Зигмунт Кендзерський (, 1839, Сосниця — 17 січня 1924, Львів) — польський архітектор, підприємець, що працював переважно у Львові.
Біографія Народився в 1839 році в селі Сосниці (нині Підкарпатського воєводства). У 1865—1870 (за іншими даними, у 1857—1862Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt… — S. 363.) роках навчався у Львівській Технічній академії. Працював при будівництві колії Львів-Чернівці-Ясси, зокрема взяв участь у спорудженні вокзалів у Чернівцях і Яссах. Пізніше очолював контору «Przedsiębiorstwo Budowlane», звану також «Будівельним банком», від імені якого керував спорудженням головного корпусу Львівської політехніки у 1873—1877 роках і будівлею Галицької ощадної каси (проєкти Юліана Захаревича). 1878 року відкрив власне архітектурне бюро, що розміщувалось у Львові на нинішній вулиці Січових Стрільців, 3.; .
1903 року створив проєктно-будівельне бюро спільно з Міхалом Улямом. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами Кендзерського, але частіше — від сторонніх архітекторів. Серед таких були зокрема Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Досі не встановлено прямого авторства проєктів Уляма, якому ймовірно належала загальна концепція майбутніх споруд. Сам Кендзерський був співвласником фірми лише на початках.Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7.
1877 року Кендзерський став членом Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91. У 1881 році входив до його правління.Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76. Належав до кола організаторів Галицької крайової виставки 1894 року, до відділу, що мав презентувати проєкти транспортних комунікацій.Lewicki J. Między tradycją… — S. 107. У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де став президентом наглядової ради.Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2. Член Палати інженерської урядових уповноважених архітекторів і геометрів. 1895 року очолював її.Lewicki J. Między tradycją… — S. 64. Входив до Сталої делегації з'їздів при Політехнічному товаристві, у 1901—1903 роках очолював її.Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 123. — ISBN 83-921738-2-1. Член Міської ради Львова у 1883—1895 роках. Від 1894 року член екзаменаційної комісії для майстрів мулярських.Lewicki J. Między tradycją… — S. 365. Належав до Галицької інженерної палати. 1902 року очолював її, від 1903 — почесний член.Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy… — S. 30—31. Багато років був президентом Міського касино. Очолював Літературно-художнє товариство. Входив до складу журі конкурсу проєктів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905)W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27., будівлі касино у Львові (1910)Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20., корпусу Львівського університету (1913).Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
Проживав у Львові на вулиці Кониського, 4а. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. На могилі надгробок авторства Броніслава Солтиса.
Роботи Реконструкція житлового будинку у Львові на площі Ринок, 26 (1878).. Дослідження дефектів і укріплення фундаментів будівлі Галицького іпотечного банку у Львові 1879 року. Згодом Кендзерський прочитав на цю тему доповідь на засіданні Політехнічного товариства.Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. — S. 13. Новий головний вхід на розі будинку, добудований 1889. Флігель, споруджений 1895 року.. Перебудова дому на вулиці Галицькій, 20 (1881).Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169. Прибуткові будинки Владислава Ригера на вулиці Крушельницької, 21 (1877—1878) і 17 (1882—1883). Співавтор архітектурного проєкту і автор скульптурного оздоблення Леонард Марконі.Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7. Будинок римо-католицького капітулу на вулиці Галицькій, 6 (1883).Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 44; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169. Нереалізований проєкт відновлення костелу в Калуші від 1889 року.Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 179—180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0. Завершення спорудження Гранд-готелю у Львові 1893 року, після смерті проєктанта — Еразма Герматніка. Проєкт фасадів виконав Леонард Марконі.Ю. Б. [Бірюльов Ю.], Цимбалюк С., Соболевський Є. Гранд-Готель // Галицька брама. — 1998. — № 2 (38). — С. 12. Прибуткові доми у пасажі Гаусмана (1894—1896).Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова… — С. 182; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України… — С. 592. Готель «Belle-Vue» на проспекті Свободи, 27 (1896). Прибутковий дім на проспекті Шевченка, 14 (1897—1898). Прибутковий дім на вулиці Винниченка, 3 (1899). Автор скульптурного оздоблення Броніслав Солтис.Biriulow J. Rzeźba… — S. 168. Прибутковий дім на вулиці Театральній, 3 (1900). Прибутковий дім на вулиці Гнатюка, 8-10 (1902).Lewicki J. Między tradycją… — S. 505. Прибутковий дім адвоката Сегаля на проспекті Шевченка, 6, вулиці Мирослава Скорика, 4. Збудований 1905 року. За даними Мечислава Орловича проєктантом був Тадей Обмінський. Цьому однак немає документальних підтверджень. Натомість достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—251, 503. Житловий будинок на вулиці Ірини Калинець, 4 (1904–1905, будувала фірма Уляма і Кендзерського). «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. Збудована 1906 року. За даними Мечислава Орловича проєкт виконав Тадей Обмінський. Цьому однак немає документального підтвердження. Деталі спроєктував Філемон Левицький.. Достеменно відомо, що будувала фірма Уляма і Кендзерського.Lewicki J. Między tradycją… — S. 241—243. Гімназія на вулиці Кушевича, 5 (1907). Дім Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписується Т. Обмінському, будувала фірма Уляма і Кендзерського.Архітектура Львова… — С. 470; Lewicki J. Między tradycją… — S. 253—255, 505. Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Керував будівництвом архітектор Каменобродський.Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. За іншими даними будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського з проєктом Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського у 1904—1908.Архітектура Львова… — С. 438. Житлові будинки на вулиці Кониського, 4а, і 8 (1907—1908). Будинки колишнього готелю «Еліт» на нинішній вулиці Огієнка, 18-18а (1909, будувала фірма Уляма і Кендзерського, автор імовірно Зигмунт Федорський). Житлові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1909). За іншими даними — проєкт Романа Фелінського.Lewicki J. Między tradycją… — S. 510; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5. Фірма Кендзерського проєктувала нову будівлю Тернопільської вищої реальної школи.Бойцун Л. Вулиці Тернополя //
Зауваги
Примітки
Джерела . Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1924. — № 6. — S. 63. Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław. — Warszawa. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 363.