Вілібальд Свіберт Йозеф Готліб (Вілібальд Готлібович) фон Бе́ссер (; 7 / 8Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 474. / 18 липня) 1784, м. Інсбрук — 11 жовтня (23 жовтня) 1842, Кременець) — ботанік, ентомолог і природодослідник Волині, Поділля, України. Доктор медицини.
Біографічні дані За походженням австрієць (або німець), син Самуеля Ґоттліба фон Бессера та його дружини Марії Йозефи фон Ланзенгофер. Почав навчання в Інсбруку. Рано зостався сиротою, з 1797 року виховувався у родича матері — професора ботаніки, хімії Львівського університету С. Б. Шіверека. Закінчив у Львові гімназію та університет. У 1805 році разом з родичем переїхав до Кракова, де закінчив університет. 31 грудня 1807 року став доктором медицини. З 1808 року асистент клініки у Кракові.
Разом з наступником Шіверека професором Шультесом здійснив кілька наукових мандрівок околицями Кракова, Карпатами (Криниця, Сондеччина, Баб'я Гора). У 1809 році запрошений Чацьким Тадеушем працювати вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Вищій Волинській гімназії (з 1818 року — Крем'янецького ліцею) у Крем'янці. На цих посадах працював до 1831 року. У Крем'янці також працював лікарем. У 1821 році підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Крем'янці зробив кілька наукових мандрівок Волинню, Поділлям, Україною, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам'янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв'язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де керував ботсадом.
1834—1838 — ординарний професор ботаніки Київського університету (викладав латиною, не знав російськоїKołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 475.).
У 1841 році повернувся до Крем'янця. Був похований на василіянському кладовищі міста.
Наукова праця Був першим дослідником (на початку 19 століття) флори Поділля (зокрема, Товтр та Придністров'я). Основні праці присвячено питанням систематики рослин та флористики. Найбільш відомі:
( «Вступ до флори Австрійської Галичини») (1809) — двотомна праця про флору Галичини; список, опис 1215 видів рослин, головно насіннєвих, у тому числі 24 нових «Enumeratio plantarum hucusque in Volhynia, Podolia, Gub. Kiioviensi…» (1822) — праця про флору значної частини Правобережної України «Apercu de la geographie botanique de Volhynie et de Podolie» (1823). (Вільнюс, 1827); в ній викладено опис флори Волині, Поділля, подано різницю між ними.
Гербарій
Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається у Національному Гербарію України.
Нові види Він описав близько 100 нових видів рослин, деякі з них: Aconitum lycoctonum L. subsp. lasiostomum (Rchb. ex Besser) K.Warncke — Аконіт Бессера Allium volhynicum Besser Carlina onopordifolia Bess. ex Szafer et al. — Відкасник татарниколистий Euphorbia volhynica Besser — Молочай волинський Pedicularis exaltata Bess. — Шолудивник високий Роа versicolor Besser — Тонконіг різнобарвний Salvia cremenecensis Besser — Шавлія кременецька Senecio besserianus Minder. — Жовтозілля Бессера Schivereckia podolica (Bess.) Andrz. — Шиверекія подільська Scutellaria verna Bess. — Шоломниця весняна
Примітки
Джерела Кагало О. Видатні постаті природничої науки Галичини: Вілібальд Бессер // Вісник наукового товариства імені Тараса Шевченка. — С. 303—305. Любінська Л. Г. Історія вивчення флори Кам'янця-Подільського // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — С. 23; портрет. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 423. Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 474—475. — ISBN 8304034840S. Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон.
Див. також Список ботаніків за скороченням