назв.). — ISBN 978-617-7073-04-7
Посилання Hydrological data and maps based on SHuttle Elevation Derivatives at multiple Scales (HydroSHEDS) — набір глобальних векторних та растрових геоданих (гідрологічна мережа, межі річкових басейнів, поверхні перерозподілу та акумуляції стоку) від Геологічної служби США (). Hydrography (CARTOGRAPHY) // «Encyclopaedia Britannica»