Вале́рій Микола́йович Ха́рченко (3 лютого 1938, село Манченки, Харківська область, УРСР, СРСР — 26 червня 2019, Москва, Росія) — радянський і російський кінорежисер, актор, сценарист українського походження. Заслужений діяч мистецтв Росії (2002)Харченко Валерий Николаевич .
Біографія Закінчив Харківський політехнічний інститут (1960) і режисерський факультет ВДІКу (1971, майстерня С. Герасимова).
У березні 2014 року разом з рядом інших діячів науки і культури висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму.
Останні роки проживав в Будинку ветеранів кіно, мав злоякісну пухлину. Помер 25 червня 2019 року. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Сім'я Дружина: Бєлова Клара Сергіївна (1950—2009) — актриса театру і кіно. У шлюбі двоє дітей.
Фільмографія Знявся в ряді епізодичних ролей у фільмах: «Вибух після півночі» (1969) «Зарубки на пам'ять» (1972) «Будинок для Серафима» (1973) «Народжена революцією» (1974) та ін. Асистент і другий режисер: «Крадіжка» (1970, асистент) «Лаутари» (1971, другий режисер; реж. Еміль Лотяну) «Дзеркало» (1974, асистент; реж. А. Тарковський) Режисер-постановник: «Між небом і землею» (1975, у співавт. з М. Бадікяну) «Фантазії Веснухіна» (1977, Одеська кіностудія; за мотивами повісті «Дарю веснушки» А. М. Млодика) «Кухар і співачка» (1978, у співавт. з М. Махмудовим) «Бабусі надвоє сказали...» (1979, у співавт. з Ю. Клебановим) «Казка про казки» (1982, документальний) «Ранній, ранній ранок...» (1983, співавт. сценар.) «Документ „Р“» (1985, т/ф) «Минуле повернути» (1988, т/ф, у співавт. з В. Паращуком) «Супермент» (1990) «Короткий подих кохання» (1992) «Війну закінчено. Забудьте...» (1997) «Ви будете сміятися» (1999) «Салон краси» (2000), т/с, у співавт.) «Чорна кімната» (кіноальманах): «Affectus» і «Помста солодка» (2000) «Часи не вибирають» (2001, т/с,) «Листя, що летить по вітру» (інша назва «Вагончик мій далекий», 2012;, співавт. сценар. з В. Валуцьким за однойменною повістю Анатолія Приставкіна) «Ті, з якими я. Валерій Левенталь» (2013, документальний) «Свято неслухняності» (2015, у співавт.) та ін.
Фестивалі та премії 1977 — Приз Фестивалю телефільмів країн Співдружності (Прага, 1977) картині «Фантазії Веснухіна» (1977, Одеська кіностудія) 1998 — Міжнародний кінофестиваль, присвячений захисту прав людини «Сталкер» в Москві: Приз Гільдії кінорежисерів Росії картині «Війну закінчено. Забудьте...» (1997)
Примітки
Посилання https://www.youtube.com/watch?v=IabnKXU1VrU http://www.kino-teatr.ru/kino/director/ros/22720/works/