Флюеліт (; ; ) — мінерал, водний гідроксилфторофосфат алюмінію каркасної будови.
Назва походить від елементів фтору і алюмінію, що містяться в мінералі (W. Wollaston, A. Levy, 1824). Синоніми: крейцбергіт, плейштейніт.
Опис Хімічна формула: 1. За Є. К. Лазаренком: Al2[(F, OH)3|(PO4)]х7H2O. 2. За Г. Штрюбелем та З. Х. Ціммером і «Fleischer's Glossary» (2004): Al2(F2|OH|PO4)х7H2O.
Містить (%): Al — 18,84; PO4 — 27,56; F — 16,0; OH — 6,53; H2O — 31,07.
Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідальний вид. Форми виділення: дипірамідальні рідше таблитчасті кристали, дрібнозернисті агрегати, землисті маси, друзи. Утворює також конкреції та прожилки. Спайність недосконала. Густина 2,12-2,17. Тв. 3,0-3,5. Безбарвний до білого. Блиск скляний. Прозорий.
Поширення Зустрічається у пегматитах у вигляді дрібних кристалів на стінках порожнин, в асоціації з флюоритом, арсенопіритом, торбернітом, вавелітом, кварцом та ін. Дуже рідкісний. Знайдений у Англії (Корнуолл), ФРН (Баварія), Чехії (Маріанське-Лазне), Казахстан (Верхнє-Кайрактинське).
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Посилання