Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України () — міждержавна угода між Україною та Росією стосовно умов перебування російського Чорноморського флоту на військовій базі у місті Севастополі, підписана 28 травня 1997 року.

Сутність Відповідно до угоди основною базою Чорноморського флоту Росії є місто Севастополь. Крім того, відповідно до Угоди про параметри поділу Чорноморського флоту за Чорноморським флотом РФ лишається право користування 31-им випробувальним центром у місті Феодосії, аеропортом Гвардійське, військовим санаторієм «Ялта», 830-им постом зв'язку та ретрансляції у місті Ялті, 1001-им пунктом високочастотного зв'язку у селі Прибережному та 2436-им складом ракетного палива на станції МамутУгода між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту. Термін дії угоди становив 20 років з дати початку її тимчасового застосування та може бути автоматично пролонгований на п'ятирічні періоди за відсутності письмового повідомлення від однієї зі сторін про припинення дії угоди.

Угоду було підписано у Києві 28 травня 1997 року прем'єр-міністрамим України та Росії Павлом Лазаренком та Віктором Черномирдіним. Угода ратифікована Верховною Радою України 24 березняЗакон України Про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та Радою Федерації 25 червня 1999 рокуЗаконопроект № 97082387-2 О ратификации Соглашения между Российской Федерацией и Украиной о статусе и условиях пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины.

Пролонгація

21 квітня 2010 року у Харкові Президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв підписали так звані Харківські угоди, відповідно до яких термін перебування Чорноморського флоту Росії у Криму подовжувався на 25 років з 28 травня 2017 року з автоматичною пролонгацією на п'ятирічні терміни за відсутності письмової відмови однієї зі сторін угодиУгода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

28 квітня Рада Федерації ратифікувала угоду про подовження терміну перебування флоту у СевастополіЗаконопроект № 363935-5 О ратификации Соглашения между Российской Федерацией и Украиной по вопросам пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины . 27 квітня угоду ратифікувала й Верховна РадаЗакон України Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України; під час пленарного засідання парламенту між представниками опозиційних та провладних партій відбувалися сутичкиВерховна Рада ратифікувала харківські угоди. У день ратифікації Харківських угод у центрі Києва виникли сутички між прихильниками опозиції, які виступали проти підписання угоди, правоохоронцямиПротест проти ратифікації «харківських угод» як тест на зрілість опозиції.

Від опозиційних політиків лунали заклики в односторонньому порядку денонсувати Угоду, зокрема, під час Кримської кризиТимошенко назвала ЧФ Росії «джерелом війни» та закликала до денонсації «харківських угод». 19 червня 2013 року проєкт закону про денонсацію Угоди підтримали 152 народні депутатиРада провалила денонсацію харківських угод; 21 березня 2014 року у Верховній Раді повторно було зареєстровано закон про денонсацію Харківських угодУ ВР зареєстрували законопроект про денонсацію «Харківських угод».

Денонсація Після анексії Криму Росією Рада Федерації РФ 1 квітня 2014 року в односторонньому порядку денонсувала Угоду про перебування Чорноморського флоту РФ на території УкраїниЗаконопроект № 484131-6 О прекращении действия соглашений, касающихся пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины .

Примітки

Посилання Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. – К.: «МП Леся», 2017. – 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1