Дубай (аеропорт)

Міжнародний аеропорт Дубай (),  — найбільший цивільний аеропорт Об'єднаних Арабських Еміратів, розташований за чотири кілометри на південний схід від історичного центру Дубаю в районі Аль-Гархуд.

Міжнародний аеропорт Дубай має максимальну пропускну здатність до 100 мільйонів пасажирів і 2,1 млн тонн вантажів на рік, будівництво аеропорту обійшлося приблизно в 5,5 млрд доларів США. До 2001 року завершилася програма розширення аеропорту, після чого аеропортовий комплекс став включати в себе три термінали з трьома пасажирськими секторами, два великих вантажних термінали, виставковий центр з трьома великими залами, центр з ремонту та обслуговування авіаційної техніки й інші приміщення сервісних підрозділів та служб перевезень. Максимальна пропускна здатність аеропорту при цьому виросла до 80 млн пасажирів на рік.

За підсумками 2009 року аеропорт Дубай зайняв 15-е місце в списку найбільш завантажених аеропортів світу за показником обсягу пасажирських і 8-е місце за показником обсягу вантажних перевезень. 2008 року аеропорт також вийшов на 6-е місце в світі за трафіком міжнародного пасажирського потоку.

Міжнародний аеропорт Дубай підпорядкований Управлінню цивільної авіації ОАЕ і є базовим аеропортом для національної авіакомпанії країни Emirates Airline. Транзитний вузол (хаб) Emirates Airline обробляє до 60% усіх пасажирських перевезень аеропорту та обслуговує близько 37% усіх операцій щодо зльотів/посадок літаків, і, таким чином, є найбільшим авіаційним вузлом Близького Сходу та Африки. Аеропорт є також базовим для бюджетної авіакомпанії Flydubai. Крім того, Міжнародний аеропорт Дубай використовується як вторинний хаб авіакомпаніями Jazeera Airways, Iran Aseman Airlines, airblue, Royal Jordanian і є одним з основних пунктів призначення для регулярних маршрутів авіакомпаній Singapore Airlines, Yemenia, Biman Bangladesh Airlines, Air India, Pakistan International Airlines та регіональних перевізників Dolphin Air, Falcon Express Cargo Airlines і Aria Air.

Станом на червень 2009 року аеропорт обробляв близько 5600 рейсів на тиждень 130 авіакомпаній за більш ніж 200 пунктами призначення в країнах Північної Америки, Європи, Південної Америки, Східної, Південної та Південно-Західної Азії, Австралії та Африки. За підсумками 2008 року послугами Міжнародного аеропорту Дубай скористалися 37 441 440 осіб, загальний пасажирський трафік при цьому збільшився на 9,7%, а міжнародний — на 9,3% по порівняно з 2007 роком. Вантажоперевезення в 2008 році збільшилися порівняно з попереднім роком на 9,4% і склали 1824 млн тонн, внаслідок чого аеропорт вийшов на 11-е місце в списку найбільших аеропортів світу за показником вантажообігу за рік.

14 жовтня 2008 року було введено в експлуатацію нову будівлю пасажирського Терміналу 3, який на початку січня 2009 року було додатково розширено й модернізовано. 10 лютого 2013 року був повністю введений в експлуатацію Конкорс A терміналу 3, який обслуговує літаки Airbus A380 флагманської авіакомпанії країни Emirates Airline.

Історія Історія цивільної авіації в Дубаї бере свій початок у липні 1937 року з підписанням угоди на оренду аеродрому гідролітаків для британської авіакомпанії Imperial Airways. Вартість оренди становила 440 рупій на місяць і включала в себе заробітну плату персоналу з охорони території. Дещо пізніше комерційні маршрути відкрила авіакомпанія Empire Flying Boats, виконуючи регулярні і чартерні рейси між Карачі (Індія) і Саутгемптоном (Англія). До лютого 1938 року по даному маршруту на гідролітаках відбувалося чотири рейси на тиждень.

У 1940–х роках базу гідролітаків у Дубай використовувала авіакомпанія British Overseas Airways Corporation (BOAC), яка виконувала рейси з Південної Африки до Сіднею через Перську затоку.

