Юридична освіта — частина системи спеціалізованої освіти, яка забезпечує підготовку правознавців (юристів) для роботи в державному апараті, судах, адвокатурі, народному господарстві, правоохоронних органахЮридичні терміни. Тлумачний словник/ В. Г. Гончаренко, А. П. Андрушко, Г. П. Базан та ін.; за ред.. В. Г. Гончаренка.-2-ге вид., стереотипні.-К: Либідь, 2004.-С.301..

Визначення Юридична освіта — певний освітній рівень, здобутий в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння системи правових знань, поглядів, переконань, умінь і навичок, формування особи, як громадянина, здатного до професійно-правової діяльності.

Юридична освіта є необхідною складовою кожного громадянина держави. Це один із визначальних чинників стабільної правової системи.

Фахівці розглядають «юридичну освіту», як складову більш загальної правової освіти, як галузь вищої освіти, як фундамент юридичної професії, як запоруку професійної компетентності правника, як середовище формування нового покоління правників, як один із інструментів реалізації соціальної функції права, як критерій соціальної стратифікації, як специфічний вид підприємницької діяльності, як шлях розбудови політичної кар'єри, як спосіб реалізації особистих амбіцій тощо. Відтак існує чимало думок щодо того, що являє собою юридична освіта.

Посади, для яких необхідна вища юридична освіта

Вища юридична освіта надає можливість працювати суддеюСтаття 127 Конституції України, помічником суддіСтаття 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», секретарем судового засіданняОголошення конкурсу: Секретар судового засідання, адвокатомСтаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», помічником адвокатаСтаття 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», нотаріусомСтаття 3 Закону України «Про нотаріат», помічником нотаріусаСтаття 13 Закону України «Про нотаріат», прокуроромСтаття 27 Закону України «Про прокуратуру», керівника, головного спеціаліста, провідного спеціаліста, спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором)Стаття 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», державним і приватним виконавцемСтатті 10, 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», помічником приватного виконавцяСтаття 28 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державним реєстраторомСтаття 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», аудиторомСтаття 10 Закону України «Про аудиторську діяльність», членом наглядової ради державного банку, керівником і членом ради банкуСтатті 7, 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керівником, заступником керівника територіального органу поліціїСтаття 15 Закону України «Про Національну поліцію», керівником та заступниками керівника поліціїСтаття 21 Закону України «Про Національну поліцію», членом Центральної виборчої комісіїСтаття 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів УкраїниСтаття 103 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», юрисконсультом, працівником установи з надання безоплатної первинної правової допомогиПункт 9 Типового положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги, працівником комерційної установи, співробітником міжнародної організації із захисту прав людини (Організації Об'єднаних Націй, Міжнародній організації праці, Ради Європи, Європейського суду з прав людиниПункт 5 Порядку проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України встановлює, що кандидатом для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України може бути лише громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, ОБСЄ, ЮНІСЕФ)Наприклад, кандидатом для призначення представником від України до комісії експертів із вирішення спорів у рамках Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту; кандидатом для призначення представником від України до списку Посередників та/або списку Арбітрів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів може бути громадянин України або іноземець, який має повну вищу юридичну освіту тощо, працівниками громадських правозахисних організацій, інших установ та організацій, науковим працівником у галузі юридичних наук, науково-педагогічним працівником (викладачем юридичних дисциплін).

Характеристика юридичної освіти в Україні

Розвиток юридичної освіти Розвиток вищої юридичної освіти в Україні почався на юридичних факультетах у складі університетів, за винятком найдавнішого Львівського університету (1661), з'явилися в основному в XIX ст. — це юридичні факультети у Харкові (1805), Києві (1835), Одесі (1865), Чернівцях(1875).

Сьогочасний стан вищої юридичної освіти позначається суперечливими характеристиками: кількість вищих навчальних закладів, які дають юридичну освіту, в Україні нині сягає майже 300, тоді як до 1991 року було — 6 державних. У Польщі їх налічується лише 25 (із них 10 — приватні), у Німеччині — 44 (із них — 1 приватний), у Франції — близько 80, у Великій Британії — 97 і, навіть, у Сполучених Штатах Америки — менше 200.

Принципи юридичної освіти безперервність та поступове ускладнення навчального процесу;  поєднання загальних та спеціалізованих знань у процесі навчання;  поєднання теоретичного та прикладного у юридичному навчанні;  творчий підхід до розв'язання наукових проблем та практичних ситуацій.

Завдання юридичної освіти Дати учасникам навчально-виховного процесу повноцінні юридичні знання з навчальних дисциплін в обсязі програми, прищепити навички умілого застосування теоретичних положень у ході практичної діяльності.

Система юридичної освіти Складається із відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Держава контролює якість юридичної освіти. Міністерство освіти і науки України проводить порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації юридичних навчальних закладів та визначає зміст, види, форми юридичної освіти.

