Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури (УАВЗЛ) — громадське об'єднання вчителів зарубіжної літератури України, яке було створено в червні 1994 року. Асоціація активно співпрацювала з Творчим об'єднанням перекладачів Київської організації НСПУ, що його на той час очолював Чередниченко Дмитро Семенович та іншими підрозділами Національної спілки письменників України на чолі з Юрієм Мушкетиком. Метою утворення стало забезпечення нової на той час (запроваджена в 1992—1993 н. р.) навчальної дисципліни «Зарубіжна (світова) література» якісними україномовними перекладами світової класики. Очолює УАВЗЛ Ковбасенко Юрій Іванович, завідувач кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. філол. наук, професор.

Історія створення 10 червня 1994 р. у Києві, на базі Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім. Б. Д. Грінченка (КМІУВ; нині — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), відбулася Всеукраїнська Установча конференція, на якій було засновано Українську асоціацію викладачів зарубіжної літератури (УАВЗЛ), затверджено її Стутут і обрано керівні органи. Президентом УАВЗЛ було обрано Юрія Ковбасенка, а Вченим секретарем — Ірину Красуцьку, яка є також відповідальним секретарем Асоціації вчителів та викладачів української мови і літератури.

26 липня 1994 р. Міністерство юстиції України офіційно зареєструвало УАВЗЛ як Всеукраїнську громадську організацію. Тоді ж Мінюстом України було затверджено Статут УАВЗЛ і видано «Свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян» № 584 від 26.07.1994.

15 вересня 1994 р. УАВЗЛ стала колективним членом Української Асоціації клубів ЮНЕСКО. Протягом усього часу своєї діяльності УАВЗЛ завжди була й залишається відкритою для співпраці з іншими громадськими організаціями, об'єднаннями та державними органами, діяльність яких не суперечить її статутним засадам. Так, УАВЗЛ співпрацює з Асоціацією керівників шкіл України (президент — Олена Онаць); із Творчим об'єднанням перекладачів Національної спілки письменників України (голова — Дмитро Чередниченко (1994—2001 рр.), Всеволод Ткаченко (2002 р. — ц. ч.), із «Лабораторією ренесансних студій» Запорізького класичного гуманітарного університету (науковий керівник Лабораторії, Віце-президент УАВЗЛ Наталія Торкут; із Чернігівським ОІППО ім. К. Д. Ушинського (директори Віталій Скрипка (1994—2010) і Володимир Тандура (2010—2013), а також іншими організаціями та установами.

Діяльність організації

Початковий етап У 1996 р. УАВЗЛ активно виступила проти запланованого МОНУ загальнодержавного експерименту — злиття двох навчальних предметів «Зарубіжна література» і «Українська література» в один предмет — «Література», що загрожувало не лише зниженням якості літературної освіти в Україні, а й суттєвим, понад 50 %, скороченням навчального часу на вивчення цих літератур, а відтак — і кількості ставок учителів зарубіжної і української літератур. Фактично, десятки тисяч вчителів-словесників з 1 вересня 1997 р. були приречені поповнити лави безробітних. Саме тоді в українській освіті зароджувалася хибна мода на переважно імітаційне її «реформування», котре мало на меті не стільки реальне підвищення якості освіти (як, наприклад, це насправді відбулося після запровадження ЗНО), скільки нав'язливу саморекламу освітянським керівництвом часто невмотивованих і необґрунтованих «новацій». Це стосується, зокрема, запровадження в середній школі (за рахунок скорочення навчального часу на викладання традиційних шкільних предметів, зокрема й «Зарубіжної літератури») екстра-інноваційних і неапробованих навчальних дисциплін на кшталт «Ейдетики», «Аксіології», «Етики», «Естетики» тощо, не забезпечених ані кадрово, ані науково-методично, до того ж переважно «ялових» у сенсі набуття учнями реально нових знань, умінь і навичок. Відтак УАВЗЛ неодноразово роз'яснювала МОНУ та широкій науково-педагогічній і батьківській громадськості, що високохудожні літературні твори, рекомендовані до вивчення якісними шкільними програмами з літератури, якраз і несуть в собі ті самі естетику, етику, аксіологію (шкалу жіттєвих цінностей та ідеалів), що їх намагаються «вштовхнути» до голови учня викладачі таких ходульно-абстрактних (у середній школі) навчальних дисциплін, як «Етика» чи «Естетика». На жаль, ці виступи УАВЗЛ тогочасне освітянське керівництво проігнорувало. Тому боротьбу за душу та інтелект молодих українців, тобто за їхню якісну літературну освіту (у тому числі за кількість навчального часу, відведеного на викладання «Зарубіжної літератури»), довелося трансформувати у форму відкритих звернень Асоціації до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України та МОНУ, аж до пікетування Міністерства освіти і науки України. Унаслідок об'єднання зусиль багатьох небайдужих учителів, науковців, батьків учнів, скоординованих УАВЗЛ, небезпечний експеримент МОНУ щодо злиття «Зарубіжної літератури» і «Української літератури» в один предмет «Література» тоді пощастило зупинити, а взаємопов'язане викладання зарубіжної і української літератур і зараз здійснюється традиційно — в компаративному ключі (напр., «Енеїда» І. Котляревського зіставляється з «Енеїдою» Вергілія на уроках як української, так і зарубіжної літератур). А тисячі висококваліфікованих педагогів — учителів зарубіжної і української літератури — на щастя, не стали безробітними.

