Стоїть в селі Суботові — вірш Тараса Григоровича Шевченка, про церкву у селі Суботів, у якій був похований Богдан Хмельницький.
Історія Вірш «Стоїть в селі Суботові» Шевченко написав, перебуваючи 1845 року в селі Мар'янське в родині Олександра Лук'яновича.
Автограф вірша знаходиться в альбомі Шевченка «Три літа» безпосередньо після автографа поеми «Великий льох» під датою: 21 октября 1845, с. Марьинское, що означає, на думкуШевченківський словник у двох томах. Том другий. — К. — 1977. — С. 242. українського літературознавця Олександра Білецького, що вірш «Стоїть в селі Суботові» не є самостійним твором, а епілогом «Великого льоху».
Вірш «Стоїть в селі Суботові» вперше надрукований латино-польською транскрипцією в львівському часописі «Dziennik Literacki» («Літературний щоденник», 1861, № 62).
Основні меседжі вірша Вірш ніби підсумовує зміст поеми «Великий льох».
Шевченко з сарказмом і критично оцінює рішення Богдана Хмельницького стати Україні протекторатом царської Московії:
«Отаке-то, ЗіновіюЗіновій — друге ім'я Богдана Хмельницького, ОлексіївОлексій Михайлович — цар Московії, з яким Богдан Хмельницький уклав договір. друже! Ти все оддав приятелям. А їм і байдуже.»
Можливо, наміри Хмельницького й були добрі:
«Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився.»
Але все закінчилося погано:
«Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають …»
Та ще й московити про землі України говорять:
«Кажуть, бачиш, що все то те Таки й було наше. Що вони тільки наймали Татарам на пашу Та полякам …»
Тобто, стверджують, що в Україні нічого українського немає!
Інше Тоталітарне радянське літературознавство побоювалось національного трактування віршуШевченківський словник. Там же.
У 1989 році гурт «Кому вниз» поклав слова цього вірша на музику.
Примітки
Джерела Шевченківський словник у двох томах. Том другий.— К., 1977.— С. 242. Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший: Поетичні твори 1837–1847.— К.: Дніпро, 1970.— С. 305–306.