Респу́бліка Ко́мі, Зиря́нщина (; ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Столиця — місто Сиктивкар.

Утворена 22 серпня 1921.

Географія

Розташування Республіка розташована на захід від Уральських гір, на північному заході Західно-Сибірської рівнини та крайньому північному сході Європейської частини Російської Федерації в межах Печорської й Мезенсько-Вичегодської низовин Середнього й Південного Тімана, західних схилів Уральських гір (Північний, Приполярний і Полярний Урал).

Межує з Ненецьким автономним округом (північ, північний схід), Ямало-Ненецьким автономним округом (північний схід, схід), Ханти-Мансійським автономним округом (південний схід, південь), Свердловською областю (південь), Пермським краєм (південь), Кіровською областю (південь, південний захід, захід), Архангельською областю (північний захід, північ).Територія республіки простягається від Північних Увалів на півдні до Пай-Хою на північному сході (між 59°12' і 68°25' північної широти), від Пінего-Мезенського межиріччя на заході до вододілу басейнів річок Печори й Обі, що проходить по Уральському хребту на сході (між 45°25' і 66°10' східної довготи).

Лісові ресурси Ліси займають більше 70 % території, болота — близько 15 %.

На Північному Уралі 32 800 км² покриті незайманими лісами. Унікальна територія — Печоро-Іличський заповідник. Таких незайманих лісів, що не піддавалися впливу людської діяльності й техногенному впливу, у Європі вже не збереглося. В 1985 році заповідник був включений у список біосферних. Через десять років, за рішенням ЮНЕСКО, Печоро-Іличський заповідник з охоронною й буферною зонами й національний парк «Югид-Ва», об'єднані під загальною назвою «Незаймані ліси Комі», були внесені в перелік об'єктів Всесвітньої культурної і природної спадщини.

Водні ресурси

Річки Основні річки: Іжма Мезень Печора Сисола Вуса Вашка Вичегда Вимь И (річка) Ю (річка)

Озера Великі озера: Сіндорське озеро Ям озеро

Корисні копалини На території республіки видобувають вугілля, нафту, природний газ, золото і алмази.

Клімат Клімат на більшій частині території помірно континентальний з тривалою, досить суворою зимою і коротким, порівняно теплим літом. Середня температура січня −17 °C на південному заході, до −20 °C на північному сході, липня відповідно від +15 °C до +11 °C. Опадів від 700 до 1500 мм (у горах) на рік.

Природа Велика частина території Комі розташована у зоні тайги. Ґрунти переважно підзолистого типу. Ліси займають близько 70 % території, переважає ялина, сосна, зустрічаються кедр, ялиця, модрина. До півночі від полярного кола тайга змінюється лісотундрою з ялиново-березовим рідколіссям, верховими болотами і тундрою з різнотравно-осоковими й єрниково-вербно-моховими асоціаціями на ґрунтах тундрового типу.

У Комі збереглися: ведмідь бурий, лось, куниця лісова, лисиця руда, песець, вивірка лісова, заєць білий. З птахів — тетерев, глухар, качка, рябчик, біла куріпка (на півночі) тощо.

Історія

Населення

Населення — 714 785 осіб (2025) Щільність населення — 1,72 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 79,67 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −4,3 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,3 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 13,6 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,492 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 68,32 (чоловіки — 63,53; жінки — 73,13) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1119 (2019)

Етнічний склад населення

+Етнічний склад населення Республіки КоміЕтнос19261939195919791989200220102021 Осіб% Осіб% Осіб% Осіб% Осіб% Осіб% Осіб% Осіб% Росіяни 13 7316,6 70 22622,0 389 99548,4 629 52356,7 721 78057,7 607 02159,9 555 96365,1 398 54769,7 Комі 191 24592,3 231 30172,5 245 07430,4 280 79825,3 291 54223,3 256 46425,3 202 34823,7 127 35022,3 Українці 340,0 6 0101,9 80 1329,9 94 1548,5 104 1708,3 62 1156,1 36 0824,2 11 0411,9 Татари 320,0 7090,2 8 4591,0 17 8361,6 25 9802,1 15 6801,5 10 7791,3 4 0830,7 Білоруси 110,0 3 3231,0 22 3392,8 24 7632,2 26 7302,1 15 2121,5 8 8591,0 2 6390,5 Німці 150,0 2 6170,8 19 8052,5 13 3391,2 12 8661,0 9 2460,95 4410,61 9840,3 Інші 2 1921,1 4 7561,5 40 3525,0 49 9484,5 67 7655,4 47 2364,734 8314,124 0394,6Не вказали етнос54—54—43—14—5 700—46 886—168 170—

