Неллі Володимирівна Уварова (; , Мажейкяй) — російська акторка театру, кіно і дубляжу.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»Центр «Миротворець»: Уварова Неллі Володимирівна.

Біографія Народилася в Мажейкяй (Литва) 14 березня 1980, в змішаній російсько-вірменській родині.

Батько — Володимир Георгійович — інженер-будівельник, мати — Галина Григорівна, за професією економіст, працювала викладачем спортивної гімнастики. старша сестра Олена — дизайнер. Дочка — Ія, народилася 7 квітня 2011 року.

Закінчила ВДІК (майстерня Г. Тараторкіна).

Лауреатка двох читцівських конкурсів: Конкурсу читців ім. Якова Смоленського (училище ім. Щукіна) і Всеросійського студентського конкурсу читців ім. В. Яхонтова (Санкт-Петербург, 2001).

З 1999 починає зніматися в кінострічках.

З 2001 — є провідною актрисою Російського академічного Молодіжного Театру (РАМТ), де грає різнопланові ролі, від Еллі в «Чарівнику смарагдового міста» до Наталі Герцен в гучному «Березі Утопії».

У 2004 отримала премію за найкращу жіночу роль на Міжнародному фестивалі «Веселка» (Моновистава «Правила поведінки в сучасному суспільстві»). Після виходу цієї вистави актрису номінували на премію «Золота Маска».

У 2005 актрису запрошують на головну роль серіалу «Не родись красивою», в якому виконує роль «чарівної дурнушки» — Катерини Пушкарьової. На знімальному майданчику працює разом з рідною сестрою Оленою Уваровою. Олена — художник по костюмах.

У 2006 на екрани виходить перший повнометражний фільм за участю (не рахуючи епізоду в «Бумері») «Я залишаюсь» Карена Оганесяна.

У 2007 отримує запрошення на роль Віри в 40-серійному серіалі «Атлантида», який з успіхом пройшов на каналі СТС (Росія) і 1+1 (Україна).

У 2011 стає ідейним натхненником та організатором проекту «Наївно? Дуже» — інтернет-магазин авторських подарунків, який створений для просування виробів дітей з важкими обмеженнями життєдіяльності, що проходять навчання майстерності у творчих майстернях Коледжу № 21.

Визнання та нагороди «Грант Микити Михалкова» — ВДІК, Москва, 1998. «За найкращу акторську роботу» — Міжнародний кінофестиваль, Мілан, 2000. (Фільм «Полетіли») «за найкращу жіночу роль» — Міжнародний фестиваль ВДІК, Москва, 1999 год. (Фільм «Полетіли») «Премія за успіхи у навчанні від Фонду Ролана Бикова» — ВДІК, Москва, 2000 рік. «Премія „За внесок у розвиток кіномистецтва“ від Фонду Бондарчука» — ВДІК, Москва, 2001. Лауреат двох читацьких конкурсів: Конкурсу читців ім. Якова Смоленського (училище ім. Щукіна) та Всеросійського студентського конкурсу читців ім. В. Н. Яхонтова (Санкт-Петербург) за читацьку програму за романом Нодара Думбадзе «Закон вічності», 2001 рік. «Премія за успіхи у навчанні від Кіноцентру» — ВДІК, Москва, 2000—2001 роки. Премія за найкращу жіночу роль на Міжнародному фестивалі «Веселка» — (моноспектакль «Правила поведінки в сучасному суспільстві») 2004. Номінація на театральну премію «Золота Маска» — (моноспектакль «Правила поведінки в сучасному суспільстві») 2005. Номінація «Зваблива жінка» «на театральну премію Чайка» — (за роль Наталі Герцен у виставі «Корабельна аварія» другої частини трилогії «Берег Утопії») 2007 рік. Глядацька премія «ЖЖивий театр» в категорії «Найкраща жіноча роль» — (за роль Наталі Беєр у виставі «Подорож» першої частини трилогії «Берег Утопії») 2008 год. Театральна премія МК «за найкращу жіночу роль» у категорії напівметри — (за роль Наталі Герцен у виставі «Корабельна аварія» другої частини трилогії «Берег Утопії») 2008 год. Почесний диплом Російського союзу правовласників (РСП) «За внесок у російський кінематограф та театральне мистецтво» та грант Національного фонду підтримки правовласників, заснованого РАО та РСП, проекту «Наївно? Дуже» 2011. Медаль Федеральної служби судових приставів «За заслуги» за створення позитивного образу судового пристава в серіалі «Колишня дружина» 2013 рік

Творчість

Ролі в кіно

Озвучування 2004 — «Марина Цвєтаєва. Пристрасті за Мариною» (озвучування) Лісістрата Чарівник Смарагдового міста — Еллі Артур і мініпути — принцеса Селенія Горе від розуму — Єлизавета

