Гуся́тин — селище в Чортківському районі Тернопільської області. Центр Гусятинської селищної громади. Населення — 6,8 тис. осіб (2024 рік).Розташований на автошляху . Автошляхом сполучений з автошляхом ().Фізична відстань до Тернополя — 67 км, автошляхом 79,3 км , залізницею 94 км .
Назва Назва зазнала змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Походить, ймовірно, від імені чи прізвиська Ус. За іншою версією, від поширеної у цій місцевості рослини — гусятника.В.Горбоватий, Б.Козелко. Гусятин… С. 438
Також назву пов'язують із остґотським словосполученням haus team («швидка вода»): колись Збруч, вирвавшись із хребта Товтрового міжгір'я, мав швидку течію, яку зупинила Боднарівська ГЕС у 1961 р.).
Географія
Рельєф Гусятин знаходиться на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська височина, що має хвилясту поверхню. Абсолютна висота над рівнем моря — 300—400 метрів. Біля Гусятина у північно-східному напрямку проходить товтровий кряж — гори Медобори — унікальна геолого-ботанічна пам'ятка природи державного значення.
Клімат Клімат помірно контенентальний.
Водойми
Містечко Гусятин розташоване на правому березі річки Збруч, яка утворює мис. На півночі селища розташовано три штучні ставки. За словами місцевих жителів, у минулому між ними діяла система перекачування води. Також існує труба, що веде до річки Збруч, але зараз вона не використовується. Ставки поступово замулюються та заростають очеретом. Вони непридатні для купання, хоча у водоймах водиться риба, зокрема карась.
Історія
Археологічні пам'ятки
Археологічна пам'ятка — урочище Фондова гора, поселення трипільської культури. Також поселення трипільської культури виявлено в урочищі Високий берег.
У травні 1963 року в пісковому кар'єрі на третій горі при видобуванні піску знайдено кістяк динотерія — великого вимерлого ссавця до 5 метрів висотою з хоботом, як у слона, і загнутими вниз бивнями у нижній щелепі. Цінну знахідку відправлено в інститут зоології Академії наук СРСР.
Біля Гусятина літом 1848 р. — Поблизу села Личківці у річці Збруч знайдений широко відомий в історії Збруцький Світовид, який має вигляд високого чотиригранного стовпа із зображенням у верхній частині чотирьох облич. Зберігається в Краківському Історичному музеї.
На полі «Могилки» були два кургани.
Поблизу селища виявлено городище давньоруської культури (XII–XIII ст.).
Перші згадки, у складі Королівства Польського Перша писемна згадка — 1431 р.; в історичних документах описані бої поблизу Гусятина між польськими і литовськими військами після смерті князя Великого Князівства Литовського Вітовта.
Згідно з припущеннями істориківВ. Янович у своїй історії навів факт наявності кам‘яного хреста з написом «Гусятин–1370 р.», Гусятин після битви на річці Сині Води 1363 р. переданий із-під влади Орди до Великого князівства Литовського (колишнє Галицьке Пониззя Дністра).
Відомо, що на початку XV ст. власником Гусятина був Грицько Кердей, з 1456 року — Сигізмунд (Зигмунд) Кердей.
25 листопада 1475 р. в записці Галицького земського суду № 3865 згаданий dominis Iohan Swircz de Uszyathin (буквально — Ян Свірч з Ушятина, тобто Гусятина. ) 1530 р. — 2 лани, 2 млини.
До 1539 р. — королівщина; тодішній Гусятин, розташований по обидва боки річки Збруч, був королівським містом, але королева Бона Сфорца для заокруглення своїх володінь обміняла його на Маньківці. З 1539 р. поселення Гусятин належало шляхтичу Яну Свірчу (молодшому) (? −1564).
1559 р. король Сигізмунд II Август надав магдебурзьке право — статус міста, дозвіл проводити три ярмарки на рік: на Новий рік, Зелені свята, на св. Матвія та щотижневі торги по понеділках.
