Федір Петрович Корнілов (, м. Домбровиця, Рівненський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — , поблизу Харкова, Російська імперія) — державний діяч Російської імперії.
Біографія Народився в 1809 році в містечку Домбровиця (нині — місто Дубровиця Рівненської області). 1829 — закінчив Благородний пансіон при Царськосільському ліцеї з срібною медаллюЦе був останній випуск Благородного Пансіону при Царськосільському ліцеї.. В 1829 році прикомандирований до батарейної № 1 роті лейб-гвардії Артилерійської бригади. В листопаді 1829 року призначений у канцелярію Комітету міністрів. З 1830 року по 1833 рік не служив. З лютого 1833 року — чиновник при директорі Департаменту різних податків і зборів Міністерства фінансів. З серпня 1833 року — помічник столоначальника Департаменту різних податків і зборів Міністерства фінансів. З січня 1836 року — помічник бухгалтера, а з липня — старший помічник бухгалтера Департаменту різних податків і зборів Міністерства фінансів. В 1837–1838 роках — у відпустці за станом здоров'я. В 1839 році — член Тимчасового комітету для визначення попередніх заходів про переведення з Воронежа в Тамбов училища для дітей канцелярських служителів. З 1840 року по 1843 рік — член і секретар Тамбовського комітету Товариства піклування за в'язницями. З 1844 року — начальник 3 відділення Департаменту загальних справ Міністерства внутрішніх справ. З 1848 року — керуючий канцелярії московського військового генерал-губернатора. З 1849 року — член Московського комітету Общества попечения о тюрьмах (). З 1851 року — дійсний член Московського художнього товариства. З по — Московський цивільний губернатор. З по — керуючий справами Комітету міністрів. З 1861 року — член Комітету піклування заслужених цивільних чиновників (). З 1862 року — статс-секретар Його Імператорської Величності. З 1863 року — член Санкт-Петербурзького Англійського клубу. З 1866 року по 1869 рік, з 1872 року по 1875 рік, з 1875 року по 1878 рік і з 1878 року по 1881 рік — почесний мировий суддя по Холмському повіту Псковської губернії. З 1875 року по 1895 рік — член Державної ради Російської імперії. З 1883 року — член Ради Імператорського Человеколюбивого товариства. З 1889 року — віце-голова Імператорського Православного Палестинського товариства. 5 вересня 1895 року, по дорозі до Криму, на останній станції перед Харковом, раптово помер у вагоні кур'єрського поїзду.
Чини 1829 рік — колезький секретар. 1834 рік — титулярний радник. 1836 рік — колезький асесор. 1840 рік — надвірний радник. 1844 рік — надвірний радник (старшинство з 1843 року). 1847 рік — статський радник. 1851 рік — дійсний статський радник. 1862 рік — таємний радник. 1880 рік — дійсний таємний радник.
Нагороди Орден Святого Володимира 1 ступеня (1891) Орден Святого Олександра Невського (1871) Орден Білого орла (1868) Орден Святого Володимира 2 ступеня (1865) Орден Святої Анни 1 ступеня (1855) Орден Святого Станіслава 1 ступеня (1854) Орден Святого Володимира 3 ступеня (1849) Орден Святої Анни 2 ступеня (1847) Орден Святої Анни 3 ступеня (1845)
Відгуки сучасників В 1848 році письменник Володимир Даль в письмі до Погодіна так охарактеризував його якості:
Сім'я З руського дворянського роду кінця XVI століття. Син генерал-лейтенанта Петра Яковлевича Корнілова від шлюбу з Марією Федорівною. Мав 9 братів і сестер.
Одруженим не був, дітей не мав.
Примітки
Література Корнилов Фёеор Петрович // Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи. 1801–1906: Биографический справочник. — Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2006. — 992 стр., C. 383–385 ISBN 5-86007-515-4
Посилання Некролог Ф. П. Корнилова // Д. Д. Языков Материалы для «Обзора жизни и сочинений русских писателей и писательнц» Выпуск 15 (Русские писатели и писательницы, умершие в 1895 году)