Са́ймон Сміт Кузне́ць (, Кузнець Семен Абрамович; 17 (30) квітня 1901, Пінськ, Російська імперія — 8 липня 1985, Кембридж, штат Массачусетс, США) — американський економіст, демограф і статист єврейського походження, спеціалізувався з макроекономіки та економічної історії. Лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).

Кузнець відомий тим, що згенерував формулу і систему вимірювання національного економічного доходу — ВВП. Вперше освіту здобув у Харкові (тоді — Російська імперія).

Біографія

Ранні роки

За життя Саймона Кузнеця про його життя до еміграції було відомо мало, і він сам неохоче розповідав про цей періодWeyl, Georges. Introduction: Simon Kuznets, Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora // Ильин А. Скелет в шкафу лауреата Нобелевской премии Семёна Кузнеца // Гістарычная брама № 1 (26)/2012 . Так, офіційна Нобелівська автобіографія Кузнеця повідомляла лише те, що він Simon Kuznets — Biographical — The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 1971 . У 1981 році він також повідомив, що . Прижиттєві біографії стверджували, що Кузнець народився в родині торговця хутром у Харкові, звідки його батько емігрував до США 1907 року. Окремі біографії стверджували, що він навчався в Харківському університеті на юридичному факультеті . Детальну інформацію про ранні роки життя Кузнеця було з'ясовано лише після його смерті завдяки спогадам родичів і дослідженням його біографів, зокрема харківського дослідника Володимира Московкіна.

Семен (Шимон) Кузнець народився в Пінську 17 (30) квітня 1901 року в єврейській родині столинського міщанина Абрама Ісаковича Кузнеця та уродженки Рівного Поліни Кузнець (Фрідман). Його батько працював головним бухгалтером пінського відділення Азовсько-Донського комерційного банку та був досить заможною людиною. Був середнім сином у сім'ї — мав старшого брата Соломона 1900 року народження та молодшого брата Георга 1909 року .

У 1908 або на початку 1909 року Шимон і Соломон разом з матір'ю переїхали до її батьків у Рівне, де оселилися на вулиці Шосейній (нині — Соборна), при цьому батько майбутнього економіста залишився в Пінську. У Рівному Шимон жив у двомовній родині: його мати розмовляла російською, а її батьки — їдишем. У січні 1910 року Абрам Кузнець привласнив значну суму коштів Азовсько-Донського комерційного банку (за різними оцінками від 30 до 100 тисяч золотих рублів), позичив ще 15 тисяч рублів у заможних пінчан, після чого виїхав за фальшивими документами до Лейпцига, а звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки.

14 серпня 1910 року Шимон Кузнець вступив до Рівненського реального училища, де закінчив підготовчий і чотири перші класи училища. У 1915 році, у зв'язку з наближенням фронту Першої світової війни до Рівного, євреї були вивезені з прифронтової смуги, і родина Кузнеців виїхала до Харкова, де разом з іншими біженцями оселилася в будівлі театру-цирку «Муссурі». Від 1915 до 1917 року Семен Кузнець навчався у Харківському 2-му реальному училищі, а 31 травня 1918 закінчив вищий додатковий клас училища, отримавши право на вступ до вищих навчальних закладів .

З осені 1918 до 1921 року навчався в Харківському комерційному інститутіBarnett, Vincent, and Zweynerth, Joachim (2008). Economics in Russia: studies in intellectual history. Aldershot: Ashgate. p. 114 . Курс навчання в цьому навчальному закладі тривав чотири роки, з яких перші два були відведені під базову економічну підготовку, а останні два — під спеціалізовану. Значну частину дисциплін викладали професори юридичного факультету Харківського університету: серед викладачів Кузнеця були статистик Олексій Анциферов, доктор політичної економії Володимир Левитський, математик Сергій Бернштейн та інші. Через події Громадянської війни у Росії та українських визвольних змагань Харківський комерційний інститут стабільно працював лише до кінця осені 1919 року, після чого він був реорганізований і виселений до будівлі єврейської богадільні, через що навчання фактично припинилося, і Кузнець зміг прослухати дисципліни лише першого і частково другого курсів. Науковці, з якими Кузнець працював у США, вважали, що він здобув у Харкові глибокі знання в галузі статистичних і емпіричних методів та підготував значну частину своєї магістерської дисертації, присвяченої критичному аналізові ідей Йозефа ШумпетераPerlman, Mark (2001). Two phases of Kuznets's interest in Schumpeter // Economics Broadly Considered: Essays in Honor of Warren J. Samuels, edited by Jeff Е. Biddle, John В. Davis, and Steven G. Medema. London: Routledge. — Р. 125—140. — ISBN 9780415236720..