Українці в Республіці Комі

За даними перепису 2020—2021 років 11 041 особа (1,93 % серед тих, хто вказав національну приналежність, та 1,50 % серед усього населення) вказала себе українцями. З них 9 307 осіб (2,27 % / 1,63 %) проживали у міській місцевості, 1 734 особи (1,07 % / 1,04 %) — у сільській.

Мовний склад населення

Рідна мова +Рідні мови адміністративних одиниць Республіки Комі (2021)Частка врахована серед тих, хто вказав рідну мову Адміністративна одиницяРосійськаКоміУкраїнськаОсіб%Осіб%Осіб%Сиктивкарський міський округ153 46789,9814 1908,325790,34Воркутинський міський округ38 12293,182580,633970,97Вуктильський міський округ8 49892,503543,851281,39Інтинський міський округ15 12487,741 5288,861871,08Усінський міський округ18 09073,943 79115,503171,30Ухтинський міський округ66 58794,532 0082,853800,54Іжемський район2 77416,9613 52282,68250,15Княжпогостський район12 75990,928536,08830,59Койгородський район5 95479,191 49819,92130,17Корткероський район9 00948,119 57851,15320,17Печорський район28 58491,691 8716,002670,86Прилузький район10 69560,116 83638,42670,38Сиктивдинський район14 62074,354 80624,44660,34Сисольський район6 12651,835 53846,85360,30Сосногорський район27 31194,331 0873,751590,55Троїцько-Печорський район8 56284,771 33613,23770,76Удорський район7 35759,274 64037,38900,73Усть-Вимський район19 28083,803 11913,561630,71Усть-Куломський район7 34632,7314 90466,41440,20Усть-Цилемський район10 33497,242442,30160,15Республіка Комі470 59981,5091 96115,933 1260,54

Вільне володіння мовами Володіння мовами в Республіці Комі за даними перепису 2020—2021 років (мови, володіння якими вказали 0,1 % або більше від кількості тих, хто вказав володіння будь-якою мовою): МоваВсенаселенняМіськенаселенняСільськенаселенняКількістьосіб% від тих,хто вказав володіннямовою / % від усьогонаселенняКількістьосіб% від тих,хто вказав володіннямовою / % від усьогонаселенняКількістьосіб% від тих,хто вказав володіннямовою / % від усьогонаселенняРосійська99,73 % / 79,57 %99,82 % / 74,25 %99,48 % / 97,84 %Комі17,26 % / 13,77 %6,36 % / 4,73 %45,62 % / 44,86 %Англійська4,28 % / 3,42 %5,25 % / 3,91 %1,76 % / 1,73 %Українська1,14 % / 0,91 %1,34 % / 0,99 %0,64 % / 0,63 %Німецька0,92 % / 0,74 %1,05 % / 0,78 %0,59 % / 0,58 %Азербайджанська0,32 % / 0,25 %0,40 % / 0,30 %0,10 % / 0,09 %Татарська0,29 % / 0,23 %0,37 % / 0,28 %0,10 % / 0,09 %Французька0,25 % / 0,20 %0,28 % / 0,21 %0,16 % / 0,16 %Чуваська0,13 % / 0,10 %0,14 % / 0,10 %0,10 % / 0,10 %Молдовська0,12 % / 0,10 %0,10 % / 0,08 %0,18 % / 0,18 %Киргизька0,12 % / 0,10 %0,17 % / 0,12 %0,00 % / 0,00 %Білоруська0,11 % / 0,09 %0,13 % / 0,10 %0,07 % / 0,06 %0,10 % / 0,08 %0,11 % / 0,08 %0,07 % / 0,07 %Вказаливолодіння мовою100,00 % / 79,79 %100,00 % / 74,39 %100,00 % / 98,35 %Не вказаливолодіння мовами— % / 20,21 %— % / 25,61 %— % / 1,65 %Разом— % / 100,00 %— % / 100,00 %— % / 100,00 % Про використання української мови в повсякденному житті заявили 2 607 осіб, з яких 2 230 осіб проживали у міській місцевості, 377 осіб — у сільській.