Будівництво Будівництво аеропорту розпочалося британською компанією Costain Group в 1959 році за розпорядженням правителя Дубая шейха Рашида ібн Саїда аль-Мактума (). Офіційно аеропорт відкрився в 1960 році й мав у своєму складі невеликий пасажирський термінал, три майданчики для стоянок літаків і злітно-посадкову смугу 1800 метрів завдовжки на ущільненому піску, здатну приймати літаки розмірами з Douglas DC-3.

Через розширення комплексу аеропорту виникла необхідність у більш відповідній будівлі для розміщення пожежних служб. Необхідний об'єкт було побудовано в районі середини злітно-посадкової смуги і було здано в експлуатацію наприкінці 1976 року. У грудні 1978 року було завершено ціла серія будівництва, що включала в себе нові будівлі і приміщення під підрозділ, що займається ремонтом і обслуговуванням літаків, електрорадіотехнічну й інженерну служби. У пасажирському терміналі з'явилися зона для транзитних пасажирів, ресторан і нові приміщення для приготування їжі.

У травні 1963 року розпочалося будівництво асфальтованої злітно-посадкової смуги завдовжки 2804 метри, яка була здана в експлуатацію в травні 1965 року разом з другим будинком пасажирського терміналу, ангарами і новим навігаційним обладнанням. Церемонія відкриття нової ЗПС відбулася 15 травня 1965 року і ознаменувалася прибуттям в аеропорт перших великих реактивних лайнерів De Havilland Comet авіакомпаній Middle East Airlines і Kuwait Airways. Система освітлення злітно-посадкової смуги була введена в дію в серпні 1965 року. У другій половині 1960-х років в аеропорту вводяться в дію VOR () та ILS (). До 1969 року аеропорт обслуговував рейси дев'яти авіакомпаній по більш ніж двадцяти напрямках.

Поява у цивільній авіації широкофюзеляжних реактивних літаків в 1970-х роках зажадало подальшого будівництва комплексу аеропорту. В даний період було здано в експлуатацію новий триповерховий будинок пасажирського терміналу, який має 110 метрів завдовжки і площу в 13 400 м², руліжні доріжки під широкофюзеляжні лайнери і нова 28-метрова вишка командно-диспетчерського пункту управління повітряним рухом.

Розширення На початку 1970-х років в аеропорту Дубай розпочалася чергова програма розширення і реконструкції аеропортового комплексу. Виконано роботи по подовженню до 3810 метрів злітно-посадкової смуги, розширення руліжних доріжок, уведенню в дію ILS, сертифікованої за другим класом (), дизель-генераторних установок, а також установці приводної радіостанції (NDB) (), що дали аеропорту можливість приймати літаки типів Boeing-747 і Конкорд.

Наступним важливим етапом у процесі модернізації аеропорту стало будівництво другої злітно-посадкової смуги з асфальтовим покриттям, що завершилося в квітні 1984 року із випередженням на три місяці проти розрахункового терміну. Нова ЗПС розташована паралельно першій і на відстані 360 метрів на північ від неї і на той момент була оснащена новітньою системою освітлення і курсо-гліссадною системою заходу на посадку (ILS), сертифікованої за другою категорією. Крім того, були виконані роботи по частковому розширенню і модернізацію будівель пасажирських терміналів.

23 грудня 1980 року аеропорт Дубай став постійним членом Міжнародної ради аеропортівOfficial website on Airport History visited 4 August 2008.

Протягом 1980-х років аеропорт Дубай використовувався авіакомпаніями Air India, Cathay Pacific, Singapore Airlines, Malaysia Airlines й іншими як транзитний заправний аеропорт на рейсах між Азією і Європою. З введенням на ці маршрути далекомагістральних лайнерів Airbus A340, Boeing 747-400 і Boeing 777 зникла необхідність у проміжній зупинці для дозаправки літаків.

Авіакомпанії, що базуються в аеропорту Emirates Airline — найбільша авіакомпанія — оператор «Міжнародного аеропорту Дубай», що експлуатує парк з понад 180 широкофюзеляжних літаків Airbus і Boeing. Маршрутна мережа компанії охоплює країни Близького Сходу, Африки, Європи, Північної і Південної Америки, Азії, Австралії і Нової Зеландії. Рейси Emirates Airline обслуговуються тільки в пасажирському терміналі 3; Emirates SkyCargo — дочірня авіакомпанія Emirates Airline, що виконує вантажні авіаперевезення між Дубаєм і аеропортами всіх континентів; Flydubai — бюджетна авіакомпанія ОАЕ, яку обслуговує в Терміналі 2 і здійснює регулярні пасажирські перевезення в країни Близького Сходу, Африки, Європи та Південної Азії.

