«Конан-варвар» () — американський фентезійний кінофільм режисера Маркуса Ніспела за мотивами творів Роберта Говарда про Конана, що вийшов на екрани в 2011 році.

Робота над фільмом тривала з кінця 1990-х років і спершу він планувався як продовження «Конана-руйнівника» (1984). Розробка стартувала і переривалася декілька разів, зрештою призвівши до окремої історії, активна робота над якою почалася тільки в 2010 році.

Фільм показує походження Конана та його пошуки помсти за свого батька, вбитого воєначальником Зімом, одержимим пошуками чарівної маски.

«Конан-варвар» став касовим і критичним провалом. Фільм зазнав широкої критики за поверхневі характери персонажів, надмірно простий сюжет і засилля комп'ютерної графіки.

Сюжет У вигадану Гайборійську еру чаклуни створили Маску Ахерона, володар якої міг би підкорити весь світ. Щоб перешкодити цьому, шамани розбили Маску та сховали її частини серед варварських племен.

Конан — син вождя кімерійців і коваля Коріна; його мати народила Конана на полі бою. Змалку він ріс під наставництвом батька вправним, але нерозсудливим і запальним воїном. Корін стурбований нестриманістю сина та дає йому настанову на прикладі меча, який кується у вогні, а загартовується у крижаній воді. Одного разу на село Конана нападає Халар Зім, мета якого — зібрати частини Маски Ахерона, щоб воскресити свою дружину-чаклунку Маліву, та завоювати Гайборію. Він захоплює Коріна та пропонує стати на його бік. Вождь відмовляється; та дочка Зіма, Марік, знаходить сховану частину Маски. Конан відрубує одному з поплічників Зіма, Люціусу, носа. За це Зім змушує Коріна й Конана тримати над головою чан з розплавленим металом, очікуючи, що метал уб'є когось із них. Корін приймає смерть; Конан забирає батьків меч і покидає село в пошуках помсти.

Через роки Конан стає піратом і продовжує полювати на Зіма. Біля міста Мессантія він зустрічає злодія Ела-Шана, якого переслідує работорговець Люціус. Конан дозволяє захопити себе разом з Ела-Шаном, щоб потрапити до табору лиходія. Катуючи Люціуса, Конан дізнається, що Зіму ще потрібна нащадка чаклунів, які створили Маску. Конан дотримується слова, що не вб'є Люціуса, але віддає його звільненим рабам, які забивають свого мучителя до смерті.

Зім та його дочка Марік, нападають на Шайпурський монастир, серед черниць якого повинна бути нащадка чаклунів. Наставник Фассір каже своїй учениці Тамарі тікати, знаючи, що саме її шукає Зім. В розмові з Фассіром з'ясовується, що ченці спалили Маліву за чаклунство. Зім убиває Фассіра та посилає за Тамарою загін. Конан рятує Тамару й захоплює правицю Зіма, Рімо. Той підмовляє Конана віддати Тамару Зіму за винагороду. Конан веде обох до табору Зіма, але вирішує використати Тамару як приманку. Він запускає Рімо з требушета, запхавши йому до рота записку з призначенням місця зустрічі в покинутій Шайпурській заставі.

Зім і Марік прибувають на заставу. Зім впізнає в Конані хлопчика, якого він залишив живим багато років тому. Марік створює з піску воїнів, і під час бою ранить Конана отруєним бумерангом. Тамара підриває бочки з нафтою і стрибає разом із Конаном у море.

Вони повертаються на піратський корабель Конана, де він одужує. Корабель потім атакують воїни Зіма, але Конан та його банда перемагають їх. Конан вирушає до королівства Зіма. Доргою Ела-Шан розповідає Тамарі про звичаї варварів, шляхетніші за звичаї «цивілізованих народів». Конан і Тамара проводять ніч разом, займаючись пристрасним сексом. Наступного дня, коли вона повертається до корабля, Тамару захоплюють люди Зіма.

Конан просить Ела-Шана допомогти проникнути до замку Зіма під назвою Кор-Кала. Тим часом Зім використовує кров Тамари, щоб полагодити Маску. Конан з товаришем-злодієм знаходять таємний прохід до замку. Зіткнувшись із монстром зі щупальцями, який охороняє підземелля Зіма, Конан вривається на церемонію в глибині замку. Він звільняє Тамару та бореться із Зімом, зрештою повернувши меч, який Марік вкрала у його батька. Він також відрубує руку Марік, і скидає чаклунку на гострий стовп.