Адміністративний поділ +Район, міський округПлоща,км²Населення,осіб (1989)Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрПоселенняНаселеніпункти Іжемський район 18512,68 23149 21511 18771 17129 Іжма 10 34 Княжпогостський район 24600,91 39307 29687 23432 18716 Ємва 9 47 Койгородський район 9743,22 11114 10020 8431 7332 Койгородок 7 21 Корткероський район 19853,44 24571 23642 19658 18071 Корткерос 18 53 Печорський район 29079,44 86888 66291 57364 49744 Печора 7 32 Прилузький район 13297,10 27968 24762 20737 16916 Об'ячево 12 88 Сиктивдинський район 7548,74 25460 24226 22660 24392 Вильгорт 13 49 Сисольський район 6187,56 19560 16894 13956 12541 Візінга 11 79 Сосногорський район 16622,60 60630 52486 46775 42939 Сосногорськ 3 19 Троїцько-Печорський район 40073,59 23733 17610 13817 10886 Троїцько-Печорськ 11 32 Удорський район 34566,86 24832 25083 20400 17153 Кослан 14 55 Усть-Вимський район 4804,46 42941 34000 29474 25377 Айкіно 12 53 Усть-Куломський район 25987,51 37263 32146 26858 23769 Усть-Кулом 20 63 Усть-Цилемський район 42610,60 16380 15408 13036 11166 Усть-Цильма 11 37 Воркутинський міський округ 21963,49 211600 134172 95854 74756 Воркута 6 16 Вуктильський міський округ 22684,94 28398 18349 14873 11494 Вуктил 5 11 Інтинський міський округ 31063,48 70115 46411 35181 27569 Інта 7 23 Сиктивкарський міський округ 745,56 234903 245768 250874 260345 Сиктивкар 4 7 Усінський міський округ 30927,82 68467 52845 47229 43691 Усінськ 8 20 Ухтинський міський округ 13573,02 142189 127362 121701 116249 Ухта 8 18+ +№Населений пункт1989200220102025 1 Сиктивкар 231 673 230 011 253 006 219 094 2 Ухта 112 876 103 340 99 591 77 164 3 Воркута 121 270 87 457 70 548 55 702 4 Печора 65 666 48 700 43 105 33 766 5 Усінськ 47 419 45 358 40 827 31 192 6 Сосногорськ 30 330 29 587 27 757 21 671 7 Інта 61 798 41 217 32 080 18 737 8 Ємва 18 061 16 739 14 570 10 525 9 Вильгорт 8 943 10 211 10 289 10 746+Найчисельніші населені пункти Республіки Комі

Промисловість

Провідні галузі промисловості: паливна (вугільна, нафтова і газова), лісова, деревообробна (ділова деревина, клейова фанера, пиломатеріали), меблева і целюлозно-паперова (понад 1/7 російського виробництва паперу). Розвинуте виробництво будматеріалів, машинобудування і металообробка (лісозаготівельна техніка, устаткування для вуглевидобутку), харчова і легка (близько 1/2 російських нетканих матеріалів, швейні вироби, взуття, замша) промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн), нафти (ВО «Комінафта»; Тімано-Печорський нафтогазоносний басейн) і газу (найбільше родовище — Вуктильське), золота, марганцевих і титанових руд, п'єзооптичної сировини (п'єзокварц, оптичний флюорит), виробних і кольорових каменів (агат, нефрит).

Сільське господарство Сільське господарство має осередковий характер. Провідна галузь — тваринництво, переважно м'ясомолочне скотарство, у приміських зонах — свинарство і птахівництво. Розводять також коней, овець. У північних районах — оленярство, хутровий промисел.

Джерела

Література

Посилання Офіційний сервер Республіки Комі Комі телебачення і радіо Республіка Комі в довіднику-каталозі «Уся Росія» Всі новини Республіки Комі Дошка оголошень Республіки Комі История Коми