Інфраструктура аеропорту

Термінали, загальні відомості Міжнародний аеропорт Дубай експлуатує три пасажирські термінали, будівля Терміналу 4 тепер знаходиться в стадії узгодження завдання на проектування. Термінал 1 має один конкорс C, термінал 3 складається з двох конкорсів A і B, термінал 2 розташований окремо від двох інших.

Термінал обслуговування вантажних авіаперевезень також знаходиться в окремій будівлі і здатний обробляти до 3 млн тонн вантажів на рік, поряд з ним розташований термінал для обслуговування авіації загального призначення.

Пасажирські термінали Обслуговування пасажирських рейсів у Міжнародному аеропорту Дубай на середину 2010-х проводиться в трьох терміналах. Будівлі терміналів 1 і 3 безпосередньо з'єднані між собою загальною транзитною зоною, що дозволяє пасажирам переміщатися між ними без проходження процедур митного контролю, у той час, як будівля Терміналу 2 побудовано на протилежному боці комплексу аеропорту. Пасажири, які прямують транзитом через аеропорт Дубай і проходять реєстрацію в Терміналі 2, можуть скористатися послугами місцевого автобусного сполучення: час поїздки між терміналами 1 і 2 становить близько 20 хвилин, переміщення між терміналами 1 і 3 займає близько півгодини.

Максимальна пропускна здатність трьох пасажирських терміналів укупі з VIP терміналом складає 75–80 млн пасажирів на рік. Загальна площа пасажирських терміналів становить 225 020 м². Термінальний комплекс обслуговує весь спектр пасажирських перевезень, Термінал 2 призначений, головним чином, для чартерних рейсів і рейсів бюджетних авіакомпаній у країни Близького Сходу та Перської затоки, термінали 1 і 3 сумарно обробляють до 90% всього обсягу пасажирських перевезень аеропорту.

Термінал 1 Термінал 1 імені шейха Рашида спочатку мав максимальну пропускну здатність у 30 млн пасажирів на рік, проте, зі збільшенням загального навантаження на аеропорт згодом був територіально розширено на 29 нових ґейтів, пропускна здатність при цьому збільшилася до 30 млн пасажирів на рік. Термінал 1 обслуговує 125 авіакомпаній і містить 40 стійок паспортного контролю і 14 пунктів видачі багажу (багажних каруселей).

Конкорс C (раніше — конкорс 1) Конкорс C був відкритий у 2000 році та був головною пасажирської зоною Міжнародного аеропорту Дубай аж до введення в експлуатацію Терміналу 3. Конкорс C входить до складу Терміналу 1 і з'єднаний з основною будівлею підземним переходом завдовжки 300 метрів. Конкорс C разом із загальним терміналом 1 обслуговує 125 міжнародних авіакомпаній і включає в себе 60 виходів на посадку (гейтів), зокрема 32 телетрапи та 28 віддалених гейтів, розташованих на нижніх рівнях будівлі. Гейти конкорсу C пронумеровані в діапазоні від C01 до C60.

Інфраструктура конкорсу C має у своєму складі ресторани, кімнати відпочинку, п'ятизірковий готель, бізнес-центр, оздоровчий клуб і торговий центр дьюті фрі площею в 5400 м². На території конкорсу також знаходяться медичний центр і молитовні кімнати.

Термінал 2 складається з наземних і підземних поверхів, має 180 стійок реєстрації квитків, зали для пасажирів першого і бізнес класів, ресторани й автомобільну стоянку на 2600 місць. У результаті робіт з реконструкції терміналу площа торгових зон була більш ніж подвоєна порівняно з початковим варіантом, збільшившись на 4800 м² в основній будівлі терміналу й на 10 700 м² у будівлі конкорсу 2. Зона безмитної торгівлі спочатку займала площу 50 м² у залі прибуття і 3437 м² у залі відправлення пасажирів, згодом територія дьюті-фрі була розширена ще на 3437 м².

Термінал 2