Ахе́йці () — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (три інші — іонійці, дорійці та еолійці).
Походження і міграції мікенської доби Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я , звідки вони мігрували в Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.
Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.
Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком АркадіїСтрабон. Географія, VIII, 5, 5. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея Архандра и Архитела, а також сина Архандра Метанаста.
За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арголіди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахейцями, тож ця назва швидко витіснила інші самоназвиПавсаній. Опис Еллади, VII,1, 6-7. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.
У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греківАхейцы //Реальный словарь классических древностей. В «Іліаді» Гомер також використовує імена аргів'яни (Ім'я аргів'яни використане 29 разів в «Іліаді») та данайці (Ім'я данайці використане 138 разів в «Іліаді»). Серед ахейських героїв Троянської війни найвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.
Ахейці також згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е.
Післямікенська доба Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахайю, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моряАхейцы //Большой Энциклопедический словарь. 2000.. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.
Втім за класичних часів ім'я ахейців використовувалося насамперед як позначення мешканців області Ахайя. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у ЕгіоніАхеяне //Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у Фіванську і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахайї.
Див. також
Данайці Дорійці
Мікени Аргос
Дорійське вторгнення
Примітки
Джерела