Борис Болеславович Лучицький (, станиця Усть-Медведицька, нині м. Серафимович, Волгоградська область, Росія — 6 березня 1966, Чернігів) — актор, режисер. Народний артист Української РСР (1954), брат Анжеліни Лучицької, син Болеслава Оршанова-Лучицького, онук Людвика Лучицького, племінник Катерини Лучицької і Владислава Лучицького-Данченка.
Біографія Народився в станиці Усть-Медведицька на Донщині, Російська імперія. Закінчив курси у Харківському інституті культури (1933). З 1912 року грав у трупах Олекси Суходольського, свого батька Болеслава Оршанова, Владислава Данченка, після 1917 року — в різних театрах України. З 1923 року працював актором і режисером у різних робітничих і селянських театрах, переважно в Чернігові. У 1933—1960 роках — режисер Ніжинського українського музично-драматичного театру, з 1960 по 1966 роки працював у Чернігівському обласному музично-драматичному театрі. Помер 6 березня 1966 року в Чернігові.
Ролі Виборний («Наталка Полтавка» Іван Котляревського) Микола («Украдене щастя» Івана Франка) Тихон («Гроза» Олександра Островського) Монтанеллі («Овід» за Етель Ліліан Войнич) Кошкін («Любов Ярова» Костянтина Треньова) Коломійцев («Останні» Максима Горького)
Вистави «Влада темряви» Льва Толстого (1952), «Одруження» Миколи Гоголя (1952), «Княжна Вікторія» Якова Мамонтова (1957).
Джерела Самойленко Г. Нариси історії культури Ніжина. Ніжин, 1995.
Посилання Лучицький Борис Болеславович esu.com.ua Лучицький Борис Болеславович на «Енциклопедія Волошина»