Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) — художній музей у м. Києві, Україна. Розташований у будинку Федора Терещенка (кін. XIX — поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).

Колекція музею становить понад 14 тисяч творів — від іконопису до сучасного українського мистецтва.

Музей має дві філії: Мистецький центр "Шоколадний будинок" (вул. Шовковична 17/2) (до 2012 року — Дитяча картинна галерея) і Міський центр реставрації та експертизи музейних експонатів (вул. Терещенківська, 9).

Історія Музей відкрито 12 листопада у 1922 році за сприяння Всеукраїнської академії наук під назвою Київська картинна галерея. Основу колекції становили націоналізовані художні цінності, зібрані у спеціальний музейний фонд, серед яких були приватні зібрання, зокрема колекція родини українських промисловців і меценатів Терещенків.

Відомі історичні назви Київська картинна галерея (з 1922)Про музей // Київський національний музей російського мистецтва Національна картинна галерея (початок ) Київський державний музей російського мистецтва (з 1936) Музей російського мистецтва імені РєпінаНатюрморт на чотири мільйони доларів // Валентина Клименко, «Україна Молода», 16.05.2008 Київський музей російського мистецтва (2007)Маньковська Р. В. Київський музей російського мистецтва // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл. Київський національний музей російського мистецтва (по 2017)Київський національний музей російського мистецтва висловив незгоду з ініціативою столичної влади перейменувати музей Національний музей «Київська картинна галерея» (з 2017)

У перші роки існування галереї експозиція налічувала приблизно 200 експонатів. Надалі колекція поповнювалася завдяки надходженням із Центрального музейного фонду, закладів та організацій Києва та музейним обмінам. До каталогу-путівника галереї, укладеного її першим директором А. Дахновичем 1928 року, увійшло майже 300 творів. 1936 року назву музею було змінено на Музей російського мистецтва.

На початку 1940-х рр. музей мав одну з найвідоміших художніх колекцій тодішнього СРСР. Під час Другої світової війни основну частину зібрання було евакуйовано радянською владою до Уфи, тоді як ту, що залишилася в окупованому Києві, нацистська окупаційна влада вивезла за кордон. Унаслідок було втрачено близько 1500 творів. Відновлення колекції в повоєнні роки здійснювалося через спеціальні закупівельні комісії, обмін між музейними установами та приватні дарунки. Музей сформував експозицію, проводив активну виставкову, науково-дослідну та освітню роботу.

З відновленням Україною незалежності діяльність музею зосередилася на збиранні та експонуванні творів українських художників. Значний вклад в розвиток музею та поповнення зібрання вніс Юрій Вакуленко, який працював директором з 2004 по 2024 роки. Від 2014 року проводиться робота з переосмислення власної колекції в межах процесу деколонізації культурної спадщини, зокрема повернення привласнених Росією імен до їхніх автентичних національних культурних контекстів. 2011 року музей отримав статус національного, а 2017 року за рішенням Київської міської ради йому було повернено історичну назву — Національний музей «Київська картинна галерея». Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик».

Колекції Колекція налічує понад 14 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та декоративно-ужиткового мистецтва від часів Середньовіччя до сучасності. До неї входять твори представників багатьох країн і періодів, різноманітних мистецьких напрямів і стилів, художніх угруповань та об’єднань на території країн Східної Європи, Середньої Азії, Закавказзя, Балтії та ін.

Вибрані твори 1.   Іконопис XIII – початку XVI ст.:

Борис і Гліб. XIII ст.; Чудо Георгія про змія. XVI ст.; Страшний суд. XVI ст.

2. Живопис XVIII – XIX ст.:

Володимир Боровиковський (1757–1825). Портрет Миколи Рєпніна. 1806; Іван Айвазовський (1817–1900). Буря. 1872; Архип Куїнджі (1842–1910). Ніч на Дону. 1882; Микола Ярошенко (1846–1898). Курсистка. 1883; Михайло Врубель (1856–1910). Дівчинка на тлі перського килима. 1886; Ілля Ріпин (1844–1930). Миколай Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох безвинно засуджених. 1890; Микола Ґе (1831–1894). Автопортрет. 1892.

3.    Мистецтво перш. пол. XX ст.:

Зінаїда Серебрякова (1884–1967). Автопортрет у чорній сукні з білим коміром. 1907; Давид Бурлюк (1882–1967). У місті. Зима; Мартірос Сар’ян (1880–1972). Продавець зелені. 1912; Петро Кончаловський (1876–1956). Кассіс. Сосни. 1913;

4.    Мистецтво друг. пол. XX ст.:

Сергій Шишко (1911–1997). На горі. 1955; Тетяна Яблонська (1917–2005). Відпочинок. 1971; Джемма Скулме (1925–2019). Веселка. 1973; Михайло Греку (1916–1998). Скелі Гурзуфа. 1974; Віктор Рижих (1933–2021). Ввечері. 1978; Маріам Асламазян (1907–2006). Гарбузи на бірюзовому тлі. 1980; Іван Марчук (нар. 1936). І покрилася снігом земля. 1984.

5.    Сучасне українське мистецтво:

Анатолій Криволап (нар. 1946). Тиша. Із серії «Український мотив». 2008; Віктор Сидоренко (нар. 1953). Із циклу «Проєкції». 2014; Олег Тістол (нар. 1960). Казбек. Із циклу «Гори». 2004; Микола Маценко (нар. 1960). Красиве і корисне. 2007.

Галерея

Виставкова діяльність Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну постійну експозицію музею було демонтовано. Під час дії воєнного стану в Україні музей реалізовує тимчасові виставкові проєкти, зокрема за кордоном.

Виставкові проєкти «Самаркандська епопея українських художників. 1941–1944»

«Закарпатська школа живопису»

«Під Різдвяною Зіркою»

«Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ»

«Всесвіт Володимира Микити»

«Віч-на-віч з Миколою Ґе»

«Терещенківська, 9»

Міжнародні виставкові проєкти «Народжені Україною» у Художньому музеї Базеля (Kunstmuseum Basel, Швейцарія)

«Від сутінок до світання» у Музеї мистецтва та історії Женеви (Musée d'art et d'histoire de Genève, Швейцарія)

«Бастіон: українські митці про війну» в Сілезькому музеї в Катовіце (Muzeum Śląskie w Katowicach, Польща)

Видавнича діяльність

Київські адреси Михайла Врубеля. Київ : Національний музей «Київська картинна галерея», 2020. 122 с. Національний музей «Київська картинна галерея»: путівник / Упоряд. Ю. Вакуленко. Київ : ВД «Антиквар», 2020. 272 с. Іконопис XIII — початку XX століття та давньоруське декоративно-прикладне мистецтво. Каталог. Київ : ВД «Антиквар», 2020. 344 с. Національний музей «Київська картинна галерея» / Авт. проєкту: Ю. Є. Вакуленко, Ю. О. Комельков. Київ : ТОВ «Атлант-ЮЕмСі», 2021. 312 с. Київська картинна галерея: перше сторіччя. Київ : ВД «Антиквар», 2022. № 5–6 (128). 164 с.

Примітки

Посилання

Офіційний сайт

Про історію музею «Київська картинна галерея» відкрилась для відвідувачів (Kyiv Media)