Анна Прусська, повне ім'я Марія Анна Фредеріка Прусська, (; 17 травня 1836 — 12 червня 1918) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Карла Прусського та Марії Саксен-Веймар-Айзенахської, дружина титулярного ландграфа Гессен-Кассельського Фрідріха Вільгельма.

Біографія

Дитинство та юність Анна народилась 17 травня 1836 року в Берліні. Вона стала третьою дитиною та другою донькою в родині принца Карла Прусського та його дружини Марії Саксен-Веймар-Айзенахської. Новонароджена мала старшу сестру Луїзу та брата Фрідріха Карла.

Зростала дівчинка в родинному палаці в Берліні та заміській резиденції Ґлініке. Статки родини були великими, з дитинства вона була оточена витворами мистецтва та рідкісними речами. Сама Анна також цікавилась мистецтвом, полюбляла музику, стала доброю піаністкою.

Отримала протестантське виховання, згідно з традиціями прусського королівського оточення. Релігійна освіта була доручена Людвігу Августу Боллерту.

Під час революції 1848 року сім'я залишилась у Берліні, в той час, як багато членів королівської родини, у тому числі, кронпринц Вільгельм, виїхали до Англії.

У 1850 році, після поразки революції, Пруссія спробувала об'єднати більшість німецьких держав на противагу Австрійській імперії Габсбургів. Однак, під тиском Австрії та Росії, на зборах в Ерфурті в березні 1850 року, де мав розглядатися проект конституції для майбутньої німецької держави, декілька німецьких князів, що раніше підтримували Пруссію, виступили на боці Австрії. У листопаді 1850, згідно Оломоуцького договору, Пруссія остаточно відмовилась від планів асоціації проти Австрії. Цьому, великою мірою, сприяли суперечності на території Гессен-Касселя, що загрожували перейти у війну.Ольмюцький договір 1850

Згодом, у 1852 році, для закріплення примирення між країнами, відбулися заручини між спадкоємцем Гессен-Касселя Фрідріхом Вільгельмом та принцесою Анною Прусською. До того часу вона стала визнаною красунею і користувалася неабиякою популярністю при дворі. Дівчина полюбляла гарно вдягатися і пишністю нарядів, інколи, затьмарювала навіть саму імператрицю.

Наприкінці 1852 року Анну побачив в Берліні молодий імператор Франц Йосиф I. Закохавшись у принцесу, він мав намір одружитися з нею, однак, через особисті та політичні причини йому було відмовлено.

Шлюбне життя Анна вийшла заміж невдовзі після свого 17-річчя за 32-річного принца Фрідріха Вільгельма Гессен-Кассельського. Весілля відбулося 26 травня 1853 року у палаці Шарлоттенбург у Берліні. Для нареченого це був другий шлюб. Першу дружину він втратив дев'ять років тому, і це, значною мірою, вплинуло на те, що з Анною він був ввічливим, але емоційно дистанціювався.

Оселилася пара у палаці на вулиці Bredgade у Копенгагені. Фрідріх Вільгельм, хоч і відмовився від претензій на данській трон, продовжував жити в Данії. Анна там була офіційно представлена двору, а їхнього первістка хрестили у королівській купелі. Всього ж у подружжя народилося шестеро дітей, троє старших з яких вперше побачили світ у Копенгагені. Будинок пари був одним з осередків тогочасного салонного життя. Анна стала широко відома своєю гостинністю. Їх навідувало багато митців, у тому числі, казкар Ганс Крістіан Андерсен.

Після Дансько-прусської війни 1864 року родина переселилася до Німеччини.

Повернення до Німеччини Фрідріх Вільгельм сподівався успадкувати Гессен-Кассель, однак, під час австро-прусської війни 1866 року, Пруссія анексувала князівство, після того, як воно виступило на боці Австрії. Принц втратив можливість посісти трон, проте, у 1875 році став головою династії, після смерті Фрідріха Вільгельма I.

У Німеччині подружжя жило у палаці Вільгельмсхьое у Касселі, замку Румпенгаймер в Оффенбасі, маєтку Панкер поблизу Лютенбурга у Шлезвігу, які перейшли у їхнє суверенне володіння. В останньому народилися троє їхніх молодших дітей. У своїх будинках Фрідріх Вільгельм та Анна приймали таких відомих музикантів як Клара Шуман, Йоганнес Брамс, Юліус Штокхаузер, Антон Рубінштейн.

1880 року родина оселилася в замку Філіпсруе поблизу Ганау.

Восени 1884 року, за кілька місяців після весілля старшої доньки, Філіп Вільгельм помер у 63-річному віці від хвороби шлунка. Окрім нього, в 1880-х принцеса втратила двох дітей та зятя.

Сумні події, а також тривала дружба із архієпископом Майнцу Вільгельмом Еммануелем фон Кеттелером, привели до прийняття Анною 1901 року католицтва. Церемонія пройшла в інтимній обстановці 10 жовтня. Перед цим вона отримала листа від імператора Вільгельма II, який дуже несхвально висловився щодо її планів зміни релігії.

У квітні 1902 року Анна побувала у Римі, де мала приватну аудієнцію з папою Левом XIII. Тоді ж вона познайомилася із заступником секретаря, Джакомо делла К'єза, в майбутньому — Папою Римським Бенедиктом XV.

1918 року її особисто навідав імператор Вільгельм II, щоб вибачитися за висловлення ставлення з приводу релігії та примиритися. Померла Анна невдовзі після цього, в останній рік Першої світової. Її не стало у 82-річному віці 12 червня 1918 року. Папа Бенедикт XV передав помираючій особисте благословення. Церемонія прощання відбулася 17 червня в костелі Святого Антонія. Серед інших, на службі була присутня королева Нідерландів Вільгельміна.

На її прохання, поховали Анну в катедральному соборі Фульди під вівтарем Святої Анни,Собор Фульди неподалік від місця останнього спочинку Святого Боніфатія.

Родина Чоловік — Фрідріх Вільгельм Гессен-Кассельський

Діти: Фрідріх Вільгельм (1854—1888) — титулярний ландграф Гессен-Кассельський у 1884—1888 роках, загинув під час морської подорожі від Батавії до Сінгапуру, впавши за борт; одружений не був, дітей не мав; Єлизавета (1861—1955) — дружина кронпринца Анхальтського Леопольда Фрідріха, мала єдину доньку; Александр Фрідріх (1863—1945) — титулярний ландграф Гессен-Кассельський у 1888—1925 роках, був одружений з баронесою Ґізелою Штокхорнер фон Штарайн, фрейліною Гільди Баденської; Фрідріх Карл (1868—1940) — номінальний король Фінляндії 9 жовтня—14 грудня 1918 року, титулярний ланграф Гессен-Кассельський у 1925—1940 роках, був одружений з Маргаритою Прусською, мав шестеро синів; Марія Поліксена (1872—1882) — померла у віці 10 років від остеомієліту; Сибілла Маргарита (1877—1925) — дружина барона Фрідріха фон Вінке, мала двох синів.

Генеалогія

Нагороди Орден Луїзи (Королівство Пруссія); Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія).

Примітки

Література Kapistran Romeis: «Prinzessin Anna von Preußen», Herder Verlag, Freiburg, 1925 John Röhl: «Kaiser, Hof und Staat. Wilhelm II. und die deutsche Politik», München, 1988, S. 106

Посилання Гогенцоллерни Профіль на Geneall.net Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Анни Прусської Генеалогія Фрідріха Вільгельма Гессен-Кассельського