Першим закладом здобуття юридичної освіти в Україні є загальноосвітні школи і спеціалізовані ліцеї, де однією зі шкільних навчальних дисциплін є «Правознавство». Даний курс покликаний стати теоретичною основою практичного розв'язання проблем державно-правового будівництва і правового виховання населення.

Структура юридичної освіти Включає вищу юридичну освіту, післядипломну юридичну освіту, аспірантуру, докторантуру, професійну юридичну самоосвіту.

Статус вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України «Про освіту» визначається рівнем його акредитації, які здійснюють підготовку фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на різних формах навчання: очна (денна), вечірня, заочна, екстернат.

Структура юридичної освіти складається з видів, рівнів акредитації закладів юридичної освіти:

Види вищих закладів юридичної освіти Рівні акредитації вищої юридичної освіти Термін навчання Освітньо-кваліфікаційні рівні Технікум (училище) перший рівень акредитації 3 — 4 роки навчання після базової загальної середньої освіти; 2,5 роки навчання після повної загальної середньої освіти неповна вища освіта - молодший спеціаліст Коледж другий рівень акредитації 3 — 4 роки навчання після базової загальної середньої освіти; 2,5 роки навчання після повної загальної середньої освіти неповна вища освіта, базова вища освіта - молодший спеціаліст, бакалавр Інститут третій і четвертий рівні акредитації 4 роки навчання після повної загальної середньої освіти та неповної вищої (технікум, коледж) 5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж) базова вища освіта - бакалавр повна вища освіта — спеціаліст, магістр Академія третій і четвертий рівні акредитації 5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж) базова вища освіта, повна вища освіта -бакалавр, спеціаліст, магістр Університет третій і четвертий рівні акредитації 5 років навчання після загальної середньої освіти, та неповної вищої (технікум, коледж) базова вища освіта, повна вища освіта -бакалавр, спеціаліст, магістр

Освітньо-кваліфікаційні рівні (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), які є характеристиками вищої освіти за ознаками ступеня сформованості спеціальних і фундаментальних знань, умов, навичок особи, що забезпечує її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності, як підстави для кваліфікації мають:

- попередню освіту, на основі якої здобувається вища освіта певного освітнього рівня;

- певний освітній рівень вищої освіти;

- завдання та обов'язки певного рівня професійної діяльності, передбачені для первинних посад у певному виді юридичної діяльностіГусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. Посіб.-2-ге вид., перероб.-К.: Знання, 2006.-С. 114..

Здобути юридичну освіту у вищих навчальних закладах можна за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) після закінчення повної загальної середньої освіти на конкурсній основі (враховуються результати ЗНО, атестату) у найпопулярніших спеціальних вишах України: Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, Національному університеті «Одеська юридична академія», Академії адвокатури України, Київському університеті права Національної академії наук України та на юридичних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного університету імені Івана Франка тощо.

У законодавстві передбачено  різні джерела фінансування підготовки фахівців у правничій галузі:

- за державним замовленням;

- за рахунок видатків місцевих бюджетів;

- за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.

Ліцензійний обсяг осіб для здобуття юридичної освіти орієнтовно щорічно становить 74 250 (державна — 65 475, приватна — 8 780).

Юридична освіта — явище багатогранне. Залежно від того, до якого профілю юридичної діяльності готуються фахівці, складається відповідна програма їх навчання, де поряд з фундаментальними знаннями передбачається надання студентам, слухачам спеціальних знань з урахуванням специфіки тієї сфери, де їм доведеться працювати.

Передумови доступу до юридичної освіти у країнах світу

У Великій Британії вступати на юридичні факультети можна на базі загальної середньої освіти. Вищі навчальні заклади Великої Британії поділяються на кілька видів: коледжі, інститути, університети. Вища юридична освіта є платною. Відсутні вступні іспити. Щорічні набори студентів невеликі — до ста чоловік. Цим пояснюються можливості широкого використання індивідуальних форм роботи із студентами. Абітурієнта оцінюють індивідуально та цілісно, використовуючи всю наявну інформацію. Так, в Лондонському університеті викладач працює по індивідуальному плану не більше ніж з десятьма студентами, в Оксфордському університеті — не більше ніж з трьома студентами. Навчання на юридичних факультетах на базі середньої освіти триває три або чотири роки.

Щороку випускається з юридичних шкіл країни близько 13 000 осіб. На жаль, Велика Британія не веде статистичного обліку кількості вступників.

У Франції загальною передумовою для доступу до вищої юридичної освіти є завершена середня освіта. Напрям підготовки в середній школі має відповідати спеціалізації у вищому навчальному закладі, обов'язковим є попередній запис на факультет. Обирають абітурієнтів на основі конкурсу досьє кандидата (дипломів та оцінок).