Після захоплення Харкова більшовиками у грудні 1919 року та проголошення міста столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки Кузнеця було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок України, а 1920 року він очолив відділ статистики праці ради профспілок. 1921 року в збірці «Матеріали зі статистики праці в Україні» () була надрукована стаття Семена Кузнеця «Грошова заробітна платня робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.» ().

Згідно з Ризьким мирним договором 1921 року Пінськ та Рівне відійшли до Другої Польської Республіки, і родина Кузнеців як біженці Першої світової війни отримала право репатріації з УСРР до Польщі. 1922 року родина Кузнеців покинула УСРР і виїхала до Варшави, а звідти Семен і його старший брат Соломон через Вільне місто Данциг емігрували до Сполучених Штатів Америки, прибувши до Нью-Йорка 7 березня 1922 року.

У Сполучених Штатах Америки У 1922—1923 роках навчається у Колумбійському університеті, після закінчення якого отримує ступінь магістра з економіки. 1926 року отримує докторський ступінь за дослідження «Циклічні коливання: розробка й оптова торгівля у США: 1919—1925».

Від 1927 року Саймон Кузнець очолює Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень.

У США С. Кузнець теж мав успішний науковий дебют. Його запросили до однієї з престижних наукових установ — Ради з досліджень в галузі соціальних наук. Молодого вченого зацікавили теоретичні проблеми циклів та коливань в економіці. Він помітив, що заокеанські колеги ігнорують, як він вважав, важливу економічну складову — ціну товару й 1930 року виходить його ґрунтовна праця «Столітня динаміка виробництва та цін».

Вчений стає першопрохідцем у вивченні нової для того часу галузі економіки — досліджень національного доходу. С. Кузнець увійшов в історію економічної науки як дослідник проблем, пов'язані з національним доходом, економічними циклами та економічним зростанням. Він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18—25 років, які пов'язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Вивчаючи особливості демографічних процесів, С. Кузнець відкрив закономірність динаміки цього явища та ряд важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.

Ступінь доктора отримав в Колумбійському університеті.

Працював професором в Гарварді (1960—1971), в університетах Пенсільванії (1930—1954) і Джона Хопкінса (Балтимор, 1954—1960); в Національному бюро економічних досліджень (1927−1961).

Президент Американської економічної асоціації в 1954 р.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1971 «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому».

Вчений відомий і як педагог: був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсільванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був обраний почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського університетів.

«Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза Кузнеця» — ці та інші терміни економічної науки пов'язані з іменем С.Кузнеця.

Вшанування пам'яті На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «30 квітня - 120 років із дня народження Саймона Кузнеця (1901-1985), економіста, лауреата Нобелівської премії, який навчався в Україні»

Інше У Харкові на честь Кузнеця були названі Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця та вулиця Семена Кузнеця у Шевченківському районі. Також на його честь у 2011 році встановлено меморіальну дошку за адресою вул. Алчевських 44. У 2015 році статуя Семена Кузнеця відкрита перед входом до Харківського національного економічного університету. Біля входу до Харківського національного університету імені Каразіна у 2016 році біля бюстів двом іншим нобелевським лауреатам Іллі Мечникову та Леву Ландау встановлено бюст Саймона Кузнеця.

У місті Рівне вулицю Толстого перейменували на вулицю Саймона Сміта.

Праці Ще в Харкові майбутній нобелівський лауреат видрукував свою першу наукову працю «Грошова заробітна плата робітників та службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова в 1920 р.» (1921).

Основні наукові праці: «Перерозподіл населення та економічне зростання: Сполучені Штати, 1870—1950» (Population Redistribution and Economic Growth: United States, 1870—1950, 1957—1964); «Економічне зростання націй: сукупний випуск і виробнича структура» (Economic Growth of Nations: Total Output and Production Structure, 1971); «Населення, капітал та економічне зростання» (Population, Capital and Growth, 1973). Підсумкова праця С. Кузнеця-економіста — «Капітал і американська економіка».

Див. також Крива Кузнеця

Примітки

Джерела Вісник НАН України. — 2006. — № 10. — С. 50. Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.

Література Швидкий В. П., Абліцов В. Г., Грузін Д. В. Кузнец Саймон Сміт // Пилипчук Р. В. Кузнець Семен Абрамович //

Посилання

Кузнец С. Экономическая система д-ра Шумпетера, излагаемая и критикуемая, Перлман М. Две фазы заинтересованности Кузнеца Шумпетером / Сост. докт. геогр. н., проф. В. М. Московкин, канд. ист. н. Д. Ю. Михайличенко, перев. Е. Е. Перчик; Под ред. докт. экон. н., проф. В. С. Пономаренко. — Харьков : ИД «ИНЖЕК», 2013. — 128 с.

Бухало О. Г. Економіст з України, який навчив світ рахувати ВВП