Проведення Всеукраїнських конкурсів У 1997 р., попри несприятливі суспільні умови: глибоку економічну кризу, гіперінфляцію та постійне недофінансування освіти (зокрема — хронічну невиплату зарплат учителям і вимушеного відтоку їх зі школи), УАВЗЛ ініціювала, організувала та провела Перші Всеукраїнські конкурс «Учитель зарубіжної літератури сільської школи» і огляд «Методист зарубіжної літератури». Ці Конкурс і Огляд стали значним кроком уперед на шляху підвищення якості літературної освіти та методичної роботи, утвердження нового на той час предмета «Зарубіжна література», вияскравивши цілу плеяду талановитих учителів і методистів з усієї України, об'єднавши фаховими зв'язками педагогів з різних куточків держави, що сприяло зміцненню соборності України. Переможцями Конкурсу-97 стали: Анатолій Андронік (Івановецька ЗОШ Кельменецького р-ну Чернівецької обл.); Олена Бєздєнєжних (Чаруківська ЗОШ Волинської обл.); Богдан Береза (Супранівська ЗОШ Підволочицького р-ну Тернопільської обл.); Світлана Бусел (Козлиничівська ЗОШ Ковельського р-ну Волинської обл.), С. Бусел згодом стала кандидатом філологічних наук); Марія Вовк (Побужанська ЗОШ Бузького р-ну Львівської обл.); Ірина Гвоздкова (ЗОШ № 3 м. Узин Білоцерківського р-ну Київської обл.); Валерій Жванко (Попельнястенська ЗОШ Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.); Олександр Каєнко (Новоукраїнська ЗОШ № 7 Кіровоградської обл.); Ольга Лобода (Хмелівська ЗОШ Роменського р-ну Сумської обл.); Юрій Писаренко (Семенівська ЗОШ Пологівського р-ну Запорізької обл.); Тетяна Середюк (Саджавська ЗОШ Богорадчанського р-ну Івано-Франківської обл.); Олександр Янчук (Великокунинецька ЗОШ Збаразького р-ну Тернопільської обл.). Переможцями Огляду-97 стали: Єлизавета Бобровська (м. Київ), Лідія Зіневич (Тернопільська обл.), Людмила Ковальова (Львівська обл.), Ольга Корнєва (Одеська обл.), Валентина Мартинюк (Сумська обл.), Валентина Муратова (Запорізька обл.), Інеса Переденко (Кіровоградська обл.), Тамара Недайнова (Луганська обл.). Конкурс «Учитель зарубіжної літератури сільської школи-1997» став прообразом і «генеральною репетицією» Всеукраїнських конкурсів «Учитель року» в номінації «зарубіжна/світова література». Так, його переможці Олександр Каєнко і Олександр Первак стали відповідно переможцем і лауреатом І Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2001» в номінації «зарубіжна література» (наявні оригінали документів Конкурсу і Огляду).

