Вічо Дімов Іванов, (*, Петров-Дол — †) — болгарський письменник, літературний та художній критик.
Біографія Під час навчання в Художній академії (1928–1931) дебютував у журналі «Болгарська думка», редактором якого був Міхаіл Арнаудов. Член БКП з 1944, директор Болгарського культурного центру в Варшаві в 1958–1964 роках. Міхаіл Арнаудов посвятив свою книгу «Хто для нас Іван Вазов» (1970) «Вічо Іванову — приятелю та письменнику». В архіві Арнаудова знаходяться рідкісні документи, що свідчать про близькі стосунки з Вічо Івановим.Емил Димитров, «Вожд и филолог (Михаил Арнаудов през 1944–1954 г.: документално изследване)», бел. 46 , електронно списание LiterNet, 20.04.2004, № 4 (65)
Бібліонграфія Шлях Василя Левскі на шибеницю. Отецъ Паісій (Пътят на Васил Левски до бесилката. Отецъ Паисий), 1935, 35 с. Там, де співає Влтава (Там, гдето пее Вълтава). София: Български писател, 1956, 90 с. Люди мистецтва (Хора на изкуството). София: Наука и изкуство, 1957, 233 с. Далеке і близьке (Далечни и близки). София: Български писател, 1968, 250 с. Ценко Бояджієв (Ценко Бояджиев). София: Български художник, 1968, 34 с. Майстри сцени (Майстори на сцената). София: Наука и изкуство, 1975, 148 с.
Примітки