«Повернення Максима» () — російський радянський художній фільм, поставлений на кіностудії «Ленфільм» в 1937 році режисерами Григорієм Козинцевим та Леонідом Траубергом.
Зміст Дія фільму відбувається в 1914 році. Тепер спритному і верткому Максиму належить очолити робочі заколоти. Саме йому, людині, яка віддана революції і боротьбі за права, необхідно взяти на себе велику відповідальність. Його навички приховувати інформацію й обводити навколо пальця супротивників будуть дуже доречними.
Ролі Борис Чирков — Максим Іванович Лисіцин — професійний революціонер, більшовик, він же товариш Федір Валентина Кібардіна — Наташа Артем'єва — редактор газети «Правда», вона ж товариш Олена Анатолій Кузнецов — депутат Держдуми Тураєв Михайло Жаров — конторник Невського заводу Платон Васильович Димба, чорносотенець Василь Ванін — більшовик Микола Олексій Бонді — меншовик Василь Меркур'єв — студент-меншовик Юрій Толубєєв — штрейкбрехер-залізничник Олександр Зражевський — Василь Кузьмич Єрофієв, старий токар Північного заводу Олександр Чистяков — Міщенко, робітник-ливарник Північного заводу Микола Крючков — солдат в «теплушці» (в титрах не вказаний) Марія Яроцька — дружина Нікадіма, пере білизну на містках в річці'' (в титрах не вказана)
Знімальна група Сценарій — Григорія Козинцева, Льва Славіна, Леоніда Трауберга Режисери — Григорій Козинцев, Леонід Трауберг Композитор — Дмитро Шостакович Оператор — Андрій Москвін Художник — Євген Еней Звукооператори — Ілля Волк, Борис Хуторянський (в титрах зазначений як — Г. Хуторянський) Асистенти — Надія Кошеверова, Ілля Фрез, Сухобоков Володимир, М. Герлтовський, А. Гурвич
Відгуки Однією з найбільш відомих і яскравих сцен фільму є епізод партії на більярді головного героя з Платоном Димбой. У «Поверненні Максима» коронним атракціоном і «цвяхом» ставав більярдний турнір в трактирі, де Максим заганяв під стіл самого «короля санкт-петербурзького більярду» — конторщика і спостерігача Платона Димбу — блискучого Михайла Жарова (насправді турнір був потрібен, щоб вивідати у Димби, на який завод передали військове замовлення, — завдання партії).
У фільмі «Повернення Максима» була використана класична сцена гри на більярді, в якій були зайняті Борис Чирков, наш «позитивний» герой, пролетар і анархіст Платон Димба, якого грав наш чудовий артист Михайло Жаров. До речі, у всіх епізодах гри на більярді їх удари «виконував» відомий пітерський гравець Жорж Гаєв. Але тоді я цього не знав. Для мене це був свого роду більярдний спектакль, свого роду атракціон. Я до сих пір залишаюся під враженням настільки чудової гри акторів.
Додаткова інформація Спочатку в ролі Димби знімався інший актор, причому робота над роллю була практично завершена. Однак Трауберг і Козинцев бачили в цьому втіленні тільки абсолютного класового ворога, без натяку на чарівність. Зникав конфлікт: боротися з таким персонажем Максиму було б не цікаво. Режисери звернулися до Михайла Жарову (зайнятого в цей час в картині «Петро Перший») з пропозицією перезняти цей епізод з його участю.
У Жарова заговорив професіонал. Він знав, яким міг би зробити Димбу: потрібен хороший костюм, краватка, прямий проділ в темних, густо намазали брілліантіном волосся. Козинцев, підхопивши Жарова під руку, потягнув його студійним коридором у бік свого павільйону: «Ми спеціально не розбирали декорації трактиру … Давайте прямо ось так — відразу — спробуємо зіграти пару сцен, так?»… Сцена була відзнята на одному диханні і тут же був призначений перегляд, після якого Жаров зрозумів, що попався. Тепер він вже не міг відмовитися від Димби — цього вульгарного, смішного, чарівного малого, який дивився на нього з екрану. Він реготав, дивлячись на його кривляння і стрибки, і вже хотів дати йому життя. Жаров, безумовно, був переконливий у виконанні Платона Димби — більярдіста і хулігана, але при цьому настільки привабливий, що глядачі забували про те, що його персонаж негативний.
Образ депутата Тураєва був створений з реального члена державної думи Російської імперії IV скликання від соціал-демократів Олексія Бадаєва.
Нагороди Наступні творці трилогії про Максима удостоєні Сталінської премії першого ступеня: Г. Козинцев, Л. Трауберг, Б. Чирков (1941 рік).
Видання на відео Фільм випущений на VHS виданням «Майстер тейп» у 2000 році. 31 березня 2005 року випущений на DVD студією «Союз відео».
Посилання