Театральні роботи

РАМТ 1998 — «Маленький лорд Фаунтлерой» Ф. Бернетт. режисер: Анна Некрасова — Кульгавий хлопець 1999 год — «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері. Режисер: Олексій Бородін — Аліса. 1999 год — «Сон з продовженням» Сергія Михалкова. Режисери: Олексій Бородін, Михайло Кісляров 1989 — «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена Тімоті Мейсона. Режисер: Джон Кренні (США) — Емі Лоренс 1999 год — «Незнайко-мандрівник» Н. Носова. Режисер: Олексій Блохін — Сніжинка 2001 — «Лоренцаччо» Автор — Альфред де Мюссе. Режисер: Олексій Бородін — Луїза Строцці. 2002 — «Ераст Фандорін» Автор: Б. Акунін. Режисер: Олексій Бородін. Роль — Ліза Еверт-Колокольцева 2003 — «Таня» Олексія Арбузова. Режисер Олександр Пономарьов — Дуся 2003 год — «Тінь» Е. Л. Шварца. Режисер: Юрій Єрьомін — Аннунціата 2003 год — «Правила поведінки в сучасному суспільстві» Просто лекція (моноспектакль) Ж.-Л. Лагарс. Режисер: Олександр Назаров — Лектор 2004 рік — «Чарівник смарагдового міста» О. М. Волкова. Режисери: Олексій Блохін, Олексій Веселкін — Еллі 2004 год — «Ідіот» Ф. М. Достоєвського. Режисер: Режис Обадія (Франція) — Аглая Єпанчина 2004 год — «Forever» Аурні Ібсен (Ісландія). Режисер: Райво Трас — Сусанна 2005 рік — «А зорі тут тихі…» Бориса Васильєва. Режисер: О. С. Устюгов — Соня Гурвич 2007 рік — «Берег Утопії» (Трилогія: «Подорож» («Voyage»), «Корабельна аварія» («Shipwreck») та «Викинуті на берег» («Salvage»)) Тома Стоппарда. Режисер: Олексій Бородін — Наталі Беєр, Наталі Герцен, Мері Сатерленд 2008 — «Червоне та Чорне» Юрія Єрьоміна (за романом Стендаля). Режисер: Юрій Єрьомін — Пані де Реналь 2009 — «Під тиском 1-3» (нічний проект) Роланда Шиммельпфенніга. режисер: Єгор Перегудов — Ангеліка 2009 — «Майже насправді» Тоона Теллеген. Режисер: Катерина Половцева — Ласка, Метелик 2010 — «Червоні вітрила» А. Гріна. Режисер: Олексій Бородін — Мері 2010 — «Нічия триває мить» Іцхокас Мерас. Режисер: Міндаугас Карбаускіс —Рахіль Ліпман, Марія Блажевська, Она Клімене 2010 — «Доказ» Девід Оберн. Режисер: Кшиштоф Зануссі — Кетрін 2010 — «Чехов-гала» А. Чехов. Режисер: Олексій Бородін — Змеюкіна

Спектаклі в інших театрах 2002 — «Російське свято» за оповіданнями І. Буніна. Режисер: Олександр Назаров — Полічка («Театральна майстерня Тараторкіна») «Одкровення князя Касатського» за повістю Л. Толстого «Отець Сергій». Режисер — Олександр Назаров — Поленька («Театральна майстерня Тараторкіна»). 2002 рік — «Арабська ніч» Роланд Шіммельпфеннінг. Режисер: Олександр Назаров — Фатіма («Театральна майстерня Тараторкіна» в рамках фестивалю «NET-2002») 2002 год — «Любов на темній вулиці» Ірвіна Шоу. Режисер: Сергій Пікалов — Муму Банарі-Коінталь (Театральна студія Вищої школи економіки) 2005 — «Три сестри» А. П. Чехова. Режисер: Деклан Доннеллан (Declan Donnellan) — Ірина («Ле Жемо» (Франція) в рамках Міжнародного Чеховського фестивалю) 2007 рік — «Найдорожче — безкоштовно» Юкіо Місіма. Режисер: Юрій Єрьомін — Кадзуко («Інтер Концерт Продакшн») 2008 — «Старший син» А. Вампілова. Режисер: Сергій Надточев — Ніна («Добрий театр») Останнім часом Неллі в спектаклі не грає 2009 — «Жених з того світу» комедія дель арте за мотивами п'єси Карло Гольдоні «Слуга двох панів». Режисер: Олексій Кирющенко — Беатріче (Театральна компанія «Т-ATRE») 2010 — «Всі мої сини» Артур Міллер. Режисер: Кшиштоф Зануссі — Енн Дівер («Загальнонаціональна програма „У колі родини“») 2011 — «Ханума» Авксентій Цагарелі. Режисер: Андро Енукідзе — Ханума («Театр Міленіум») 2013 — «Сусід на тиждень, не більше» Мішель Клемон. Режисер: Валерій Гаркалін — Софі Театральне агентство «Арт-Партнер XXI»

Примітки

Посилання Архівований сайт (архів) Проект «Наївно? Дуже» Мистецтво особливих людей

Неллі Уварова на сайті peoples.ru Неллі Уварова на сайті RUSactors.ru Неллі Уварова на сайті «Наш фильм.ru»