Фарний костел Матері Божої — втрачений римо-католицький храм у м. Бучачі (нині Тернопільська область). Фундатор — дідич поселення Міхал Авданець гербу Абданк.

Відомості

Перший костел у Бучачі було фундовано 1373Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — С. 42. — ISSN 0130-5247. (старіші дані 28 липня 1379Barącz S. Pamiątki buczackie … — S. 5; 87; 158. тепер трактують як повторний фундуш) року, одночасно зі створенням римо-католицької парафіїСтоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 37. — ISBN 966-7086-24-0..

Правдоподібно, храм був збудований або в останній чверті XIV-го, або у XV ст. На думку Михайла Станкевича, кам'яним храм став наприкінці XV ст.Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — іл. — С. 99. — ISBN 966-95709-0-4.

Власник міста Миколай Бучацький-Творовський — зять протестанта Радзивілла Миколи Христофора «Чорного» — був кальвіністом, сприяв поширенню цієї течії християнства, перетворив фарний костел на кальвінський збір за свого життя.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 5—6. У руках кальвіністів будівля перебувала до кінця XVI ст. Для використання римо-католикам фарний костел повернула, за одними даними, донька М. Бучацького-Творовського КатажинаSmoliński A. Buczacz — perła podolskiego baroku // Wiadomości Historyczne. — Warszawa, lipiec-sierpień 2011. — S. 56. , за іншими, його син Ян Кшиштоф «Збожний», який свого часу змінив обряд на католицький, а ставши дідичем Бучача, також запровадив у костелі «набоженство» святого Розарію.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 47.

У надвечір'я святого Валентина 1643 року у львівському замкуВисокому або Низькому Марія Амалія Могилівна-Потоцька записала фундуш розміром 2000 злотих під 8 % річних для фарного костелу в БучачіBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. — S. 89..

Від 1663 року при фарному костелі діяла препозитура з упосаженнямфінансове забезпечення 10000 флоринів. Занотовано, що 1667 року (володіння містом Яном ПотоцькимCzyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 16. — ISBN 978-83-60976-45-6. ) при храмі діяли школа, яка мала ректора, шпиталь (ним опікувався препозит) на 8 осіб водночас.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 15—16.

Храм сильно постраждав після турецько-татарських нападів 1672, 1676 років, зокрема, втратив склепіння. Відновлення було проведене у 1709—1710 роках.

Костел (велика ймовірність, що він був ґотичним) перед його розбиранням був кам'яним, тинькованим, однонавним, з двома бічними каплицями (справа — каплиця святої Анни, яка мала двері й три вікна, зліва — каплиця Пречистої Діви Марії з гори КармельAneks I… — S. 26.) вежею від фронту. Вівтарі та решта предметів культу були зроблені здебільшого на початку XVIII ст.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu…— S. 16.

У записах метричних книг хрещень і поховань бучацьких костелів можна довідатись, що неодноразово хресними батьками були дідичі міста (зокрема, фундатор Бучацького монастиря ЧСВВ Стефан Александер Потоцький, його син Микола Василь), гості (генерал-ад'ютант короля Швеції Карла ХІІ Андерс (Єнджей)Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 100. Тиллденкрон, львівський староста Йоахім Потоцький та інші).Там само. — S. 99—100.

З канонічними візитаціями храм відвідували: латинський архієпископ Львова Миколай Вижицький (20 жовтня 1740), єпископ Бакеу Станіслав Раймунд Єзерський (12 серпня 1754)Там само. — S. 91.

У костелі працювали ксьондзи: о. Станіслав Рикала, о. Стефан Броньовський,Там само. — S. 101. о. Томаш Пашковський (з 1674), о. Павел Розмисловський, о. Станіслав Мрочек (з 1702),Там само. — S. 102. о. Єжи Якуб Стронкевич (з 1704), о. Александер Юзеф Млодкевич (з 1711, перед цим пробощ у Бариші, з 1716 — теребовельський декан РКЦ, помер 28 липня 1740), о. Антоній Вілінський (з грудня 1740, до кінця існування храму),Там само. — S. 103. о. Томаш Венгерський.

1715 року кс. Александер Юзеф Млодкевич заснував «Шкаплірне братство» (або «Братство святого Скапулярію», ), його протекторами зі шляхетського стану стали дідичі міста. Перші вибори у братстві відбулися 20 липня того року. 20 жовтня 1740 року канонічну візитацію мав львівський латинський архієпископ Миколай Вижицький. У жовтні 1760 року тут мали місію оо. місіонери з Городенки, під час якої дві вдови — Барбара Коваліха та Маріанна Ґуттерська — змінили обряд з лютеранського. Десь тоді М. В. Потоцький розпорядився розбирати храм, на місці якого мали будувати новий його коштом. З цього приводу 21 березня 1761 року в Бучачі, після дозволу В. Г. Сераковського, видав привілей,Там само. — S. 91—96. в якому записав фундуш для будівництва нового парафіяльного костелу.

Фарний костел вирішили замінити на новий кам'яний на початку XVIII ст., однак розбирати його почали восени 1760 р. за вказівкою канівського старости Миколи Василя ПотоцькогоBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92. після того, як отримали дозвіл львівського латинського архієпископа Вацлава Героніма Сєраковського з Богуславиць. За сприяння М. В. Потоцького новий костел збудували у 1761–1763 роках, на думку З. Горнунга, за планом Мартина УрбанікаOstrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 508 il. — S. 8. — ISBN 978-83-89273-79-6. (також припускають, що це міг бути його компаньйон Бернард Меретин). У фундаційній грамоті на новий костел М. В. Потоцький не згадує грамоту М. Абданка.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 93. 14 серпня 1763 року В. Г. Сераковський під час канонічної візитації освятив (консекрував) костелBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 97. та п'ять вівтарів.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 17.

Збережена до наших днів стара брама в мурі довкола території костелу була споруджена у XVII—XVIII ст.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 21. На її таблиці зберігся напис латиною: TE DECET HYMNUS DEUS IN SION ET TIBI REDDETUR VOTUM IN IERUSALEM Ps. 64.

Усипальниця

За даними Шимона Старовольського, у старому фарному костелі були поховані (за тодішніми традиціями) представники родів Бучацьких гербу Абданк (зокрема, Давид — фундатор побудови бічного вівтаряBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87—88.), Творовських-Бучацьких (зокрема, Ян Творовський (Бучацький), була мідна позолочена таблиця з епітафією; Ян Кшиштоф «Збожний» (була надгробна таблиця з епітафією, встановлена братом Єжи Войцехом)Там само. — S. 46—48.), Потоцьких — до побудови доміканського костелу в Золотому Потоці (зокрема, Бернард, АнджейSkrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 232. — ISBN 978-83-927244-4-5. (Єнджей)Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 88.), була пам'ятна таблиця з епітафією коронного стражника Миколая Потоцького.

Див. також Костел Святого Хреста (Бучач) Церква і монастир Святої Трійці (Бучач)

Примітки

Джерела

Aneks I, aneks II // Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 26—28. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. Ostrowski Jan K. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 15—26. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2.