Катерина Якимівна Шевченко, до шлюбу Бойко ( 1785 — ) — українська селянка-кріпачка, мати поета, художника та громадського діяча Тараса Шевченка, якій присвячено ряд його віршів.

Життєпис

Походження

Катерина Якимівна народилася близько 1785 року в селі Моринці (нині — Звенигородський район Черкаської області), в родині тяглих селян-середняків.

Її батьками були Яким Омелянович Бойко (1757 — 4 жовтня 1833) та Бойко Параскева Іванівна (1761 — 18 лютого 1812). Родина Бойків була досить заможною за селянськими мірками. У господарстві вони мали велику пасіку з 32 вуликами та два власні воли, які використовували і для обробітку землі, і як гужовий транспорт.

У родині виховувалося семеро дітей, серед яких Катерина була четвертою: Варвара, 1774 р.н.; Матрона, 1779 р.н.; Дарія, 1781 р.н.; Катерина, 1785 р.н. Павло, 1788 р.н. Євдокія, 1793 р.н. Ганна, 1796 р.н. Після ІІ поділу Речі Посполитої в 1793 році територія Правобережної України, включно з Моринцями, була окупована Російською імперією, а її мешканці — закріпачені. Не оминула участь закріпачення і родину Катерини Якимівни, яка стала кріпаками смоленських поміщиків Енгельгадтів.

Шлюб та подружнє життя

3 листопада 1801 року Катерина у 16 років стала дружиною 19-річного Григорія Івановича Шевченка, уродженця сусідньої Кирилівки. Церемонія відбулася в церкві Св. Івана Богослова в Моринцях.

Сім'я проживала в селі Кирилівка (нині Шевченкове) Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області), звідки був родом її чоловік.

У 1811 сім'я переїхала до села Моринці Звенигородського повіту, де жив батько Катерини — Яким Бойко. В Моринцях вона народила сина Тараса, який був її шостою дитиною.

Після конфлікту з колишнім власником хати у Моринцях Копієм Федором Савовичем подружжя знову повернулося в Кирилівку (1815 р.), де купили собі хату з подвір'ям у Тетерюка за 200 рублів асигнаціями.

У шлюбі Катерина Шевченко народила восьмеро дітей. Двоє померли у дитячому віці.

Смерть і поховання

Катерина Якимівна померла року у віці приблизно 38 років. Поховали її на загальному цвинтарі, відповідно до тодішніх звичаїв та церковного порядку.

Запис № 6 у метричній книзі села Кирилівка від 20 серпня 1823 року:

Також в метричній книзі зазначено, що покійну ховав кирилівський священник ієрей Григорій Кошиць.

Після смерті Катерини Шевченко її чоловік залишився з п'ятьма дітьми на руках, найстарша Катерина на той час вже була одружена й мешкала з чоловіком в с. Зелена Діброва.

Під впливом антирелігійної кампанії в радянський період виникла легенда, що Катерина Якимівна Шевченко, мати Тараса Шевченка, була похована у садку за хатою — на власному подвір'ї в селі Кирилівка (нині с. Шевченкове), нібито згідно з її останньою волею:

На цьому місці ще в 1930-х роках облаштовано меморіал, який пізніше кілька разів оновлювали, встановивши мармурову, а згодом гранітну плиту з написом:

Згодом краєзнавці, історики і музейники ретроспективно вибудували версію про «останню волю матері» й відвідування цієї могили самим Шевченком у 1859 році, посилаючись на біографів Чалого та Кониського. Проте в їхніх текстах немає жодної згадки про поховання в саду чи про існування такого місця.

Ця більшовицька вигадка, включена до офіційних радянських довідників та до переліку об'єктів культурної спадщини, сприймається як факт і досі. Хоча, згідно церковних канонів жоден священник не наважився б відспівувати та поховати померлу людину за межами кладовища.

Діти Катерина ( — ); Параска (—); Марія (—); Микита ( — ); Тарас ( — † ); Ярина  — † ); Марія ( — † ) — осліпла в 3 роки, жила у брата Микити; Йосип ( — † бл. 1878).

Образ в літературі «… де мати повивала / Мене малого і вночі / На свічку Богу заробляла / Поклони тяжкії б'ючи, / Пречистій ставила, молила, / Щоб доля добрая любила / Її дитину…» («І виріс я на чужині»)

«Не називаю її раєм, / Тії хатиночки у гаї / Над чистим ставом край села, / Мене там мати повила / І, повиваючи, співала, / Свою нудьгу переливала / В свою дитину…» («Якби ви знали, паничі»)

Смерть матері Тарас Шевченко описав у вірші «Якби ви знали, паничі»: «Там матір добрую мою, / Ще молодую, у могилу / Нужда та праця положила».

Примітки

Джерела

Шевченко Катерина Якимівна Тарасова мати — Катерина Якимівна Бойко Три Марії — три сестри. Рідні Д. Красицький. Родовід / Дмитро Красицький // Слово і час. — 1991. — № 5. — С. 88.

Посилання