«1559 року король Зиґмунд Авґуст дозволив Іванові Сьвірчу (Świercz) з Вільхівців (z Olchowiec), село, що нині називається Всятин (Wsiathyn) в землі Кам’янецькій, перетворити на місто, надавши йому локаційний привілей на маґдебурзьке право та дозвіл на ярмарки: на Новий рік, на Зелені свята і на св. Матвія, а також щотижневі торги по понеділках».
У 1569 р. Гусятин належав опікуну Миколаю Язловецькому. Дідичем міста був також староста хмільницький Міхал Язловецький.Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 219. 1574 р. перейшов у власність Марціна Калиновського — діда коронного гетьмана.
У 1594 році Северин Наливайко (батько жив у Гусятині, займався кушнірством, мав хату, землю, яку забрав Валентій Александер Калиновський, його самого було вбито, сім'я переїхала на Волинь, де старший брат Дем'ян був священиком в князя Костянтина Острозького) очолив повстання проти влади Речі Посполитої (середній брат Семен підняв повстання на Волині), прийшов під Гусятин, пограбував місто та замок В. А. Калиновського.
Згодом він служив сотником у князів Острозьких. Залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ, де добре оволодів військовою справою. В жовтні очолив повстання, яке поширилось на Київщину, Волинь, також Білорусь, Поділля і частково на Галичину.
В жовтні 1623 брати Калиновські в Гусятині поділили спадок батька: Адам взяв Нестерварські маєтки, Єжи — уманські, Марцін — гусятинські. Матері залишили маєтки хоростківські (жила ще у 1638 році).Spieralski Z. Kalinowski Adam z Husiatyna h. Kalinowa (1602—1638) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt …. — 638 s. s. 452—453
У 1645 р. за сприяння власника — воєводи чернігівського та польного гетьмана Марціна Каліновського — було збудовано замок, фундовано костел і монастир Бернардинів.
Період Визвольної війни українців 23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував місто, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи.
1652 р. після загибелі в битві під Батогом Марціна Калиновського-молодшого, його сина Самуеля Єжи Гусятин перейшов його внукуKalinowski Марціну Адаму Калиновському.
1653 р. в Гусятині стояв табором польський король Ян ІІ Казимир, у кінці листопада перебував Богдан Хмельницький (тут об'єднався з кримським ханом). Гусятинським замком користувались кримські татари, хан перебував деякий час; звідси вирушили до Кам'янця. Вдова Самуеля Єжи Калиновського — Уршуля Бриґіда з Оссолінських — довго вважала, що він потрапив у полон; поспішаючи з викупом до Гусятина, ледве сама не потрапила до рук татар.A.Przyboś. Kalinowski Samuel Jerzy h. Kalinowa (zm. 1652) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI/…, zeszyt …. — 638 s. — S. 466
1655 р. Богдан Хмельницький з московським боярином В. Бутурліним взяли місто в осаду, місто здалося.
У складі Речі Посполитої За Андрусівським перемир'ям 1667 р. залишився під владою Речі Посполитої. 1672 р. — відійшов до Османської імперії, 1683 р. — знову до Речі Посполитої.
1672 року, скориставшись тим, що Річ Посполита була ослаблена тривалими війнами, султанська Османська імперія захопила все Поділля. Гусятин став особистою власністю намісника османського султана; Онуфріївська церква була перетворена на мечеть. 1683 р. магнат Анджей Потоцький відвоював Гусятин в турків.
1711 р. в Гусятині був Петро I.
1729 р. Гусятин перейшов до белзького воєводи Станіслава Потоцького (помер 1732 рокуPotoccy (02) , син великого коронного гетьмана Фелікса Казимира Потоцького).
1735 р. новий власник (дідич) — Францішек Салезій Потоцький (небіж попереднього власника.
