Жозе́ф Шина́р (; 12 лютого 1756, Ліон — 20 липня, 1813, Ліон) — французький скульптор і викладач.
Життєпис Народився в місті Ліон. Художню освіту почав опановувати в Королівській школі малюнку в Ліоні як художник, його викладач в школі Донат Нонотт (1708—1785). Перейшов у майстерню скульптора Бертелемі Блеза (1738—1819).
Італійський період
Виявив неабиякі здібності, чим привернув увагу місцевих меценатів. Йому надали стипендію для стажування в Римі, де Жозеф Шинар працював у період 1784—1787 років. У Римі виконав декілька копій античних скульптур. За авторський варіант скульптури « Персей рятує Андромеду» отримав 1786 року перший приз від римської Академії Святого Луки.
Ув'язнення в Римі за революційні прагнення Схвально сприйняв події французької революції 1789—1793 років і виконав під їх впливом скульптуру абсолютно нового сюжету для консервативного Риму — «Якобинець». Був покараний в Папській державі за революційні прагнення і запроторений до тюрми на шість місяців. Відбув у Ліон по звільненню.
У Ліоні доби революції
У Ліоні доби революції став на бік революційного уряду і виконав велетенську скульптуру «Алегорія Свободи» за замовою муніципального уряду — до революційного «Свята Федерації». Брав участь як декоратор у інших революційних святах.
Нове ув'язнення в Римі
1791 року знову прибув у Рим, де створив алегоричну скульптуру в стилі революційний класицизм — «Здоровий глузд нищить забобони». Знову покараний ув'язненням за наказом папи римського в підвалини замку Святого Ангела, виключений зі списків римської Академії Святого Луки, по звільненню — висланий до Франції.
Праця у Франції. Останні роки
Працював у місті Діжон. Після контрреволюційного перевороту генерала Наполеона — Жозеф Шинар перейшов на його бік. З 1800 року — член Художньої академії Ліона.
За часів наполеонівської імперії працював у містах Ліон, Бордо, Марсель, Париж. За років військового захоплення Риму наполеонівською армією знову відвідав Рим. З січня 1807 року — викладач в Ліонській школі малюнка, активно працює скульптором-портретистом нової наполенівської аристократії і родини імператора Наполеона І Бонапарта.
Помер в місті Ліон у липні 1813 року.
Після відновлення у Франції монархії частина творів скульптора знищена.
Вибрані твори
«Персей і Андромеда», теракота «Якобінець» «Алегорія Свободи» для міста «Ліон», 1790 «Алегорія Здорового глузду, що нищить забобони», 1791 «Венера і Еней», 1792, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес. «Погруддя невідомої пані», Лувр, Париж «Андромеда», 1800 «Діана», 1800 «Богиня юності Геба», 1802 «Погруддя мадам Рекам'є», 1805 (?), Київ «Амур і Психея» «Мадам де Веніньяк у образі богині Діани», Лувр, Париж «Алегорія Юстиції», 1800 принц «Евген Богарне», погруддя, 1806 префект «Пошоль» «Жозефіна Богарне», 1808, 1-а дружина Наполеон наполеонівський генерал «Луї Шарль Антуан Дезе», 1808 наполеонівський генерал «Шарль Віктор Леклерк», 1808 наполеонівський генерал «», 1812 «Алегорія Миру»
Галерея вибраних творів Ліонський музей красних мистецтв
Див. також
Французьке мистецтво Портрет Погруддя Теракота Ампір Революційний класицизм
Примітки
Джерела Mémoires de La Société littéraire de Lyon, 1891 (en francés) Lyon-Revue littéraire, historique et archéologique, 1880 (en francés)
Посилання