Роль у створенні нормативної бази предмету «Зарубіжна література» Від 1997 р. УАВЗЛ долучилася до вдосконалення куррикулум у викладання зарубіжної літератури. Зокрема, в 1997 р. було розроблено «Державний стандарт літературної освіти», експериментальну програму «Зарубіжна література. 5-11 класи» та ін. документи (наявні оригінали зазначених документів, а також схвальні рецензії на них міжнародних експертів, завізовані керівництвом МОНУ). У 1998 р. за активної участі членів УАВЗЛ розроблено й запроваджено до загальнодержавного функціонування навчальну програму «Зарубіжна література. 5-11 класи» (Київ, видавництво «Перун», 1998). Унаслідок цього в Україні вперше було запроваджено варіативність програм із зарубіжної літератури, оскільки від 1992 р. (тобто від часу започаткування предмета «Зарубіжна література») і до 1997 р. в Україні функціонувала одна-єдина безальтернативна загальнодержавна програма авторського колективу проф. Кіри Шахової).

Роль у формуванні викладацької структури У 1995 р. за активної участі УАВЗЛ у КМІУВ ім. Б. Д. Грінченка було відкрито перший в Україні «Факультет зарубіжної літератури» (декан — Юрій Ковбасенко), де пройшли повний курс навчання та отримали другу вищу освіту і кваліфікацію «учитель зарубіжної літератури» сотні педагогів (переважно колишніх вчителів російської мови і літератури, яким через радикальне скорочення навантаження загрожувало безробіття) шкіл м. Києва і Київської області . Цей напрям роботи УАВЗЛ мав на меті, зокрема, зняти гостроту проблеми атестації вчителів зарубіжної літератури: УАВЗЛ, як і багато місцевих методичних органів, клопоталася перед МОНУ про дозвіл атестувати колишніх учителів російської мови і літератури як учителів зарубіжної літератури, що й робилося на місцях більш-менш безконфліктно. Проте багато педагогів столиці й столичної області, котрі вже мали фах «учитель російської мови і літератури» (а також бібліотекарів, і навіть інженерів) виявило бажання здобути фах «учитель зарубіжної літератури», що й дозволяв зробити згаданий факультет. Тоді був розповсюджений міф про те, що будь-який учитель російської літератури вже апріорі, автоматично повністю готовий до викладання літератури зарубіжної, оскільки нефахівцям важко збагнути, що, з одного боку, російська література, і, з другого боку, зарубіжна література (фактично, всесвітня: від Гомера до наших днів, від Японії до Латинської Америки), співвідносилися між собою приблизно так, як одна клітинка таблиці Менеделеєва з усією цією таблицею. Викладацький склад факультету був таким: античну літературу викладав проф. Вадим Пащенко, американську — проф. Тамара Денисова, слов'янські — проф. Юлія Булаховська, французьку і німецьку — проф. Борис Буніч-Ремізов, іспанську і латиноамериканську — проф. Маргарита Жердинівська, спецкурси — проф. Дмитро Наливайко та ін. Багато випускників факультету зарубіжної літератури КМІУВ ім. Б. Д. Грінченка досягли вагомих фахових результатів: так, Ірина Кузьменчук очолює методичну роботу зі вчителями зарубіжної літератури в Київського університету імені Бориса Грінченка; Лариса Богдан працює в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти МОНУ; Ніна Головченко захистила кандидатську дисертацію і працює доцентом Європейського університету, багато випускників очолюють методооб'єднання, беруть активну участь у фахових конкурсах, методичній роботі в Києві й Київській області, районах, школах.

Видавнича та перекладацька діяльність Протягом 1998—2003 рр. з метою оперативної науково-методичної допомоги вчителям-практикам УАВЗЛ спільно з КГОВЦ «Полікультурний світ» (голова — Ігор Ненько) видавали щоквартальник «Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури», у 20 числах якого видруковано найактуальніші художні тексти та методичні матеріали.