Конан і Тамара опиняються в пастці на мосту, коли Зім використовує силу маски, щоб викликати привида своєї дружини. Привид починає вселятися в Тамару. Конан руйнує міст, в результаті чого Зім падає в лаву внизу, поки він і Тамара тікають.

Повернувши Тамару на її батьківщину, Конан вирушає до свого рідного села, задоволений тим, що виконав сподівання батька.

У ролях

Знімальна група Режисер — Маркус Ніспел Сценарист — Томас Дін Доннеллі, Джошуа Оппенхаймер, Шон Худ Продюсер — Джон Балдеччі, Боаз Девідсон, Джо Гатта Композитор — Тайлер Бейтс

Створення Наприкінці 1990-х років обговорювалося продовження «Конана-варвара» після «Конана-руйнівника», про старішого Конана під назвою «Король Конан: Залізна корона»; однак через обрання Арнольда Шварценеггера (виконавця ролі Конана) губернатором Каліфорнії у 2003 році, цей проєкт було закрито. Подальші спроби тривалий час були невдалими.

Компанія Warner Bros. намагалася залучити сестер Вачовскі, Джона Міліуса та Роберта Родрігеса, але ніхто з них не просунулися в реалізації проєкту далеко. У 2006 році найняли Боаза Якіна, щоб розпочати заново. В червні 2007 року права повернулися до Paradox Entertainment, хоча всі чернетки залишилися у Warner Bros. Генеральний директор Paradox Фредрік Мальмберг повідомив Variety, що в компанії не побачили задовільного прогресу над фільмом. Після цього Paradox продавала права на аукціоні, і фільмом зацікавилися New Line Cinema, Hollywood Gang та Millennium Films. У серпні 2007 року було оприлюднено новину, що Millennium придбала права на проєкт за нерозголошеними умовами, причому Мальмберг повинен бус тати співпродюсером. Виробництво мало би розпочатися навесні 2006 року.

Написанням сценарію зайнялися Томас Дін Доннеллі, Джошуа Оппенгеймер, Шон Худ та Ендрю Лобел. У січні 2010 року Джейсона Момоа обрали на роль Конана. Фільмування відбувалося на кіностудії Nu Boyana у Софії, Болгарія, а також в різних інших місцях по всій Болгарії.

Сприйняття Фільм отримав загалом негативні відгуки. На Rotten Tomatoes його схвалили 25 % критиків, із середньою оцінкою 4,3/10. Консенсусна думка вебсайту зазначає: «Хоча його безжальна, кривава жорстокість більше відповідає книгам Роберта Говарда, „Конан-варвар“ відмовляється від тривимірних персонажів, діалогів та акторської гри на користь непотрібних 3D-ефектів». На Metacritic фільм отримав середню оцінку 36 зі 100, що вказує на «загалом несхвальні» відгуки.

Кім Ньюмен у Empire описав «Конана-варвара» як фільм як наслідування не попередніх екранізацій оповідань Роберта Говарда, а «Яструба-душогуба» (1980) чи «Меча і чаклуна» (1982), при цьому позбавлене властивої їм дрібки гумору. Місце дії, як вказав критик, постійно змінюється без потреби, а персонажі «з'являються в кадрі, борються поруч із Конаном або проти нього, зникають або гинуть, не намагаючись представитися». «Конан-варвар» також зазнав критики за «брудний, потворний, сірий вигляд».

Джим Вейвода на IGN оцінив якість виробництва як «досить пристойну для фільму середнього рівня», проте писав, що персонажі пласкі і тільки Перлман, граючи батька Конана, викладається на повну. Фільм набагато кращий за «Конана-руйнівника», та йому все ж бракує розмаху, багатства піднятих тем і діалогів. Момоа непогано справляється з роллю воїна-варвара, хоча й «менш трагічний» за Конана у виконанні Шварценеггера.

Джеймі Н. Крістлі у Slant описав його як «невдалий фільм», який більше цікавиться банальними фільмами 1980-х, ніж їхнім прототипом — банальними оповіданнями 1930-х. «Конан-варвар», за словами критика, виглядає дуже дешево, а його персонажі непривабливі.

Згідно зі Screen Rant, хоча Джейсон Момоа був ідеальною заміню Арнольда Шварценеггера, поверхневий сценарій фільму стримував його потенціал. Замість того, щоб вшанувати тексти Конана та зробити цінне доповнення до них, фільм більше зосереджувався на залученні якнайширшої авдиторії.

Примітки

Посилання