Віке́нтій (, ; ? — ) — римський ранньохристиянський диякон, мученик, святий. Постраждав за віру в Христа в період гонінь на християн імператора Діоклетіана. Народився в Уесці, Тарраконська Іспанія, Римська імперія. Жив у Сарагосі. Отримав освіту завдяки опіці сарагоського єпископа Валерія. Згодом висвячений на диякона, працював кліриком у Сарагоській діоцезії. Під час переслідування християн за імператора Діоклетіана заарештований і ув'язнений у Валенсії разом із єпископом. Підданий жорстоким тортурам, після яких помер. День вшанування — 22 січня у католицькій і англіканській церквах, 11 листопада — у православних церквах. В іконописі зображується у чернечому або єпископському вбранні, з пальмовою гілкою, знаряддям тортурів, вороном тощо. Вважається патроном Валенсії та Лісабона, виробників оцту та вина. Також — Вікентій Сарагоський.
Імена Віке́нтій, або Вінцентій (, ) Вікентій Сарагоський ()) — за місцем походження і діяльності. Вікентій Цезар-Августинський () — від Цезар-Августи, античної назви Сарагоси. Вінсент (), Вісенте (), або Вінцент ().
Життєпис Найдавніші згадки про життя Вікентія містяться у «Перістефаноні» (404—405), збірнику гімнів Пруденція, присвячених християнським мученикамPrudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris.. Життєпис зафіксований в «Діяннях святих»Acta Sanctorum. Ianuarii II. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii. датується VIII—IX століттями; він сформований на основі усних переказівMershman, Francis. St. Vincent // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.. Інша версія житія записана в «Analecta Bollandiana».
Вікентій народився Уесці, поблизу Сарагоси, Іспанія, Римська імперія. Його батьком був Евтрікій (Евтікій), а матір'ю — Енола, уродженка Оски. Вікентій навчався під наставництвом сарагоського єписопа Валерія. Після прийняття сану диякона, він став головним проповідником в діоцезії, позаяк єпископ був заїкою.
За правління імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн. Вікентія і сарагоського єпископа арештували за наказом управителя Даціана, привели у кайданах до Валенсії й утримували у в'язниці довгий час. Згодом Валерія вигнали з Іспанії, але Вікентія піддали різноманітним тортурам вимагаючи зректися Христа. Його катували на дибі, смажили на жаровні, бичували. Потім диякона знову кинули до тюремної камери, устеленої битими черепками. Після цього Вікентія поклали у м'яку розкішну постіль, намагаючись похитнути його віру, але там він і помер.
Тіло Вікентія кинули в полі на поталу диким звірам і стерв'ятникам. Проте покійного захистив ворон, що не підпускав до нього трупоїдів. Врешті-решт Даціан звелів викинути його в море. Труп святого прибило хвилями до берега, де його знайшла побожна вдова і поховала за межами Валенсії.
Після закінчення гонінь на місці поховання Вікентія спорудили каплицю. 1175 року його мощі перевезли до Лісабона й помістили до місцевої церкви.
Римський мартиролог згадує смерть Вікентія під 22 січня разом із святим Анастасієм Перським.
Вшанування пам'яті
Україна Вулиця Святого Вікентія у місті Івано-Франківськ.
Світ Вікентій — один із найшанованіших святих в Іспанії, Португалії, а також країнах іспанського і португальського світів. Його ім'я згадується в Літанії до всіх святих. До кінця IV століття діяння Вікентія читалися в церквах Африки, про що свідчать відомості святого Августина.
На честь Вікентія Сарагоського названий острів Сент-Вінсент і країна Сент-Вінсент і Гренадини.
Патрон Вікентій вважається покровителем виноробів, цеглярів і моряків.
: Валенсія, Сарагоса : Віченца : вся країна; муніципалітети: Абрантеш, Віла-ду-Бішпу, Віла-Франка-де-Шира, Віміозу, Каштелу-Бранку, Куба, Лісабон, Сан-Вісенте парафії: Бранка, Лореду, Пайю-Мендіш
У геральдиці
Див. також Бернський собор
Примітки
Джерела Acta Sanctorum. Ianuarii II. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii. Acta Sanctorum. Parisis, 1863. V. 3. (Januarii tomus tercius) XXII Januarii Prudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris. Mershman, Francis. St. Vincent // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912. Герасименко Н. В. Викентий // Православная энциклопедия. Т. 8, С. 410—411.
Посилання
Вікентій Сарагоський // Католицький Медіа-Центр Викентій // Православная богословская энциклопедія, т. 3. — Петроградъ: Типографія А. П. Лопухина, 1902.