Оттомар Гайнріх Бета (; 7 лютого 1845, Берлін — 20 лютого 1913, Берлін); — німецький письменник, журналіст і народний антисеміт, син Гайнріха Бета. Публікувався під псевдонімами Mann aus dem Monde, Aron Halmlos, Caduceus und Maltus II.
Короткий життєпис Оттомар Гайнріх Бета був сином Гайнріха Бета і Францішки Тебесіус (Franziska Thebesius). Через три роки після народження його батько мусив емігрувати до Лондону, а мама приблизно в той же час загубилася у буремних подіях революції 1848 р. Родичі забрали хлопця до Штеттіна (Щецін) і тільки в 1853 він році переїхав до батька. В Лондоні він ходив у англійську школу, охоче вивчав природничі науки і рано почав працювати лаборантом у професора Гофманна. Одночасно він робив переклади з англійської, які батько редагував і відсилав для публікації в Німеччину. По неділях Оттомар вивчав грецьку та італійську мови. Остання йому стала в пригоді, коли він почав працювати у «Morning Star». Коли у 1862 р. батько був амністований, він повернувся з ним до Німеччини. Через проблеми зі здоров'ям закінчити середню освіту йому не вдалося. Він кинув навчання і працював на дрібній посаді на одній з економі. Дещо зміцнівши, він вирішив продовжити навчання. Спочатку в Галле він вивчав хімію і агротехніку, на наступний навчальний перебрався Лейпцигу, але і тут не завершив навчання, а почав займатися літературною діяльністю. Він спробував себе як автора романів, комедій, новел. Але його справжнім покликанням було соціальне питання. У різних своїх роботах він закидав євреям відповідальність за наслідки індустріалізації і впровадження римського права. Але він не був в організованому русі в складі якоїсь політичної партії, відомо тільки, що він виступив з лекцією на з'їзді німецької партії соціальних реформи (1902). Він був членом «Союзу німецьких народних письменників» (Deutsch-völkische Schriftstellerbund). У 1934 році він був проголошений піонером нацистської земельної політики.
Вибрані твори
Schmollis, ein Hundeleben. Albert Schmidt, Berlin 1870 — «Шмоліс, собаче життя» Deutschlands Stellung zwischen Russland, England und Amerika. Nach naturphilosophischen Gesichtspunkten. Berlin 1871 — Місце Німеччини між Росією, Англією і Америкою. З природно-філософської точки зору. Altmodisch und Modern, oder: Der Oppositionsgeist. Lustspiel in 4 Aufzügen. Dreyer, Berlin 1876 — «Старомодне і Модерн, або: Протилежний дух». Комедія у 4 діях. Der bisher verheimlichte Kernpunkt der socialen Frage, oder der Feudalismus als Grundlage constitutioneller Freiheit ueber semitischen und germanischen Socialismus und die Beziehungen der Racen- und Rentenfrage. Offenes Sendschreiben vom Mann aus dem Monde. Zweite Auflage. Leipzig 1876 «Утаємничений досі поворотний пункт соціального питання, або феодалізм як основа конституційної свободи про семітськи й германський соціалізм і про стосункирасового і рентового питань. Відкриті листи Людини з Місяця. Darwin, Deutschland und die Juden, oder der Juda-Jesuitismus. Dreiunddreissig Thesen, nebst einer Nachschrift über einen vergessenen Factor der Volkswirthschaft. Zweite Auflage.Berlin 1876. — Дарвін, Німеччина і Євреї, або юдео-єзуїтизм. Тридцять три тези разом з повідомленням про забутий фактор народного господарства», Der bisher verheimlichte Kernpunkt der socialen Frage, oder der Feudalismus als Grundlage constitutioneller Freiheit ueber semitischen und germanischen Socialismus und die Beziehungen der Racen- und Rentenfrage. Offenes Sendschreiben vom Mann aus dem Monde. Leipzig 1876 (O. Beta; Zweite Auflage. Leipzig 1876) Unter Unkraut. Roman. 2 Bände. Schlicke, Leipzig 1877 — «Під бур'яном». In Liebesbanden. Neue Novellen. Band 1 Optimistische Geschichten. Band 2 Pessimistische Geschichten. Leipzig 1877 — «У життєвих путах. Дев'ять новел». Том 1 «Оптимістичні історії». Том 2. Песимістичні історії. Die wirthschaftliche Nothwendigkeit und politische Bedeutung einer deutschen Agrarverfassung für Stadt und Land, und die Ursachen der Abhängigkeit Deutschlands von England. Hugo Voigt, Berlin und Leipzig 1878 — «Господарська необхідність і політичне значення німецької аграрної конституції для міста і села, і причини залежності Німеччині від Англії». Det olle Röm'sche Recht — jeht denn det immer noch? Beweis für