Астероксило́н () — рід найдавніших примітивних викопних рослин — псилофітів.
Астероксилони мали підземні повзучі кореневища (справжніх коренів не було), від яких відходили надземні, вкриті листоподібними лусочками стебла з дихотомічно розгалуженими бічними гілками, іноді голими, частіше також вкритими лусочками. Центральний провідний циліндр стебла астероксилона на поперечному розрізі має вигляд зірки, звідки й назва рослини ( — зірка, — дерево).
Рештки астероксилонів відомі з середнього девону Казахстану, Західного Сибіру, Китаю, Німеччини, Шотландії.
Література