Е́рік (Кири́ло) Ла́ксман, також Е́ріх Ла́ксманн (; 27 липня (7 серпня) 1737, Нюслот (Нейшлот), Швеція, нині Савонлінна, Фінляндія — 5 (16) січня 1796) — видатний вчений і мандрівник шведського походження, хімік, зоолог, ботанік, географ. Академік Петербурзької академії наук (1770) та Шведської академії наук.
Ерік Лаксман народився 27 липня (7 серпня) 1737 року у Швеції в с. Нюслот (Нейшлот) у родині дрібного торговця. Швед.
У 1769 р. Лаксмана було обрано членом Шведської Королівської Академії наук і він був обраний членами Вільного економічного товариства.
Наприкінці життя проживав у Російській імперії, на станції Древянская Тобольської губернії.
Ерік Густавович помер 5 (16) січня 1796 року у віці 58 років.
Ерік Лаксман — автор опису таких видів як мідиця середня, бурундук сибірський, роду рослин Koelreuteria.
На його честь названо 10 таксонів рослин (Laxmannia, рогіз лаксманів, горлянка Лаксманна тощо).
Нагороди Золота медаль від Катерини II за внесок у розвиток музеїв. Дві золотих медалі від шведського короля Густава III за експонати, надіслані у шведські наукові товариства.
Джерела
Посилання ЕРІК (КИРИЛО) ГУСТАВОВИЧ ЛАКСМАН: БІОГРАФІЯ