Кінематограф Мадагаскару — індустрія виробництва, розповсюдження, зберігання та демонстрування художніх і документальних фільмів на території Мадагаскару. Цілком оригінальні мадагаскарські фільми відсутні, усі фільми зняті за підтримки закордону. Країна ніколи не знімали власним коштом власне кіно і була лише майданчиком, або співпрацювала у виробництві фільмів.
Історія
Поява перших малагасійскіх фільмів (1937—1960) Вперше кінематограф був представлений в 1896 році французькими колонізаторами в єдиному кінотеатрі країни в Антананаріву. У наступні роки відкрилися інші «кімнати з екранами», дистрибуцією займалися італійські підприємці, а до 1930 року кіно стало доступно в багатьох районах країни. У 1937 році режисер Філіп Раберудзу зняв документальний фільм «Мучениця Расалама» (), що вважається першим національним фільмом і розповідає про протестантську мученицю.
У 1950-ті роки з'явилися перші художні фільми: «Ітуерам-булафуці» (), «Бігорн, капрал Франції» () спільно з Францією.
Розповсюдження іноземних фільмів (1960—1975) З набуттям незалежності в 1960 році, кіно Мадагаскару перебувало під впливом материкової Африки. У результаті політичних змін в 1972 році на Мадагаскарі показували радянське і східноєвропейське кіно, а також італійські спагеті-вестерни. До того ж в 1975 році всі кінотеатри були націоналізовані. Протягом цього періоду з'явилися такі значущі фільми як «Аварія» () режисера Бенуа Рамампі (), «Повернення» (1973) режисера Ігнасіо Рандрасана Сулу () і «На розсуд» () режисера Жюстіна лімба Махараву ().
Розвиток національного кінематографу (1975—2000) Незважаючи на те, що всі кінотеатри закрилися до 1980 року, фільм «Хвилювання» () режисера Раймона Радзаунарівелу () був представлений на фестивалі в Карфагені і Каннах.
Від повного державного контролю кінематограф позбувся в 1990 році.
Більшу частину ко-продукції досі складають фільми про флору і фауну острова. Культура і міфологія Мадагаскару відображена в спільному з Францією фільмі — «Оповідання з Мадагаскару» ().
Найбільш значним режисером ігрового кіно є Раймон Радзаунарівелу, який зміг представити ще один свій фільм «Коли зірки зустрічають море» () на фестивалі в Каннах.
Пожвавлення (2000-ті) У 2000-х відзначається пожвавлення малагасійського кінематографу, допомогу якому надає держава. За прикладом французького Національного Центру Кінематографії (CNC) створюється Фонд підтримки малагасійського кінематографу (Le fonds de soutien malgache au développement cinématographique national).
У країні проходять перші кінофестивалі: у 2000 році — фестиваль документального кіно, в 2006-му — шостий Міжнародний Фестиваль острівного фільму. Успіхом користувалися стрічки: «Дороги життя» (Vakivakim-piainana, 2006) і «Пірати» (Piraty) режисерів Ж. Разафіндракуту і М. Разафімандімбі.
Мадагаскарські фільми за роками Fara
1937 Мучениця Расалама
1988 Tabataba
1996 Коли зірки зустрічають море
2004 Соулі
2005 Adrenaline Hunters: The Movie Махалео
2007 Coast to Coast Madagascar
2008 Мадагаскар: Містичний, Чарівний, Пам'ятний
2010 Вас коли-небудь жалили мертві бджоли?
2012 Революція Musicwood Terra Sacra Time Lapses The Tropic of Capricorn: A Time-lapse Journey
2013 Велома, над водою
2014 Острів лемурів: Мадагаскар
Див. також Мадагаскар Кінематограф Африки
Посилання History of Cinema in MADAGASCAR | filmbirth.com Про кіно на Мадагаскарі — Клуб Друзів Мадагаскару Фільми Мадагаскару