Ева Марі Сейнт (, 4 липня 1924, Ньюарк, Нью-Джерсі) — американська акторка, володарка премії «Оскар» (1955) за найкращу жіночу роль другого плану, одна з восьми акторок в історії світового кінематографу, яка отримала цю нагороду за дебютну роль другого плану.
Біографія Ева Марі Сейнт народилася 4 липня 1924 в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, в сім'ї Еви Марі і Джона Мірда Сейнта.
У 1942 закінчила Центральну середню школу Бетлехем, а потім вивчала акторську майстерність в Державному університеті Боулінг Грін.
Після 1959 року, на злеті кар'єри в кіно, полишила зйомки, щоб займатися шлюбом та двома дітьми. Повернулася в кінематограф у кінці XX століття.
Кар'єра Наприкінці 1940-х Сейнт почала кар'єру на радіо і телебаченні. З початку 1950-х вона вже грала на Бродвеї і в 1953 була удостоєна «Нагороди драматичних критиків» за роль в п'єсі «Поїздка в Баунтіфул», де вона грала разом з Ліліан Гіш і Джо Ван Фліт. У 1955 Сейнт вперше була номінована на «Еммі» за роль у «Телевізійному театрі», а через рік номінована повторно за роль у телеверсії мюзиклу «Наше місто». Її успіх і популярність на телебаченні досягли такого рівня, що юна Ева Марі Сейнт отримала прізвисько «телевізійна Гелен Гейс».
У кіно Сейнт дебютувала в 1954 у фільмі Еліа Казан «В порту» з Марлоном Брандо в головній ролі. Перша ж роль принесла їй премію «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану». Ця робота допомогла Сейнт отримати ролі у відомих фільмах на початку її кінокар'єри, таких як «Капелюх, повний дощу» (1957) і шедевр Альфреда Гічкока «На північ через північний захід» (1959). Хоча роль у фільмі «На північ через північний захід» ще більше піднесла кар'єру акторки, вона згодом відмовилася від багатьох цікавих ролей, присвятивши більшу частину свого часу чоловікові й двом дітям.
Оскільки в 1970-ті акторці пропонували в кіно здебільшого другорядні ролі, вона повернулася на телебачення і театральну сцену. Знялася в багатьох відомих телефільмах і двічі номінувалася на премію «Еммі». Лише в 1986 знову з'явилася на великому екрані у фільмі «Нічого спільного».
В кінці XX століття Ева Марі Сейнт повернулася в кінематограф. Найпомітнішими стали ролі Франки в кінодрамі «Я мріяла про Африку» (2000), міс Френні в комедії «Завдяки Вінн-Діксі» (2005) та Марти Кент у фільмі «Повернення Супермена» (2006). У 2009 році Сейнт з'явилася на 81-й церемонії вручення премії Американської кіноакадемії, вручивши «Оскар» Пенелопі Крус — переможниці в номінації «найкраща акторка другого плану».
Ева Марі Сейнт має дві зірки на Голлівудській Алеї Слави: за внесок в кіно — на Голлівуд-бульвар, 6624, а за внесок у телебачення — на Голлівуд-бульвар, 6730.
Фільмографія
Нагороди та номінації Оскар 1955 — Найкраща акторка другого плану (У порту) Еммі 1977 — Номінація на найкращу акторку у мінісеріалі або телефільмі (Як підкорили Захід). 1978 — Номінація на найкращу акторку у драматичному або комедійному серіалі (Таксі!). 1990 — Найкраща акторка другого плану у мінісеріалі (Люди як ми") BAFTA 1958 — Номінація на найкращу іноземну акторку (Капелюх, повний дощу). Міжнародний фестиваль у Лаудердейлі 1999 — Премія за досягнення всього життя. Кінофестиваль у Саванні 2000 — Премія за досягнення всього життя. Міжнародний фестиваль у Сан Луіс Обіспо 2000 — Премія за досягнення всього життя.
Примітки
Посилання