Фольборти́т (; ) — мінерал, водний ванадат міді. Назва походить від прізвища російського геолога і палеонтолога Олександра Фольборта (Г. Гесс, 1837). Синоніми — кнауфіт, узбекіт.
Опис Хімічна формула: 1. За Є. К. Лазаренком: Cu3[VO4]2•3H2O. 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Cu3V2O7(OH)2•2H2O.
Склад у відсотках (з Ферганської долини, Середня Азія): CuO — 44,69; V2O5 — 37,71; H2O — 13,37.
Домішки: SiO2, CaO, інші.
Сингонія моноклінна. Утворює тонковолокнисті аґреґати, кірочки, дитригональні зростки, кулясті скупчення, іноді кристали у вигляді шестикутних лусочок. Спайність досконала. Густина 3,4—3,8. Твердість 3,5—4,0. Колір від темно- до блідо-зеленого. Блиск скляний до перламутрового. Асоціює з карнотитом.
Поширення Знайдений у Сисертському родовищі на Уралі (Нижній Тагіл, Росія), у Ферганській долині (Узбекистан), Фрідріхсроде (Тюрингія, ФРН), Річардсоні (штат Юта, США). Рідкісний вторинний мінерал.
Різновиди Розрізняють: фольбортит вапнистий (тангеїт); фольбортит сибірський (фольбортит з родовищ Уралу); фольбортит туркестанський (колоїдно-дисперсний різновид тангеїту).
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Посилання