Джованні Бернардино Аццоліно (; 1572, Чефалу, Сицилія — 12 грудня 1645, Неаполь) — неаполітанський художник зламу XVI–XVII ст. Прізвище художника не мало сталої форми, тому у документах його писали як Аццоліні, Маццоліні, Азолені. У італійців відомий також як Бернардино іль Сициліано.
Життєпис
У віці 22 роки прибув у Неаполь разом із приятелем Луїджі Родрігесом ( бл.1580—1609), що теж був художником.
У Неаполі познайомився і заприятелював із художником Фабріціо Сантафеде. Завдяки Сантафеде отримав першу значну замову. Працював по замовам релігійних громад міста, його твори мали різні церкви Неаполя — Джезу Нуово, Джироламіні, базиліка Санта-Марія-делла Саніта, Піо Монте делла Мізерікордія, Санта-Марія-Маджоре тощо. Окрім Неаполя брав замови із інших міст, відомо, що працював у місті Генуя.
Узяв шлюб у Неаполі. Його донька стала дружиною іспанського художника Хосе де Рібера.
Виборов у Неаполі художній авторитет. На честь Аццоліно місцевий поет Джованні Баттіста Базіле склав панегіричну оду.
Вибрані твори
«Вознесіння Господнє» «Святий Паоліно дарує свободу рабу» «Мадонна з немовлям і святими» вівтар «Мадонна з немовлям» «Святий Себастьян» «Франциск Ассізький» «Св. Бенедик абат» «Св. Антоній Падуанський» «Мадонна Непорочного Зачаття» «Мадонна з немовлям і Святими Цецилією та Катериною Александрійською» «Св. Катерина Сієнська»
Джерела Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 2, p. 910. New York, Grove, 1996. ISBN 1884446000
Посилання
Див. також
Мистецтво Італії Маньєризм Живопис бароко Караваджизм Вівтар Фабріціо Сантафеде Хосе де Рібера Неаполітанська художня школа Бернардо де Домінічі
en:Giovanni Bernardino Azzolino