Kinder, Küche, Kirche ( — ) або «три Ка» — усталений німецькомовний вислів, що описує основні історичні уявлення про соціальну роль жінок в консервативній німецькій системі цінностей. Вираз мав на увазі обмеження інтересів жінки лише трьома сферами: вихованням дітей, готуванням їжі та відвідуванням церкви. Останні десятиліття часто використовується з іронією, зокрема прихильницями фемінізму.
Варіанти фрази В сучасних варіантах, вислів «Три К» зрідка вживався у варіанті чотирьох К «Kinder, Küche, Kirche, Kaiser», коли до звичних трьох додається ще кайзер (імператор). Також існує варіант, коли четвертим словом є «Kleider» — «одяг». або й «5 К», де обігрується крім Діти (Kinder), Кухня (Küche), Церква (Kirche), ще різноманітні варіанти Кайзер (Kaiser), Одяг (Kleider), Кімнати (як покої, світлиці, їдальня чи апартаменти для гостей) (Kammer), Підвал чи Комора (Keller).
Походження виразу Авторство фрази, як правило, приписується останньому німецькому Кайзеру Вільгельму II або ж його дружині Августі-Вікторії. Вона, ймовірно, перейняла її з одного зі схожих більш ранніх німецьких висловлювань. Найвідоміші з них перераховані у другому томі німецьких прислів'їв «Словник: Скарбниця німецького народу» (), який було опубліковано в 1870 році Карлом Фрідріхом Вільгельмом Вандером; де Вандер посилається на Йоганнеса Матезіуса, лютеранського богослова XVI ст.:
Також Карл Вандер додає ще одну подібну фразу, яка вперше з'явилася в колекції 1810 року німецьких прислів'їв «Die weisheit auf der gasse: oder Sinn und geist deutscher sprichwörter» () німецького католицького богослова Йогана Міхаеля Сайлера.:
У 1844 році німецька «Zeitung für den deutschen Adel» () опублікувала цей останній вислів у своїй традиційній останній сторінці, як характеристику коротких заяв.
, коли в ході Реформації змінювалися уявлення про роль сім'ї та жінки в суспільстві. Якщо в Середньовіччі шлюб був менш бажаним для людини, ніж чернецтво, оскільки жінки вважалися винними у первородному гріху, то протестанти розглядали сім'ю як інститут, у якому людина здійснює своє спасіння. Водночас, жінки ставали непідзвітними своїм чоловікам у питаннях віри.
За твердженням дослідниці , в німецькому суспільстві вислів «Kinder, Küche, Kirche» став поширеним лише у 1970-х рокахSylvia Paletschek. Kinder, Küche, Kirche. In: Étienne François, Hagen Schulze (Hrsg.): Deutsche Erinnerungsorte. Bd. 2. Beck, München 2001, ISBN 978-3406-59-142-6, S. 419–433.
Фемінізм Цей вислів став одним із утілень боротьби фемінізму за рівноправ'я жінки в суспільстві в розрізі розширення сфери інтересів, прав та вивільнення з-під догмату цих «трьох Ка» жінок, вкладаючи в нього інший відтінок щодо трактувань. Фраза почала з'являтися у своєму нинішньому вигляді та значенні в письмовій формі на початку 1890-х років. Марі С. Ремік описала у своїй праці «Подорож до жінки», що вперше з'явилася в Англії в 1892 році. Цю фраза вона кілька разів використала протягом 1890-х років у своїх ліберальних листах та виступах: У серпні 1899 р., на той час впливова британська ліберальна газета «The Westminster Gazette» розповіла про цю історію, згадавши також і четверту «К». Розповідь під назвою «Американська леді і Кайзер. Чотири К імператриці» описує аудієнцію, яку Кайзер Вільгельм ІІ дає двом американським суфражисткамThe American Lady and the Kaiser. The Empress's four K's, in: Westminster Gazette, 17. 8. 1899, S. 6.. Вислухавши їх, Кайзер відповівPaletschek, Sylvia, Kinder – Küche – Kirche :
Згадування Кайзера також зустрічається в 1911 р., в книзі Шарлотти Перкінс Гілман «The man-made world» (). Одна з базових праць фемінізму — книга 1967-го року американської феміністки названа: «Kinder, Küche, Kirche as Scientific Law: Psychology Constructs the Female» («KKK як науковий закон: психологія створює жінку»).
Примітки