Бабаї

Бабаї́  (у минулому — Архангельське) — селище Харківського району Харківської області України. Населення — 6,9 тисяч осіб (1959), 7,3 тисяч осіб (2001), 6,7 тисяч осіб (2018). З 2020 року у складі Височанської селищної громади.

Географічне розташування Селище Бабаї знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією примикає селище Покотилівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване селище Хорошеве, на протилежному березі — місто Харків. До селища примикає селище Затишне. Поруч проходять автомобільна дорога (Харківська кільцева дорога, ) і залізниця Харків — Берестин, на якій розташована станція Покотилівка. До селища примикає дубовий ліс.

В самому центрі селища протікає річка Ставицька.

У минулому село Бабаї простягалася на обох берегах річки Уди. Про це свідчить помістя бабаївського боярського сина Мишньова, яке базувалося з 1655 року там де нині східний безлюдівський квартал "Морозівка", а також безлюдівська річка Бабаї. Але під час антимосковського повстання у серпні 1668 року сюди прийшло об'єднане військо козаків (вірних Дорошенкові) й татар на чолі з Мустафою Мурзою, яке напало й спалило і Бабаї, і сусідні поселення також. Саме так і виникло "безлюддя" - зруйнована й спустошена місцевість, на якій у 1670-х почали селитися козаки й заснували нову слободу Безлюдівкаhttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/59/Almanach_2024_Slobozhanshina.pdf Кисиленко В. Ю. Нові пошуки обґрунтованих дат заснування населених пунктів Слобідської України // Слобожанщина. Погляд у минулому: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-Друк, 2024.—С.91-98..

Походження назви Назва утворена, словотворчим засобом флексії множини, від прізвища «Бабай» одного з родів росіян. Одним із них був московський військовий — «боярський син» Федір Климентійович БабайКисиленко В. Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2021. — С.179-186http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila2_08.htm БабаиЯнко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.. Цікаво, що всіх росіян, у тому числі й Бабаїв, було виселено з села, але назва лишилася.

І в наш час піднімається питання про перейменування російської назви селища на новуhttps://web.archive.org/web/20220521125143/https://2day.kh.ua/ua/kharkow/zhyteli-shche-odnoho-selyshcha-bilya-kharkova-khochut-vidmovytys-vid-nazvy-povyazanoyi-z

Історичні відомості

Перша згадка про це поселення в писемних джерелах датується 1647 роком. Хоч довгий час панувала версія про 1643 рік, але ця дата виявилася друкарською помилкою в документі. Тоді ж на землях біля річки Уди, відведених за указом царя Олексія Михайловича, поселяються росіяни — чугуївські боярські діти, з-поміж яких був Федір Клементійович Бабай. Початково це поселення було селом росіян, але пізніше їх звідти було виселено, і Бабаї стало селом українців, які належали козацькому полковнику Григорію Донцю та його нащадкам.

1650 року побудований перший храм Архангела Михаїла (не зберігся). Село також називалося Архангельським на честь храму.

Від 50-х років 17 століття входило до Харківського полку.

Під час гайдамацького руху 50-70-х років 18 століття місцеві жителі підтримали козацько-селянські загони, що діяли біля Бабаїв.

У 1774 році у бабаївського священика Якова Правицького деякий час жив письменник і філософ Григорій Сковорода (тут він закінчив писати свої «Байки Харківські»). Неподалік у Бабаївському лісі розташоване джерело, назване на честь Сковороди.

За даними на 1864 рік у казенному селі Харківського повіту, мешкало 1129 осіб (552 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 166 дворових господарств, існували православна церква, школа, винокурний, пивоварний, цегельний, овчинний та лісопильний заводи.

Станом на 1914 рік село було центром Бабаївської волості, кількість мешканців зросла до 3370 осіб.

Статус селища міського типу надано 1938 року.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська456062.43 %російська271237.13 %білоруська70.10 %вірменська70.10 %румунська10.01 %єврейська10.01 %інші/не вказали160.22 %Усього7304100 %

Промисловість У селі за радянської влади були побудовані: авторемонтний завод, промислова артіль (промартіль), господарство радгоспу.

Пам'ятники Пам'ятник Григорію Сковороді (Бабаї)

Пам'ятки

Джерело ім. Г. С. Сковороди — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Будинок, у якому жив Г. С. Сковорода (Бабаї) (маєток Щербініна, флігель, колишній будинок священика Я. Правицького) — пам'ятка історії та культури Слобожанщини (йому понад 200 років). Історики припускають, що тут зупинявся рідний брат Пушкіна Лев Сергійович, друг поета барон Дельвіг і навіть сам Олександр Сергійович. Довгий час в цьому будинку жив Григорій Сковорода, тут він написав свої «Байки харківські»Чистилін В. Подорож до Сковороди  // «Історична правда», 3 грудня 2020. На 2021 рік споруда перебуває в напівзруйнованому стані. Волонтери й місцеві мешканці домагаються реставрації будівлі і надання статусу національної пам'ятки. На відновлення споруди з обласного бюджету кошти виділялися, але місцева влада не встигла їх реалізувати, і вони повернулися в обласний бюджет.

Соціальна сфера

Середня школа. Протягом 1964—1967 років у цій школі працював вчителем біології та хімії відомий український зоолог Альфред Дулицький.

Персоналії

У Бабаях зберігся будинок, у якому деякий час проживав видатний український філософ, поет, демократ, гуманіст і просвітитель Григорій Сковорода. У 1890 році село відвідав відомий американський мандрівник Томас Стівенс, про що написав у книзі «Через Росію на мустангу» (). Бондаренко Олександр Степанович (1893—1941) — радянський науковець, віце-президент ВАСГНІЛ.Биографическая энциклопедия РАСХН, ВАСХНИЛ Воронченко Ігор Олександрович ( 22 серпня 1964) — віце-адмірал Військово-Морських Сил ЗС України. Командувач ВМС України (з 2016). Мойсеєнко Варфоломій Явтухович (24 серпня 1894 — † 12 січня 1962) — підполковник Армії УНР.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 284 с. ISBN 966-8201-26-4 Клавдія Шульженко (11(24) березня 1906 — †17 червня 1984)В Харкові з 1995 р. існує «Музей видатних харків'ян ім. К. І. Шульженко».: за 2 км від Бабаїв у бік залізниці (ст. Покотилівка) зберігся (?, напевно був у 1964-66 роках) будинок, де жила Клавдія Шульженко, і потім там жила її рідня. Катерина Монзуль — українська футбольна арбітриня. Перша жінка-арбітр в Україні, яка потрапила в елітну категорію арбітрів та арбітринь ФІФА та перша арбітриня, яка обслуговувала матчі прем'єр-ліги України.

Примітки

Література

Слюсарський А. Г. Слобідська Україна. — Х., 1954. Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. — К., 1967. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К., 1987. Бабаї: Збірник архівних документів і матеріалів. — Х., 1996. С любовью о малой родине. Поселок Бабаи: страницы истории и современность: [сб. очерков] / Н.Приз, О. Пересада, Н. Рубан, В. Булат. — Х. : Золотые страницы, 2015. — 296 с. + 1 DVD. — ISBN 966-400-350-3.

Посилання БАБАЇ, смт // Документ про вимірювання й опис земель в селі Архангельському. 1687 рік Слідство стосовно вбивтсва отамана Антона, що вчинив боярський син Анцифор Грішний. 1700 рік