Егірин — силікат натрію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породотвірний мінерал лужних комплексів. Синонім/відміна виду - акміт.
Етимологія та історія Назва — від давньосканд. Ægir було названо на честь скандинавського бога моря Егіра, оскільки мінерал вперше був знайдений у Норвегії. Типовою місцевістю є Рундемір поблизу Конгсберг у фюльке Бускеру на півдні Норвегії і на острові Ловен у Лангесундсфьордені в провінції Вестфолл.
Мінерал із Рундеміра поблизу Недре Ейкера у провінції Вікен 1821 року вперше описав шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус та П. Стрем, які назвали його грецьким словом akmit, що означає "вістря", на основі переважно загостреної форми кристалів. У 1835 році зелений піроксен був знайдений на острові Ловен у Лангесуннсфьорді в провінції Вестфолл і названий Берцеліусом на честь Егіра — скандинавського бога моря. Коли було визнано, що обидва зразки належать до одного мінерального виду, було прийнято рішення використовувати назву Акміт як синонім мінералу Егірін у майбутньому.Tore Prestvik, Calvin G. Barnes: A new occurrence of aegirine in Norway. In: Norwegian Journal of Geology. Band 87, 2007, ISSN 0029-196X, S. 451–456 (foreninger.uio.no [PDF; 1,2 MB; abgerufen am 12. Januar 2020]). Сьогодні мінерал Акміт розглядається як різновид егірину.
Іноді егірину також дають синонім шефферит. Однак ця назва була присвоєна Підкомітетом IMA у 1988 році марганцевому сорту діопсиду, виявленому у шведському гірничодобувному співтоваристві в Лонгбані.
Загальний опис Хімічна формула: NaFe3+[Si2O6]. Домішки: Са, Mn, Fe2+, AI. Пов'язаний переходами з авгітом, діопсидом-геденбергітом (проміжні члени рядів егірин-авгіт, егірин-діопсид).
Утворює органічні тверді розчини з жадеїтом. Іноді присутні домішки Ti, Nb, Zr, V, Be, також Sc (до 100—150 г/т), Cu, Ni, Co. Склад у % (Є.Лазаренко): Na2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми виділень: коротко- і довгопризматичні тонкоголчасті кристали, радіально-променисті агрегати («сонця»), рідше паралельно-жердинисті або сплутано-волокнисті (повстеподібні). Забарвлення від чорного і зеленувато-чорного до яскраво-зеленого. Іноді майже безбарвні.
Блиск скляний. Твердість 6-6,5. Густина 3,5-3,6.
Спайність довершена за призмою. Е. — характерний породоутворюючий мінерал лужних порід; особливо часто приурочений до полевошпатових і кварц-полевошпатових жил, пегматитів, альбітитів.
Зустрічається в зонах лужних полевошпатових метасоматитів з рідкіснометальним зруденінням, а також в ураноносних альбітитах, в товщах залізистих кварцитів, карбонатитах і пегматитах. Аутигенний мінерал у деяких сланцях і мергелях.
Асоціація: калійний польовий шпат, нефелін, рибекіт, арфведсоніт, енігматит, астрофіліт, катаплеїт, евдіаліт, серандит, апофіліт.
Поширений в лужних породах України, РФ (Хібіни, Урал, Тува, Прибайкалля), країн Середньої Азії, Скандинавії, в Канаді, Португалії тощо. Найбільші родовища розташовані на південному сході Африки (Маунт-Малосса, Малаві) та Кольському півострові (Хібінський та Ловозерський масиви, РФ).
В Україні — Український кристалічний щит, а також у Приазов'ї в складі гірської породи «маріуполіт».
Потенційне джерело отримання скандію. Використовується в будівничій промисловості як декоративний камінь.
Різновиди Розрізняють: егірин-авгіт - дискусійний вид; егірин-геденбергіт (мінерал, проміжний за складом між егірином і геденбергітом) - відміна авгіту; егірин-діопсид (мінерал, проміжний за складом між егірином і діопсидом); егірин-жадеїт (мінерал, проміжний за складом між егірином і жадеїтом); егірин-саліт (мінерал, проміжний за складом між егірином і діопсидом); егірин хромистий (різновид егірину, яка містить до 2 % Cr2O3); акміт — бурий різновид егірину.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Aegirine\ Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/aegirine.pdf Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 364-366.
Посилання Mindat Aegirine — Webmineral Mineral Galleries
Егірин у базі catalogmineralov.ru Егірин у базі webmineral.com