die wirthschaftliche Nothwendigkeit und politische Bedeutung einer deutschen Agrarverfassung. Hugo Voigt, Berlin 1878 — «зле римське право — тепер все ще воно? Докази господарської необхідності і політичного значення аграрної конституції» Im Weltbrande. Romanbeilage des ‚Münchenerfremdenblatt‘. Schuh, München 1880 (2. Aufl. 1886) — "У світовій пожежі. Роман-додаток до «Münchenerfremdenblatt» Jeder für Alle. Glossen zur Wirthschaftsreform. George & Fiedler, Berlin 1886 — «Один за всіх. Замітки до господарської реформи». Die Kunst, verheiratet und doch glücklich. Strategie und Taktik im Ehekriege. Nach ‚How to be happy though married‘. Hugo Steinitz, Berlin, 1887 — «Мистецтво бути одруженим і щасливим. Стратегія і тактика подружньої війни. За „Як бути щасливим одружившись“ Die Politik des Unbewussten von Maltus II. Renger, Leipzig 1887 (2. Aufl. von Ottomar Beta. Renger, Leipzig 1891) — „Політика неусвідомленого“ Мальтуса II Die Greuel der französischen Revolution. Ihre Naturgeschichte und Pathologie. R. v. Decker's Verlag G. Schenck, Berlin 1889 — „Мерзотність французької революції“. Ottomar Beta (Hrsg.): Der Geist Bleichröders und der Geist Friedrichs des Grossen. Eine Nachklang vom Sedantage. Unter schriftlicher Zustimmung von P. Förster und vieler anderer Antisemiten. Thormann & Goetsch (Antisemitische Vereinigung für Norddeutschland), Berlin 1890. — „Дух Бляйхредера і дух Фрідріха Великого. Відгук на дні Седана. З письмової згоди П. Ферстера та інших антисемітів“ Торман & Гетш (Антисемітське об'єднання для Північної Німеччини»). Warum? Warum liegen wir Deutsche in den Ketten der Schuldknechtschaft? Nach einem Vortrage über Real- und Personal-Credit. Deutsch-Sozialer Antisemitischer Verein für Berlin und Umgebung, Berlin 1892 — «Чому? Чому ми німці лежимо і ланцюгах боргового рабства». За доповіддю пр реальний і персональний кредит. Die Rache ist mein. Roman. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart, Leipzig, Berlin, Wien 1893 — «Мені відплата». Barbarossas Botschaft. Satirisches Epos. Druck und Verlag der Buchdruckerei für Handel und Gewerbe, Berlin 1896 «Посольство Барбароси. Сатиричний епос». Einiges Interessantes aus meinen Gesprächen mit Theodor Fontane. I und II. In: Deutsche Warte, Berlin Nr. 272 B vom 4. Oktober 1898. Morgenblatt S. 3; Nr. 276 B vom 6. Oktober 1898, Morgenblatt, S. 3 — «Дещо цікаве з моєї розмови з Теодором Фонтане. Gesunde Großstädte gesunde Kapitalbildung. Sonderdruck aus Deutschlands Verjüngung. Verlag von J. Harrwitz Nachfolger, Berlin 1900, S. 104 139 — „Здорові великі міста — здорова капітальна будівля“ Zur Palästinareise des Kaisers. Berlin 1900 — „До подорожі кайзера в Палестину“ Deutschlands Verjüngung. Zur Theorie und Geschichte der Reform des Boden- und Creditrechts. Heft 1 bis 10. Verlag von J. Harrwitz Nachfolger, Berlin 1900—1091 — „Німецьке омолодження. До теорії та історії реформ земельного та кредитного права“. Die andere Ehe als Quelle seelischer und sozialer Erkenntnis. Keil, Rudolstadt 1904 — Другий шлюб як джерело духовного і соціального пізнання! Der Schlüssel zu Goethe's Faust. 2. Aufl., Leipzig. Hammer-Verlag, Leipzig; Theodor Fritsch. 1915 — „Ключ до Фауста Гете“. Deutscher Recht. Verlag'des vaterländischen Schriften Verbandes, Berlin 1911 — „Німецьке право“ Видання вітчизняного союзу письменників»
Примітки
Література Odal.Monatsschrift für Blut und Boden. «Zeitgeschichte» Verlag, Berlin 1934 Wolfgang Rasch: Am Lethestrom — Erinnerungen von Ottomar Beta. In: Fontane-Blätter Heft 71, Potsdam 2001, S. 19–25 Uwe Puschner: Die völkische Bewegung im wilhelminischen Kaiserreich. Sprache — Rasse — Religion. Wissenschaftliche buchgesellschaft, Darmstadt 2001 (Berlin, Freie Univ., Habil.-Schr., 1998—1999) ISBN 3-534-15052-X, S. 55, 61, 155, 284, 382 Gregor Hufenreuther: Beta, Ottomar. In: Wolfgang Benz: Handbuch des Antisemitismus. Judenfeindschaft in Geschichte und Gegenwart. Band 2. A-K. de Gruyter Saur, Berlin 2009 ISBN 978-3-598-24072-0, S. 76-77 Digitalisat Christiane Blumencron: Ottomar Beta. Antisemit und Bodenreformer. Volkswirtschaft als Facette der völkischen Ideologie des deutschen Kaiserreichs. (Magisterarbeit an der
Джерела Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.