Асоціа́ція худо́жників революці́йної Росі́ї (АХРР) — творче об'єднання російських художників 1922 — 1932, які пішли на співпрацю із комуністичним режимом.
АХРР декларувала боротьбу "за нове радянське образотворче мистецтво", яке нібито одне буде зрозуміле народові, не цуралося відвертої пропаганди "героїки, життя і побуту Червоної Армії, робітників, селянства".
АХРР на словах виступала проти формалістичного мистецтва, всіляко випинала орієнтацію на техніку і традиції "передвижників". Зрештою, Асоціація, яка об'єднувала митців російської імперської школи, таки спромоглася дати перші притомні зразки ідеологічного мистецтва - соцреалізму. Більшість членів АХРР щасливо пережила роки сталінського терору, вправно виконуючи ідеологічні замовлення комуністичної Москви. У той же час їх побратими із України, які також нібито виступали "за нове радянське образотворче мистецтво", яке буде зрозуміле народові, вибиті майже до ноги.
Активними учасниками АХРР були: Бродський Ісак Ізраїльович (1883-1939), Йогансон Борис Володимирович (1893—1973), Самохвалов Олександр Миколайович (1894-1971) Касаткін Миколай Олексійович (1859-1930), Богородський Федір Семенович (1895-1959), Греков Митрофан Борисович (1882-1934), Радімов Павло Олександрович (1887-1967), перший голова АХРР Герасимов Олександр Михайлович (1881-1963) Архипов Абрам Юхимович (1862-1930) Є. Кацман, Г. Ряжський, Ю. Чепцов та ін.
АХРР мала численні філії, зокрема в Києві і Полтаві. Вона організовувала великі тематичні виставки. У виставці «Життя і побут народів СРСР» (1927) брали участь укр. художники.
Джерела