Дегідрогеніза́ція () — відщеплення водню від молекул хімічних сполук.
Протилежне поняття — гідрогенізація. Дегідрогенізацію використовують для отримання альдегідів і кетонів шляхом дегідрування спиртів. Дегідрування насичених вуглеводні використовують для перетворення їх на олефіни і є найбільш важливою реакцією в процесах крекінгу нафтопереробних заводів.
Приклади Однією з найбільш масштабних реакцій дегідрування є отримання стиролу шляхом дегідрування етилбензолу. Типові каталізатори дегідрування ґрунтуються на оксиді заліза (III), з кількома відсотками оксиду калію або карбонату калію.Denis H. James William M. Castor, “Styrene” in Ullmann’s Encyclopedia of Industrial Chemistry, Wiley-VCH, Weinheim, 2005. C6H5CH2CH3 -> C6H5CH=CH2 + H2
Крекінг вуглеводнів як різновид дегідрогенізації При дегідрогенізації насичених вуглеводнів відбувається розкрив одинарних зв'язків типу C-H, продукти реакції будуть залежати від складу вуглеводню.
Умовою дегідрогенізації буде наявність каталізаторів (Pt, Pd, Ni, Fe та інші) та нагрівання.
Нижчі алкани (C2H6, C3H8, C4H10) дегідратують до алкенів, побічний продукт — водень (H2).
Приклад — дегідрогенізація етану:
C2H6->[t, Ni] C2H4 + H2
Алкани, які містять у ланцюгу більше чотирьох атомів вуглецю, дегідрогенізують на алкани і алкен.
Приклад — дегідрогенізація декану:
C10H22->[t, kat] C5H10 + C5H12
Примітки
Джерела