5 грудня 1754 р. король Август ІІІ у Варшаві, на прохання власника Антонія Міхала Потоцького — воєводи белзького (представник іншої гілки Потоцьких, брат львівського каштеляна графаPotoccy (07) Юзефа Потоцького, правнук старости генерального Стефана ПотоцькогоPotoccy (03) ) — надав місту право на проведення 2-х ярмарків.Акти ґродські і земські. — Львів, 1868. Т. 1. — 215 с., (пол., лат.) с. 144—145
У 1759 р. дідич Потоцький Антоній Міхал видержавив місто брест-литовському воєводі Каролю Сапєзі.Grosfeld B. Potocki Antoni Michał h. Pilawa (1702—1766) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — 1983. — S. 625—831 S. 789
1762 р. Гусятин перейшов глинянському старості Іґнацію Потоцькому.
В складі імперій Габсбурґів 1772 р. західна частина Гусятина опинилася під владою Австро-Угорської імперії. Було 455 дворів, 2,5 тис. мешканців. Західний Гусятин відокремлюється від східного, стає центром повіту; східний Гусятин (приєднаний до Російської імперії) — містечко Кам'янець-Подільської губернії.
1790 р. австрійську частину міста набув граф Пйотр Забільський (*? — †1824), пізніше — його син Юзеф.
1848 р. Гусятин купив граф Аґенор Голуховський зі Скали. Руїни замку і околицю він продав місцевому рабинові.
Палац графа Адама Голуховського (1855—1914 р.) в Гусятині за містом, в «Грабнику», був зведений Юліяном Захаревичем у 1889 р. Палац мав французький стиль. В палаці знаходилась велика бібліотека і багато творів мистецтва. Навколо палацу був англійський парк. Залишились тільки дерева цього парку, палац був знищений під час Першої світової війни. Про його вигляд можна судити тільки за старими фотографіями.Ю.Бірюльов. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів: «Центр Європи», 2010.— С. 85
В присілку Юзифівці була митниця.
Восени 1883 року почалось будівництво,Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл.— С. 51. ISBN 978-617-655-000-6 31 грудня 1884 р. була відкрита залізниця Станіслав — Гусятин відтинку Галицької Трансверсальної залізниці — залізничної гілки Краків — Перемишль — Львів — Станіслав — Бучач — Гусятин.
В грудні 1898 року було засновано філію товариства «Просвіта» в Гусятині за ініціятиви священика Северина Матковського. Знаходилась на проборстві біля церкви Святого Онуфрія. Головою став начальник пошти Ярема Лопатинський. При філії діяла бібліотека.
Напередодні 1-ї світ. війни проживало близько 6 000 осіб. Діяла прикордонна митниця, працювали пивзавод і ґуральня.
Перша світова війна Першого серпня 1914 р. російські війська займають місто. У вересні 1917 р. — австрійські. Під час бойових дій місто було сильно зруйноване. Зокрема пам'ятки архітектури, які дві сторони використовували як укріплення. Гусятин піддавався артилерійським обстрілам, над Гусятином відбувались повітряні бої.
Для логістичних цілей російською владою. 31 січня 1916 р. була відкрита залізнична лінія Кам'янець-Подільський — Гусятин.
Західноукраїнська Народна Республіка З листопада 1918 р. у Гусятині утвердилася влада ЗУНР. До 7 листопада 1918 р. в місті та повіті було встановлено владу Української держави.<ref>Лев Шанківський. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. </</ref>
Восени 1920 р. Гусятин зайняли польські війська.
Польська Республіка Післявоєнний Гусятин - напівспустошений, багато будівель постраждало, Гусятинський замок, ратуша, палац утречені. Гусятин залишається зруйнованим.
Друга світова війна Вранці 17 вересня 1939 року червоні порушили польсько-радянський кордон. Комендатура Гусятина майже 1 годину вела бій проти нападників.Ткачов С. Польсько-радянська війна 1939 року і Тернопільщина // У грудні 1939 стає райцентром.
Гусятин окупований гітлерівцями 7 липня 1941 року. Єврейська община була знищена . У місті діяли прихильники ОУН/УПА ,радянська та німецька влада замордовувала їх у тюрмах .
Німці утратили місто 24 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту захопили населений пункт в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.Великая война Гусятин
У складі СРСР У 1958-му році хутір Кринички став житловим районом . Місто розбудовується . Відкривається дитячий садок, школа, технікум. Працює санаторій. Будується об'їздна.
Україна